Ухвала суду № 42838534, 23.02.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 135/1614/14-ц Провадження № 22-ц/772/821/2015Головуючий в суді першої інстанції Патраманський І. О.Категорія 27Доповідач Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої судді Шемети Т.М.,

суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,

при секретарі: Сніжко О.А.,

за участю: відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Державної реєстраційної служби України про визнання іпотеки припиненою, зняття заборони, скасування обтяження та виключення записів з реєстрів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 22.01.2015 року, -

в с т а н о в и л а :

18.11.2014 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, Державної реєстраційної служби України про визнання іпотеки припиненою, зняття заборони, скасування обтяження та виключення записів з реєстрів.

05.12.2014 року провадження по справі відкрито.

09.12.2014 року позивач у справі ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Державній реєстраційній службі України вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією прав власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 20.01.2015 року заяву ОСОБА_3 задоволено: заборонено Державній реєстраційній службі України вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією прав власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 в м. Ладижин Вінницької області згідно іпотечного договору №109 від 25.01.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу ОСОБА_4 (а.с. 52-53).

Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову. Апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала суду постановлена не тим судом, який розглядає справу: справа перебуває в провадженні судді Волошиної Т.В., а заяву про забезпечення позову розглянув суддя Патраманський І.О., при цьому він фактично переписав ухвалу про забезпечення позов увід 10.12.2014 року, яка вже була скасована апеляційним судом. Суд не зважив на те, що позивач намагається всіляко ухилитися від повернення боргу, пред'явлення ним позову, про забезпечення якого йдеться, теж є способом затягнути повернення позикових коштів.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 подану апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав. Позивач ОСОБА_3 та представник відповідача Державної реєстраційної служби України до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджено розпискою про вручення поштового відправлення, тому відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України справа розглянута у їх відсутність, оскільки їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвалисуду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення відповідача у справі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду від 22.01.2015 року скасуванню з передачею даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, 25 січня 2006 року між сторонами було укладено договір позики грошей № 108, в забезпечення зобов'язання за договором позики № 108 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № 109 від 25.01.2006 року. Предметом іпотеки став належний ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.01.2006 року житловий будинок АДРЕСА_1 м. Ладижин Вінницької області. В позові, з яким звернувся до суду ОСОБА_3, він ставить питання про визнання іпотеки припиненою в зв'язку з виконанням ним взятого на себе зобов'язання, яке була забезпечено іпотекою, тому виходячи із суті та характеру заявлених позовних вимог, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, наявність спору між сторонами, - суд дійшов висновку, що існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання рішення, яке буде прийняте за результатами розгляду справи.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки встановлено, що при вирішенні питання про забезпечення позову, суддею порушені норми процесуального права та відповідно порядок, встановлений для вирішення даного питання.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Насамперед слід зазначити, що оскаржувана ухвала (а.с. 52-53) в описовій та мотивувальній частинах на 99 відсотків повторює ухвалу про забезпечення позову від 10.12.2014 року (а.с.15-16), яка була скасована ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 12.01.2015 року (а.с.46 - 47), що свідчить про те, що суд, знову порушив порядок розгляду вказаного питання: належним чином не пересвідчився в тому, чи дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення, не дав оцінку доводам та запереченням сторін, не навів аргументів чому він надає перевагу одним доводам над іншими.

Однак це не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, як не є підставою для скасування і викладені в апеляційній скарзі аргументи-заперечення проти позову, так як вони стосуються суті самого позову та його підставності.

Разом з тим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, так як вона постановлена з грубим порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою обов'язковість скасування прийнятого судового рішення: у відповідності до частини 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа. Як вбачається з виділених матеріалів, які надіслані на адресу апеляційного суду, справа, по якій розглядається питання забезпечення позову, перебуває на розгляді у судді Волошиної Т.В., тоді як оскаржувану ухвалу виніс суддя Патраманський І.О., тобто питання вирішено неповноважним судом.

За таких обставин, оскаржувану ухвалу слід скасувати, а питання про забезпечення позову передати на новий розгляд судом, у провадженні якого перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Державної реєстраційної служби України про визнання іпотеки припиненою, зняття заборони, скасування обтяження та виключення записів з реєстрів.

На підставі викладеного та керуючись ст.303, 304, 307, 312- 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 22.01.2015 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуюча: Т. М. Шемета

Судді: М.В. Матківська

В.В. Сопрун