Ухвала суду № 42844259, 04.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 р.Справа № 638/5678/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.11.2014р. по справі № 638/5678/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "ХДІ Страхування"

до Харківської міської ради

про визнання протиправними та скасування приписів,

ВСТАНОВИЛА:

22.04.2013 року Публічне акціонерне товариство "ХДІ Страхування" (далі по тексту - позивач, ПАТ "ХДІ Страхування") звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати припис №1/207 про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Харкові від 02.04.2013 року, визнати протиправним та скасувати припис №2-494 про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Харкові від 05.07.2013 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.06.2013 року замінено неналежного відповідача - відділ реклами департаменту контролю Харківської міської ради на Харківську міську раду.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.06.2013 року клопотання ПАТ "ХДІ страхування" задоволено. Зупинено дію припису №1/207 від 02.04.2013 року про усунення порядку порушень розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові, виданого відділом реклами Департаменту контролю Харківської міської ради, виданий на ім'я Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування".

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.11.2014 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис №1/207 про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Харкові від 02.04.2013 року.

Визнано протиправним та скасовано припис №2-494 про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Харкові від 05.07.2013 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Головним спеціалістом відділу реклами Департаменту контролю Харківської міської ради винесено припис від 02 квітня 2013 року №1/207 про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові, відповідно до якого ПАТ "ХДІ страхування", як розповсюджувач зовнішньої реклами, розмістив без відповідного дозволу зовнішню рекламу на спеціальній конструкції за адресою: м.Харків, пр. Правди, буд. 5, а саме: кронштейн фасаду 0,45х0,45х2(НDІ]; щит фасаду 1,6х0,3х1(НDІ), у зв'язку із чим порушив ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу».

Приписом запропоновано позивачу у 3 денний термін усунути зазначені порушення шляхом демонтажу; зобов'язано про усунення порушень письмово інформувати відділ реклами Департаменту контролю Харківської міської ради у 3-денний термін; роз'яснено, що у випадку невиконання цього припису у зазначений термін спеціальні конструкції будуть демонтовані з покладенням на товариство витрат, пов'язаних з демонтажем спеціальних конструкцій та їх зберіганням. (а.с. 43).

Головним спеціалістом відділу реклами Департаменту контролю Харківської міської ради винесено припис про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові від 05.07.2013 року №2-494, відповідно до якого ПАТ "ХДІ страхування", як розповсюджувач зовнішньої реклами, розмістив без відповідного дозволу зовнішню рекламу на спеціальній конструкції за адресою: м.Харків, вул. Мироносинська, буд. 54, а саме: щит на фасаді 3 шт.: 1) (0,60х0,80)х1 НDІ страх.цент...; 2) (0,60х0,80) х1 НDІ автострах. придбати..., у зв'язку із чим порушив ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу». Приписом запропоновано позивачу у 3 денний термін усунути зазначені порушення шляхом демонтажу; зобов'язано про усунення порушень письмово інформувати відділ реклами Департаменту контролю Харківської міської ради у 3-денний термін; роз'яснено, що у випадку невиконання цього припису у зазначений термін спеціальні конструкції будуть демонтовані з покладенням на товариство витрат, пов'язаних з демонтажем спеціальних конструкцій та їх зберіганням. (а.с. 96).

Не погодившись з приписами відповідача №1/207 та №2-494, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені в оскаржуваних приписах спеціальні конструкції, які розташовані за адресою: м. Харків, пр. Правди,5 та м. Харків, вул. Мироносицька,54, не відносяться до категорії зовнішньої реклами, тому позов є обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно з ч.1 ст.11 вказаного Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

За змістом підпункту 13 пункту «а» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо надання дозволів у порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 затверджені Типові правила розміщення зовнішньої реклами, які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Відповідно до пункту 5 Правил №2067 для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Як вбачається з матеріалів справи, в Харківській міській раді утворено відділ реклами Департаменту контролю Харківської міської ради, який є структурних підрозділом Департаменту контролю Харківської міської ради.

Пунктом 6 Правил №2067 визначені повноваження робочого органу - відділу, управління, іншого виконавчого органу, на який сільською, селищною, міською радою покладено вирішення питань з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами, до повноважень якого належать: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; надання у разі потреби розповсюджувачам зовнішньої реклами архітектурно-планувальних завдань на опрацювання проектно-технічної документації для розташування складних (дахових) рекламних засобів; прийняття рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, продовження строку, на який встановлено зазначений пріоритет, або про відмову в установленні такого пріоритету; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради; ведення інформаційного банку даних місць розташування рекламних засобів, плану їх розміщення та надання в установленому порядку інформації для оновлення даних містобудівного кадастру населених пунктів; подання територіальним органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі матеріалів про порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Отже, з урахуванням положень вищевказаних правових актів, виконавчі органи міських рад (робочі органи) не наділені повноваженнями видавати обов'язкові для виконання приписи. У разі встановлення порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами, робочий орган має право подавати територіальним органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі матеріали про такі порушення.

Закон України «Про рекламу» визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 вказаного Закону, цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України. Законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про рекламу» реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-якій спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Під зовнішньою рекламою розуміється будь-яка реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:

-центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами;

-Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;

-Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності;

-центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, - щодо реклами державних цінних паперів;

-Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку;

-центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури, - щодо спорудження житлового будинку;

-центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).

Частиною 7 статті 8 вказаного Закону передбачено, що розміщення інформації про виробника та /або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або його упаковці, не вважається рекламою.

В розумінні вказаного Закону товар - це будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об'єкти права інтелектуальної власності.

Згідно з ч.6 ст.9 вказаного Закону, вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Відповідно до п.5.3.5.1 Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Харкові, затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №977 від 20.10.2004р. (чинних на дату складання оскаржуваних приписів), розміщення табличок з інформацією про найменування, належність та/або режим роботи підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, державних органів, органів місцевого самоврядування та їх структурних підрозділів, на фасадах будівель та споруд, у яких вони знаходяться, обов'язок розміщення якої передбачено законами України, здійснюється без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Згідно з п.5.3.5.2 Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Харкові розміщення зовнішньої реклами у м.Харкові, вивіска - стаціонарна спеціальна конструкція, призначена для розміщення фірмового (комерційного) найменування особи, її власного зареєстрованого знаку для товарів та послуг, інформації про характер її діяльності, призначеної для доведення до відома споживачів.

Місце розміщення вивіски повинне інформувати споживача про місцезнаходження підприємства і вказувати місце входу до нього. Як правило, вивіска повинна розташовуватися на фасаді будинку в межах 10 метрів від входу в приміщення або в межах приміщення, займаного особою, але не вище нижнього краю вікон другого поверху двох чи багатоповерхового будинку (будівлі, споруди). Вивіска повинна містити інформацію, яка розкриває характер діяльності особи (як правило, без використання переліку товарів або послуг) і його найменування.

Відповідно до п.п. 6 та 7 п.2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 29 грудня 2003 року №2067, спеціальніі конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світові та несвітові, наземні та не наземні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, коробки, механічні, динамічні, електронні, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами; вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Судовим розглядом встановлено, що приміщення, яке розташоване за адресою: м.Харків, пр. Правди, 5, орендується позивачем на підставі договору оренди нежилого приміщення №0-Х/04 від 31.08.2012 р., а приміщення за адресою: м.Харків, вул. Мироносицька, буд. 54 - згідно договору суборенди нежитлового приміщення №33 від 10.11.2011 року (а.с. 33-38, 85-89).

Згідно з п.2.1 Статуту публічного акціонерного товариства "ХДІ Страхування" предметом діяльності Товариства є, зокрема, особисте та майнове страхування, страхування відповідальності, перестрахування тощо. ( а.с.4-28).

Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб, право власності на який посвідчується свідоцтвом.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, товарний знак "HDI СТРАХУВАННЯ" щодо послуг належним чином зареєстрований, що підтверджується Свідоцтвом про знак для товарів і послуг №117426 від 25.01.2010 року (а.с. 29).

Отже, щити біля входу до нежитлових приміщень за адресою: м.Харків, пр. Правди, 5, та за адресою: м.Харків, вул. Мироносицька, буд. 54, які орендуються позивачем, із текстом "HDI СТРАХУВАННЯ" є знаком для послуг, який зареєстрований в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, не є рекламою, а тому не потребують отримання дозволів для розміщення реклами.

Щодо доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі про надання позивачем до суду матеріалів фотофіксації, які зроблені таким чином, що рекламного щита взагалі не видно, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано до суду доказів на обґрунтування своїх доводів, які б підтверджували висновки, викладені останнім в апеляційній скарзі.

Зазначені доводи апелянта колегія суддів вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи і спростовуються наявними у справі доказами.

Щодо посилання апелянта на те, що оскаржувані приписи не є нормативно - правовими актами чи актами індивідуальної дії, а тому справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правові акти - це акти управління, які встановлюють, змінюють та припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях, і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застування.

Натомість, індивідуальні акти стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє ці акти від нормативних, є їх правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їх конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративних правовідносин, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані приписи за своїм змістом є правовими актами індивідуальної дії, оскільки зобов'язують позивача вчинити дії - усунути зазначені у цих приписах порушення шляхом демонтажу, створюють певні обов'язки - у випадку невиконання приписів у зазначений термін спеціальні конструкції будуть демонтовані з покладенням на розповсюджувача зовнішньої реклами витрат, пов'язаних з демонтажем спеціальних конструкцій.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправними та скасування приписів №1/207 від 02.04.2013 року та №2-494 від 05.07.2013 року Відділу реклами Департаменту контролю Харківської міської ради.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.11.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.11.2014р. по справі № 638/5678/13-а залишити без змін.

Стягнути з Харківської міської ради Харківської області судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 36,54 грн. на реквізити: отримувач -УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.