Ухвала суду № 42842107, 02.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 лютого 2015 року м. Київ В/800/5409/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я.( доповідача),

Головчук С.В.,

Заїки М.М.,

Мойсюка М.І.,

Стародуба О.П.,

перевіривши заяву ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 жовтня 2014 року (К/800/23838/14) у справі за позовом ОСОБА_6 до Військової частини А2622 про визнання дій протиправними,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_6 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 жовтня 2014 року (К/800/23838/14) у справі за позовом ОСОБА_6 до Військової частини А 2622 про визнання дій протиправними, яку мотивує неоднаковим застосуванням касаційним судом статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» .

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши доводи заяви та додані до неї матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для подання заяви про перегляд судового рішення є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Постановляючи ухвалу від 15 жовтня 2014 року, про перегляд якої подано заяву, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Інструкцією про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України (затверджена наказом № 595 Міністром оборони України), має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (здійснення польотів у конкретному місці), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям.

В свою чергу, приймаючи ухвалу від 28 травня 2014 року у подібних правовідносинах Вищий адміністративний суд України застосовуючи норми постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» та Інструкцієї про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України (затверджена наказом № 595 Міністром оборони України) висловив протилежну позицію та дійшов висновку, що оскільки зазначена щомісячна додаткова грошова винагорода була встановлена рішенням Уряду України, виплачувалася позивачу щомісяця з дня запровадження до дня звільнення його з військової служби, тобто мала постійний характер, то суди дійшли обґрунтованого висновку, що в силу положень статті 9 Закону № 2011-ХІІ вона повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.

Вивчивши вказану заяву та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України дійшов до висновку про наявність підстав для допуску справи за позовом ОСОБА_6 до Військової частини А2622 про визнання дій протиправними - до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 жовтня 2014 року, оскільки вважає, що при застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права мають місце різні за змістом рішення у подібних правовідносинах.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_6 до Військової частини А2622 про визнання дій протиправними.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І.Я. Олендер

С.В. Головчук

М.М. Заїка

М.І. Мойсюк

О.П. Стародуб