ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
04 лютого 2015 року Справа № 926/316/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіГубенко Н.М., суддів:Дунаєвської Н.Г., Запорощенка М.Д., Самусенко С.С., Черкащенка М.М.,розглянувши заявуМіського комунального підприємства "Історико-культурний заповідник "Кладовище по вул. Зеленій" про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 30.09.2014у справі№ 926/316/13за позовомЗаступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Відділу Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій областідо:1) Міського комунального підприємства "Історико-культурний заповідник "Кладовище по вул. Зеленій" 2) Приватного підприємства "Лігор Сік'юріті" провизнання недійсним рішення конкурсних торгів та договору про охорону громадського порядку та безпеки.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2014 у справі №926/316/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014, позов задоволено; визнано недійсним рішення комітету конкурсних торгів на закупівлю послуг з охорони МКП "Заповідник", оформлене протоколом від 05.02.2013 №2-0; визнано недійсним договір про охорону громадського порядку та безпеки від 25.02.2013, укладений відповідачами.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2014 у справі №926/316/13 рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 залишено без змін.
Міським комунальним підприємством "Історико-культурний заповідник "Кладовище по вул. Зеленій" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30.09.2014 у справі №926/316/13, у якій просить скасувати зазначену постанову, рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2014, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 31.03.2014 у справі №910/12662/13, від 02.07.2014 у справі №910/18908/13, мотивовано неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
У постанові від 30.09.2014 у справі №926/316/13, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову про: визнання недійсним рішення комітету конкурсних торгів на закупівлю послуг з охорони; визнання недійсним договору про охорону громадського порядку та безпеки, укладений відповідачами. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи стосовно того, що спірне рішення комітету з конкурсних торгів не відповідає приписам Закону України "Про здійснення державних закупівель" та вимогам документації конкурсних торгів, оскільки пропозиція відповідача-2 не відповідає кваліфікаційним критеріям визначених документацією конкурсних торгів, пов'язаних з наданням охоронних послуг, та у відповідача-2 відсутні відповідні дозволи, на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Водночас у постанові від 31.03.2014 у справі №910/12662/13, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції підтримав висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсними результатів відкритих торгів, виходячи при цьому із встановлених місцевим судом обставин справи про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували надіслання та отримання відповідачем листа щодо наміру позивача взяти участь у процедурі закупівлі, що виключає можливість порушення прав та законних інтересів позивача стосовно проведених відповідачем відкритих торгів.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.
Крім того, постанова Вищого господарського суду України від 02.07.2014 у справі №910/18908/13, на яку також посилається заявник, не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки судом касаційної інстанції скасовано рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому на відповідну постанову не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116 - 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити Міському комунальному підприємству "Історико-культурний заповідник "Кладовище по вул. Зеленій" у допуску справи №926/316/13 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя Н. Губенко Судді Н. Дунаєвська М. Запорощенко С. Самусенко М. Черкащенко
Судове рішення № 42841809, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 04.02.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 926/316/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: