Рішення № 42841323, 18.02.2015, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/53/15-ц

Провадження № 2/732/35/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2015 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої - судді Карпинської Н.М., секретарі - Шевеленко К.В., за участю прокурора прокуратури Городнянського району, Чернігівської області - Колесник М.М., представника відповідача - Кузьміна В.М., представника третьої особи - Іващенко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня цивільну справу за позовом прокурора Городнянського району, Чернігівської області в інтересах ОСОБА_4 (третя особа на боці позивача - Городнянський районний військовий комісаріат) до Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Городнярайагролісгосп» про зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток працівнику, призваному на військову службу за призовом під час мобілізації, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Городнянського району, Чернігівської області звернувся до суду з позовом і просив зобов'язати Городнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Городнярайагролісгосп» нарахувати та виплатити ОСОБА_4 середній заробіток за період з 31.03.2014 року по 14.01.2015 року як працівнику призваному на військову службу за призовом під час мобілізації в Збройні сили України на підставі Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Свій позов обґрунтовує тим, що відповідач ігнорує свій обов'язок, передбачений ст. 119 КЗпП України в частині нарахування та виплати ОСОБА_4 середнього заробітку.

У судовому засіданні прокурор прокуратури Городянського району позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав доведеності в судовому засіданні тих обставин, на які йде посилання у позові. Водночас збільшила позовні вимоги і просила ухвалити рішення про нарахування та виплату ОСОБА_4 середнього заробітку за період із 31.03.2014 року (часу призову) по день ухвалення судового рішення, що відповідає інтересам мобілізованого.

Представник відповідача позов не визнав. Заперечуючи проти обґрунтованості заявлених до підприємства вимог вказав, що Городнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Городнярайагролісгосп» не має заборгованості по виплаті заробітної плати. Посилається на те, що заробітна плата - це винагорода за виконану роботу. Оскільки під час мобілізації ОСОБА_4 на підприємстві робіт не виконує, то і заробітної плати він не отримує. Погоджується, що в силу трудового законодавства, зокрема, за положеннями статті 119 КЗпП України за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігається місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У зв'язку з вказаним представник відповідача вважає, що претензії позивача мають бути висунуті до Кабінету Міністрів України. Оскільки Порядок, про який йдеться в Законі, Кабінетом Міністрів України не затверджений, представник відповідача вважає, що підприємство не має прямого обов'язку витрачати власні кошти на цілі, визначені в ст. 119 КЗпП України. Одночасно, представником відповідача заперечується обґрунтованість підстав для представлення прокурором інтересів ОСОБА_4 в суді. На думку представника відповідача, оскільки ОСОБА_4 є дієздатним громадянином молодого віку, який проходить військову службу за місцем постійного проживання, він взмозі сам захистити свої права, а тому позов прокурора є таким, що заявлений без відповідних на те повноважень. Крім того, представник відповідача наголошує, що Городнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Городнярайагролісгосп» суворо дотримується Законів України і негайно після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного порядку та перерахування з державного бюджету коштів на цілі, визначені в ст. 119 КЗпП України зобов'язується виплатити всі належні кошти мобілізованим громадянам, з якими підприємство має трудові відносини. Перерахування таких коштів за рахунок підприємства до виділення на вказані цілі коштів з Державного бюджету не відповідає фінансовим інтересам підприємства. Вказане зумовлене тим, що фіскальні служби одночасно з нарахуванням середнього заробітку, вимагають перерахувати та виплатити обов'язкові платежі (податки), а такі суми з державного бюджету підприємству не повернуться. У позові прокурора Городнянського району, Чернігівської області, заявленого в інтересах ОСОБА_4 просить відмовити.

Представник третьої особи - Городнянського районного військового комісаріату у судовому засіданні вказав, що, дійсно, ОСОБА_4 згідно Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» 31 березня 2014 року призваний на військову службу за частковою мобілізацією до військової частини 2253 м. Чернігова і на час розгляду справи в суді виконує обов'язки військової служби. Постійне виконання обов'язків військової служби є несумісним з участю в судових засідань, а тому ведення справи в суді ускладнено для мобілізованого ОСОБА_4 вказаними у позові прокурора обставинами. Позов в інтересах ОСОБА_4 просить задовольнити.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора прокуратури Городнянського району і представника третьої особи; оцінивши мотиви заявленого позову; приймаючи до уваги заперечення відповідача; вивчивши письмові докази додані до позову; визначившись із правовою нормою, що підлягає застосуванню до правовідносин сторін; суд визнає, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Суд також вважає, що прокурором обґрунтовано збільшено розмір позовних вимог в частині періоду нарахування та виплати середнього заробітку від часу мобілізації по день ухвалення судового рішення. Такі вимоги відповідають інтересам мобілізованого, одночасно не обмежують право відповідача з наступного дня після ухвалення рішення в подальшому самостійно виконувати Закон без сили державного примусу.

