Постанова № 42843643, 24.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 лютого 2015 року 09:00 № 826/1252/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «МВІ»

до

третя особа без самостійних вимог на предмет спору

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві

Державна податкова інспекція у Солом’янському районі Головного управління ДФС у місті Києві

про

визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МВІ» (далі – позивач, ТОВ «МВІ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі – відповідач, ДПІ Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у Солом’янському районі Головного управління ДФС у місті Києві, в якій просить суд :

- визнати протиправними дії відповідача щодо призначення і проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МВІ» з ТОВ «Аленгрос» за період з 01.04.2014 по 30.04.2014;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №80 від 16.01.2015 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що у відповідача були відсутні підстави для видання оскаржуваного наказу та проведення перевірки позивача, оскільки ТОВ «МВІ» надало відповідь на письмовий запит відповідача та додатково надало усі первинні документи, які витребовувались. Також позивач посилався на те, що відповідач протиправно здійснив позапланову невиїзну перевірку, оформлену актом від 30.01.2015 № 102/26-53-22-02-21/34426301, так, як не мав дозволу Кабінету Міністрів України на її проведення.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, так як, на його думку, оскаржуваний наказ видано з дотриманням вимог чинного законодавства. Зазначив, що станом на дату розгляду даної справи перевірка на підставі оскаржуваного наказу вже проведена. Посилався на те, що оскаржувані дії вчинені у відповідності до вимог законодавства. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити позивачу у їх задоволенні.

В судове засідання 19.02.2015 представник третьої особи не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про свою позицію стосовно заявлених позовних вимог суду не повідомив.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідачем на адресу позивача направлено запит від 01.09.2014 №18830/10/26-53-22-01-11 про надання інформації та її документального підтвердження стосовно фінансово-господарських відносин за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 між позивачем та ТОВ «Аленгрос».

Відповідач зазначив, що підставою для направлення даного запиту стало отримання податкової інформації щодо вказаного контрагенту позивача, у вигляді акту ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області № 365/17-16-22-01/38930834 від 03.06.2014.

Зазначений запит позивач отримав 09.09.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 90).

Суд встановив, що у відповідь на вказаний запит відповідача, ТОВ «МВІ» надіслало лист від 22.09.2014 №396, в якому зазначило про відсутність у запиті контролюючого органу посилань на факти порушення платником податків законодавства. Разом з тим, в доповнення до листа від 22.09.2014 №396, позивачем супровідним листом від 10.10.2014 № 406 подано до податкового органу документи, на підставі яких здійснювалось відображення операцій з бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.04.2014 по 30.04.2014.

16.01.2015 відповідач видав оскаржуваний наказ № 80 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МВІ» на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Зазначеним наказом призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МВІ» тривалістю 5 робочих днів з 19.01.2015.

Наказ № 80 від 16.01.2015 разом з запрошенням платника податків до податкового органу та повідомленням від 17.01.2015 № 754 про проведення невиїзної документальної перевірки був направлений на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який отримано представником ТОВ «МВІ» за довіреністю 20.01.2015, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 80).

За результатами перевірки на підставі зазначеного наказу складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МВІ» (код ЄДРПОУ 34426301) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Аленгрос» (код ЄДРПОУ 38930834) за період 01.04.2014 по 30.04.2014.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як встановлено судом, наказ в.о. Начальника ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 80 від 16.01.2015 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки було отримано позивачем 20.01.2015, тобто після початку проведення перевірки, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 80).

Таким чином, відповідач не виконав умови проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 Податкового кодексу України, а саме: копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки було вручено позивача після початку проведення позапланової невиїзної перевірки.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не скористався можливістю захисту своїх прав шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, виходячи з наступного.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеної в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Отже, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Вищий адміністративний суд України в постанові № К/800/29102/13 від 19.12.2013 зазначив, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

В даному випадку відбулась невиїзна перевірка ТОВ «МВІ», з огляду на що, у позивача була відсутня можливість захистити, на його думку, порушене право шляхом не допуску до перевірки на підставі спірного наказу, а тому вищезазначені позиції Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України не стосуються даної конкретної ситуації.

Крім того, 01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014, відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюється виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Позивач на підтвердження того, що дохід ТОВ «МВІ» менше, встановленого розміру вищевказаною нормою, надав до матеріалів справи податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (а.с.40-49).

В листі ДФС України від 28.01.2015 № 2463/7/99-99-22-04-17 «Про окремі питання проведення перевірок у 2015-2016 роках» визначено, що для визначення обсягу доходу а попередній календарний рік для суб’єктів господарювання – юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та представництв нерезидентів доцільно використовувати дані декларації з податку на прибуток за 2014 рік. До настання граничного терміну подання декларації з податку на прибуток за 2014 рік можливим є використання даних декларації з податку на прибуток за відповідні звітні періоди 2014 року (у разі їх подання платником податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу) або за попередній календарний рік, за який подано податкову декларацію, в якій платником податку визначено обсяг доходу (за 2013 рік).

Відповідно до пункту 49.18.3. статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Отже, доводи відповідача щодо неподання позивачем на дату проведення перевірки податкової декларації з податку на прибуток підприємств є необґрунтованими, оскільки при встановленні підстав для проведення перевірки мав бути врахований обсяг доходу, який зазначений у декларації ТОВ «МВІ» за 2013 рік. Разом з тим, відповідачем не надано доказів наявності підстав для проведення позапланової документальної перевірки відповідно до переліку, визначеного Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що податковий орган не мав жодних правових підстав для призначення позапланової невиїзної перевірки після 01.01.2015.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «МВІ» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 16.01.2015 № 80 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки

3. Визнати протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо призначення і проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «МВІ» з товариством з обмеженою відповідальністю «Аленгрос» за період з 01.04.2014 по 30.04.2014

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МВІ» (податковий номер 34426301) судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський