ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2015 року м. Київ К/9991/58825/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинів Агро» до відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування постанов,
в с т а н о в и л а :
У травні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача. Просив скасувати постанови відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області від 21 березня 2012 року про стягнення з нього витрат на проведення виконавчих дій по виконавчих провадженнях ВП № 31536811 та ВП № 31536418 та про стягнення виконавчого збору по виконавчих провадженнях ВП № 31536657 та ВП № 31537256.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року та прийнято нову постанову про задоволення позову.
У касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області знаходились чотири виконавчі листи № 1/2215/39 від 23 лютого 2012 року. 3 березня 2012 року державним виконавцем вказаного відділу державної виконавчої служби винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 31536657, № 31536418, № 31537256, № 31536811 про стягнення на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 по 30000 грн. моральної шкоди, з наданням терміну для добровільного виконання рішення протягом 7 днів з дня отримання постанов. Постанови про відкриття зазначених виконавчих проваджень були направлені на адресу боржника 5 березня 2012 року та отримані останнім 10 березня 2012 року. 16 березня 2012 року позивач виконав рішення суду шляхом перерахуванням коштів стягувачам та направив копії платіжних доручень відповідачу.
Постановами начальника відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області від 20 березня 2012 року виправлено допущені державним виконавцем помилки у виконавчих провадженнях № 31536657, №31537256, № 31536811, № 31536418 та замінено слова «отримання» на слова «винесення».
21 березня 2012 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області виніс постанови про стягнення з боржника виконавчого збору по виконавчих провадженнях № 31536657 та № 31537256 на загальну суму 6000 грн. та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій по виконавчих провадженнях № 31536811 та № 31536418 на загальну суму 43 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано постанову державного виконавця у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у 7-денний термін з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області правомірно винесено постанови від 21 березня 2012 року про стягнення з позивача виконавчого збору та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з протиправності дій відповідача, оскільки останній, вчинивши описку в постановах про відкриття виконавчого провадження, не повідомив боржника про наявність такої описки та позбавив останнього можливості виконати рішення суду у терміни, встановлені Законом, не зважив на терміни виконання безпосередньо ним встановлені, не вчинив дій щодо з'ясування фактичного виконання боржником даних постанов та безпідставно розпочав процедуру з примусового виконання рішення після його добровільного виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Враховуючи те, що відповідач направив на адресу позивача постанови про відкриття виконавчого провадження, у яких вказувався строк на добровільне виконанння рішення суду протягом 7 днів з моменту отримання цієї постанови, а описку у вказаних постановах виправлено вже після фактичного добровільного виконання боржником рішення суду, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку, що стягнення з позивача витрат на проведення виконавчих дій та виконавчого збору є протиправним, а відтак обґрунтовано задовольнив позов, скасувавши оскаржувані постанови державного виконавця.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги про незаконність судового рішення, порушення норм матеріального та процесуального права безпідставні, не ґрунтуються на доказах та матеріалах справи.
Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.В. Тракало
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
Судове рішення № 42842597, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 17.02.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2270/3438/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: