Постанова № 42844612, 04.02.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

04 лютого 2015 року ( о 10 год. 00 хв.) Справа № 808/8987/14 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області (далі - УПФУ в Запорізькому районі Запорізької області, позивач) звернулось до суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню понесених витрат у розмірі 1 315,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 29.09.1999 №1105-14, Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 № 5-4/4, та зазначає, що позивачем щомісячно направляються відповідачу акти звірки особових справ пенсіонерів. Відповідач не відшкодовує у добровільному порядку понесені позивачем витрати за серпень 2014 року на виплату допомоги на поховання у сумі 186,46 грн., за вересень 2014 року на виплату допомоги на поховання у сумі 199,02 грн., за жовтень 2014 року витрати на виплату пенсії особам, які тимчасово переїхали з Донецької та Луганської областей у сумі 930,09 грн. (ОСОБА_2 з 01.07.2014 у сумі 600,00 грн., ОСОБА_3 з 01.08.2014 у сумі 330,09 грн.). Зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взяті на облік УПФУ в Запорізькому районі Запорізької області та отримують пенсії по втраті годувальника згідно електронної пенсійної справи, що підтверджується розпорядженнями №147842 від 26.11.2014 та №147877 від 26.11.2014. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 04.02.2015 надав до суду клопотання (вх. № 5293) про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте 04.02.2015 надав суду заперечення проти адміністративного позову (вх. №5253), у яких зазначає, що причинний зв'язок смерті з наслідками раніше отриманого каліцтва чи професійним захворюванням встановлюється медико-соціальними експертними комісіями. Саме на підставі довідок МСЕК, встановлюється, що смерть настала внаслідок раніше отриманого каліцтва або професійного захворювання, а відділення Фонду проводить відшкодування виплачених пенсій на поховання потерпілого Пенсійному Фонду України. Враховуючи, що відповідачу не були надані висновки про причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом, вказує, що сума допомоги на поховання та витрати на її доставку не були прийняті до заліку. Посилається на постанову Кабінету міністрів України від 07.11.2014 №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам та організаціям Донецької та Луганської областей» та вважає, що оскільки на теперішній час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до відповідача не звертались та довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або проведення антитерористичної операції не надавали, то відділенням Фонду правомірно не прийнято до заліку вказані суми. Враховуючи викладене, просить у задоволенні позову відмовити. Крім того, 04.02.2015 надав суду клопотання (вх. № 5292) про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

УПФУ в Запорізькому районі Запорізької області здійснено звірку з Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з серпня по жовтень 2014 року, про що складено відповідні акти.

За наслідками зазначених звірок відповідач за серпень та вересень 2014 року не прийняв до заліку суми витрат на виплату допомоги на поховання, оскільки смерть потерпілого не пов'язана із страховим випадком державного соціального страхування на загальну суму 385,48грн., зокрема: за серпень 2014 року - 186,46 грн. (171,02 грн. - основний розмір пенсії, 12,58 грн. - розмір щомісячної цільової грошової допомоги, 2,86 грн. - доставка), за вересень 2014 року - 199,02 грн. (195,96 грн. - основний розмір пенсії, 3,06 грн. - доставка). Крім того, відповідачем не враховано суми витрат за жовтень 2014 року на виплату пенсії особам, які тимчасово переїхали з м. Харцизьк Донецької області: ОСОБА_2 з 01.07.2014 у сумі 600,00 грн., ОСОБА_3 з 01.08.2014 у сумі 330,09 грн., про що сторонами складено та узгоджено таблиці розбіжностей до інформації про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в яких вказані суми виставлені позивачем, суми прийняті відповідачем, різниця між сумами та причини розбіжностей. Вказані акти звірок та таблиці розбіжностей підписані представниками сторонами.

Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ (ст. 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до п.4 ст.25 Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком відповідно до ст. 25 Основ є Фонд, що також передбачено ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №1105-XIV від 23.09.1999 (далі - Закон №1105-XIV), яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з ч. 4 ст. 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене абзацом другим п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону №1105-XIV, відповідно до якого якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

За змістом ст. 21 Закону № 1105-XIV у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо. Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, як платник страхових внесків чи ні.