Судом встановлено, що згідно Наказу № 289 від 19 червня 2013 року ОСОБА_4 прийнятий з 19 червня 2013 року сторожем на роботу до відповідача - Городнянського районного дочірнього підприємства «Городнярайагролісгосп» (а.с. 18).

Наказом № 216 від 10.06.2014 року (а.с.19) у зв'язку з набранням законної сили Законом України № 1169-V11 від 20.05.2014 року з 29.03.2014 року ОСОБА_4 поновлено на посаді та увільнено його від роботи з 29.03.2014 року у зв'язку із призовом до Збройних сил України.

Згідно довідки військового комісаріату № 125 від 04.06.2014 року (а.с. 21) ОСОБА_4 призваний на військову службу за частковою мобілізацією 31 березня 2014 року.

На час розгляду справи в суді ОСОБА_4 виконує обов'язки військової служби.

Згідно положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. З ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси та брати участь у цих справах.

Такі випадки передбачені, зокрема, Законом України „Про прокуратуру". Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставами для представництва в суді інтересів громадянина є неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Наявність таких підстав підтверджується прокурором шляхом надання суду відповідних доказів.

ОСОБА_4 з метою забезпечення захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України згідно Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 „Про часткову мобілізацію" з 31.03.2014 року призваний на військову службу за частковою мобілізацією. Проходження військової служби та її особливості і є тією обставиною, яка унеможливлює його самостійне звернення до суду.

Згідно з Законом України „Про прокуратуру", прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення. З урахуванням перевірених доказів судом з'ясовано, що ОСОБА_4 украй важко захистити свої трудові права з поважних причин, і з метою своєчасного вжиття передбачених законом заходів до усунення порушень закону, прокурор обґрунтовано пред'явив позов в інтересах ОСОБА_4

Вказане спростовує об'єктивність заперечень відповідача в частині пред'явлення позову особою, що не має відповідних повноважень.

Невірно тлумачить відповідач і норму статті 119 КЗпП України, зокрема, в частині відсутності у підприємства обов'язку нарахувати та виплатити ОСОБА_4 середній заробіток за період, на який посилається прокурор.

Дійсно, статтею 119 КЗпП України визначено, що працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, більше ніж на один рік.

До моменту затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку виплати компенсації з держбюджету працівникам, призваним на військову службу в порядку мобілізації, питання відшкодування підприємству таких виплат залишається законодавчо неврегульованим.

Однак, не проводити виплати підприємство не має права, оскільки невиплата вказаних сум фактично прирівнюється до затримки виплати заробітної плати.

Підприємство-відповідач, з яким у ОСОБА_4 не припинені трудові відносини, зобов'язано нараховувати виплати у розмірі середнього заробітку як працівнику, призваному на військову службу за призовом під час мобілізації , що є прямим обов'язком підприємства, а не Кабінету Міністрів України чи військового комісаріату.

Крім того, позивач має право на виплату нараховуваних сум незалежно від того, чи затверджений порядок виплати компенсації з держбюджету.

Повернення таких сум і платежів, в тому числі тих, на які у відносинах з відповідачем, вказує фіскальна служба, є самостійним предметом спору відповідача та відповідних органів і установ. А такі спори не повинні спричиняти наслідків у виді обмеження законних прав мобілізованого ОСОБА_4

У зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь державного бюджету слід стягнути суму сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212-215, 294 ЦПК України, ст. 4, 119 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов прокурора Городнянського району, Чернігівської області в інтересах ОСОБА_4 до Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Городнярайагролісгосп» - задовольнити.

Зобов'язати Городнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Городнярайагролісгосп» нарахувати та виплатити ОСОБА_4 середній заробіток за період із 31.03.2014 року по 18.02.2015 року включно , як працівнику призваному на військову службу за призовом під час мобілізації. .

Стягнути з Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Городнярайагролісгосп» на користь держави судовий збір в сумі 243 гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Карпинська Н.М.