Щодо вимог позивача в частині стягнення суми на відшкодування витрат на виплату та доставку допомоги на поховання за серпень та вересень 2014 року у розмірі 385,48 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.8 ст.34 Закону № 1105-XIV у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок № 826), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826, регулює питання відшкодування Фондом таких витрат страхувальнику або сім'ї застрахованого, чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого, на організацію поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг.

Витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких наведено Кабінетом Міністрів України (п. 2 Порядку № 826).

Організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником (п. 5 Порядку № 826).

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України допомоги на поховання, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4 (далі - Порядок № 5-4/4).

Частиною 1 п. 4 Порядку № 5-4/4 встановлено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Перелік сум, що встановлений п. 4 Порядку № 5-4/4 є вичерпаним і серед видів пенсійного забезпечення, що підлягають відшкодуванню відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, наявний такий вид пенсійного забезпечення як допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію.

Відповідно до ст. 21 Закону № 1105-ХІV Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника з цих причин, при настанні страхового випадку.

Тобто, наведені вище норми чинного законодавства дають можливість зробити висновок про наявність правових підстав та визначеного законодавством порядку (механізму) відшкодування відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України понесених управліннями Пенсійного фонду України витрат на відшкодування суми витрат на виплату допомоги на поховання.

У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України (ч. 8 ст. 34 Закону № 1105-ХІV).

У разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у ст. 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів (абз. 2 ч. 9 ст. 34 Закону № 1105-ХІV).

На підставі аналізу норм Закону № 1105-XIV, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та Порядку № 826, затвердженого на виконання ч. 8 ст. 34 цього Закону, суд вважає, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Встановлення причинного зв'язку смерті інвалідів з наслідками раніше отриманого каліцтва чи професійним захворюванням покладено на медико-соціальні експертні комісії (п.1.1 ч. 1 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 № 212).

Тобто, в зазначених Постановах чітко зазначено, що допомога на поховання відшкодовується Фондом тільки у тому випадку, якщо смерть настала за наслідками отриманого нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджено висновками спеціальних медичних закладів.

Так, Перелік документів, необхідних для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, визначений ст. 35 зазначеного Закону України, зокрема, акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть.

Таким чином, відсутність висновків відповідних медичних закладів, якими підтверджується причинний зв'язок смерті потерпілих з одержаним каліцтвом або професійним захворюванням, виключає підстави для відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків витрат на виплату цим особам пенсій.

Ураховуючи, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження причинного зв'язку смерті потерпілих з одержаним каліцтвом або професійним захворюванням, що в свою чергу виключає підстави для відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків витрат на виплату допомоги на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині стягнення суми на відшкодування витрат на виплату допомоги на поховання за серпень та вересень 2014 року у розмірі 385,48 грн. є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого мають право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" п.1 ч. 1 ст. 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Відповідно до листа №17510/02-40 від 03.07.2014 року, затвердженого директором департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України В. Машкіним, щодо питання організації по забезпеченню виплат пенсій особам, які переїхали з Донецької та Луганської області, повідомлено про необхідність взяття на облік та забезпечення виплат пенсій зазначеним особам за матеріалами електронних пенсійних справ (особових рахунків).

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є вимушеною переселенкою з м. Харцизськ Донецької області. Позивачем на підставі відповідної заяви взято на облік вказану особу згідно електронної пенсійної справи (особового рахунка). На підставі розпорядження від 26.11.2014 №147842 вказаній особі призначена і виплачується пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Сума заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом по вказаній особі складає 600,00 грн.

ОСОБА_3 є вимушеною переселенкою з Перевальського району Луганської області. Позивачем на підставі відповідної заяви взято на облік вказану особу згідно електронної пенсійної справи (особового рахунка). На підставі розпорядження від 26.11.2014 №147877 вказаній особі призначена і виплачується пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Сума заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом по вказаній особі складає 330,09 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги в частині по відшкодуванню понесених витрат за жовтень 2014 року на виплату пенсії особам, які тимчасово переїхали з Донецької та Луганської областей у сумі 930,09 грн., є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі на користь Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області (р/р 25609301001093 у ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 20508574) заборгованість у розмірі 930,09 грн. (дев'ятсот тридцять гривень 09 копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак