Рішення № 42837192, 12.02.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/164/15 Головуючий у 1 інстанції: Федченко І.М.

2015 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„12" лютого 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Гончар М.С., Стрелець Л.Г.

при секретарі: Мосіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи"в особі представника ОСОБА_2 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

У позові зазначало, що 09.08.2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого стало ПАТ "Сведбанк", та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 0703/0807/88-262 на суму 62000,00 доларів США, за яким позичальник зобов"язувався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 09.08.2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір поруки.

Через неналежне виконання ОСОБА_3 зобов"язань за кредитним договором станом на 01.03.2014 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 1 061 414 грн. 87 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 55 279,00 доларів США, що складає 552 032 грн. 68 коп., заборгованості по відсоткам - 38 525,82 доларів США, що складає 384 730 грн. 40 коп., пені, нарахованої за період з 01.03.2013 року по 01.03.2014 року, у сумі 12482,28 доларів США, що складає 124651,79 грн.

Посилаючись на те, що оскільки 28.11.2012 року між АТ "Сведбанк", який є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та Факторинговою компанією "Вектор Плюс" був укладений договір факторингу № 15 і того ж дня був укладений договір факторингу між ТОВ „ФК „Вектор Плюс" та ТОВ „Кредитні ініціативи", предметом якого було визначено відступлення клієнотом фактору своїх прав вимоги заборгованості з кредитними договорами, укладеними з боржниками, зазначеними у реєстрі заборгованості боржників та у переліку кредитних договорів, у тому числі з ОСОБА_3, просило, як новий кредитор, стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 09.08.2007 року у розмірі 1 061 414 грн. 87 коп., з яких заборгованість за кредитом - 552 032 грн. 68 коп., по відсоткам - 384 730 грн. 40 коп., пеня - 124 651 грн. 79 коп., та стягнути судові витрати.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2013 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ "Кредитні ініціативи" в особі представника Сальнікова В.В., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам рішення суду не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 09 серпня 2007 року між АКБ „ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №0703/0807/88-262, за умовами якоо банк надав позичальнику кредит у розмірі 62000 доларів США, на строк з 09.08.2009 року по 08.08.2017 року, зі сплатою 12,5 % річних за весь строк фактичного користування кредитом(а.с.38-42).

Згідно п.2.1 договору, забезпеченням виконання зобов"язання по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, пені ...виступає іпотека, - квартира АДРЕСА_1.

З метою забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором 09 серпня 2007 року між АКБ „ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №0703/0807/88-262-Р-1(а.с.43).

28 листопада 2012 року між ПАТ „Сведбанк", яке виступає правонаступником ВАТ „Сведбанк", яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ „ТАС-Комерцбанк", та ТОВ „Факторингова компанія" було укладено договір факторингу № 15(а.с.17-30), за умовами якого банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах та права вимог по договорам забезпечення, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості боржників на підставі документації - оригіналів кредитних договорів та договорів забезпечення.

Того ж дня був укладений договір факторингу між ТОВ „ФК „Вектор Плюс" та ТОВ „Кредитні ініціативи", відповідно до якого останньому були відступлені права вимоги забогованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі та у переліку кредитних договорів та договорів забезпечення(а.с.8-16).

Разом з правами вимоги до фактора переходять всі пов"язані з ними права, зокрема, права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов"язкових платежів, в тому числі тих, які иожуть виникнути в майбутньому.

Одночасно з відступленням права вимоги заборгованості фактору передаються права за договорами забезпечення, у тому числі поруки.

Відмовляючи у задоволенні позову, заявленого ТОВ „Кредитні ініціативи", суд, пославшись на ч.3 ст. 61 ЦПК України, виходив з того, що оскільки згідно з рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2013 року по справі за позовом ТОВ „Кредитні ініціативи" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке набрало законної сили, підставою для відмови у задоволенні зазначеного позову стало ненадання ТОВ „Кредитні ініціативи" належних та допустимих доказів переходу до нього прав грошової вимоги за кредитним договором від 09.08.2007 року, укладеним між АКБ „ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_3, та за укладеним між тими ж сторонами іпотечним договором від 09.08.2007 року, то це свідчить про встановлення вказаним судовим рішенням відсутності у позивача ТОВ „Кредитні ініціативи", як у нового кредитора, прав грошової вимоги за кредитним договором, укладеного з ОСОБА_3, як приюдиційного факту, який не підлягає доказуванню при розгляді іншої справи.

Проте з таким висновком суду погодитись на можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Судом не враховано, що за змістом ч.3 ст. 61 ЦПК України не потребують доказування лише ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду.

Предметом спору, розглянутого рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2013 року, були вимоги ТОВ „Кредитні ініціативи" про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, на підставі договору іпотеки, як договору забезпечення до кредитного договору, отже предметом доказування по справі було дотримання сторонами договорів факторингу умов та порядку відступлення прав вимоги саме за вказаним видом договорів.

Крім того, самі по собі мотиви відмови зазначеним судовим рішенням у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме його недоведеність допустимими доказами, приюдиційного значення не мають.

В результаті до висновку про відсутність підстав для задоволення позову суд дійшов без належного з"ясування дійсних обставин справи, прав та обов"язків сторін, оцінки наданих по справі доказів.

За вимогами ч.4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з"ясуванню обставин справи: роз"яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов"язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Між тим, вирішуючи спір, суд не дотримався встановленого ст. 212 ЦПК України принципу оцінки наявних у справі письмових доказів, оригінали цих документів не витребував, не роз"яснював права щодо можливості подання завірених у відповідності до чинного законодавства копій цих доказів або надання їх для огляду в судовому засіданні. Сторони для дачі пояснень щодо фактичних обставин справи, зокрема, з питань виконання договорів факторингу, також не викликалися, справа розглянута за їх відсутності.

Згідно зі ст.ст. 57, 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Компетенція у питаннях щодо належності та допустимості доказів налкежить виключно суду.

Відповідно до ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

З матеріалів справи вбачається, що в обгрунтування вимог про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 09.08.2007 року ТОВ „Кредитні ініціативи" посилалося на те, що на підставі договорів факторингу, укладених 28.11.2012 року спочатку між АТ "Сведбанк", який є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та Факторинговою компанією "Вектор Плюс", а потім між ТОВ „ФК „Вектор Плюс" та ТОВ „Кредитні ініціативи", до останнього перейшли права кредитора як за договором поруки з ОСОБА_4, так і за кредитним договором з ОСОБА_3, який має заборгованість у зв"язку з невиконанням умов договору як на користь первісного кредитора, так і наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

В запереченнях на позов факт укладання кредитного договору № 0703/0807/88-262 від 09.08.2007 року з АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого стало ПАТ "Сведбанк", на суму 62000,00 доларів США, за яким позичальник зобов"язувався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором, відповідач ОСОБА_3 не заперечував, як і факт укладання договору поруки між банком та ОСОБА_4 Суть заперечень обгрунтовувалась відсутністю у позивача права нового кредитора вимоги виконання на свою користь зобов"язань за цими договорами, у тому числі, у зв"язку з ненаданням позивачем для дослідження оригіналів договорів факторингу та передбачених їх умовами додатків до них.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов"язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов"язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу ( фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов"язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнту) за плату, а клієнт відступає або зобов"язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

На підтвердження переходу права грошової вимоги за кредитним договором № 0703/0807/88-262, укладеним 09.08.2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого стало ПАТ "Сведбанк", та відповідачем ОСОБА_3, і за договором поруки, укладеним 09.08.2007 року з ОСОБА_4, позивач в порядку виконання ухвали апеляційного суду надав для огляду у суді апеляційної інстанції відповідно до ч.2 ст. 303 ЦПК України нотаріально посвідчені копії договорів факторингу від 28.11.2012 року № 15 між ПАТ „Сведбанк" та ТОВ „Факторингова компанія „Вектор Плюсі між останнім та ТОВ „Кредитні ініціативи" з додатками - витягами з реєстрів заборгованостей боржників стосовно боржника ОСОБА_3, з реєстрів договорів забезпечення щодо ОСОБА_4, актами прийому- передачі реєстрів, актами прийому-передачі інформації згідно реєстру заборгованості та персональних даних в електронному вигляді(а.с.150-209), повідомленнями про здійснення розрахунків між сторонами договорів факторингу, які свідчать про виконання останніми зобов"язань за вказаними договорами і отримання позивачем по даній справі права грошової вимоги до відповідачів.

Згідно зі ст. 75 Закону України „Про нотаріат" засвідчення копій договорів оригіналу належить до компетенції нотаріуса.

Оглянуті у засіданні суду апеляційної інстанції копії договорів з додатками були посвідчені у жовтні 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, підстав же вважати, що засвідчення нотаріусом вірності копій цих документів, як нотаріальна дія, була вчинена з порушенням вимог закону, немає.

Таким чином, колегія приходить до висновку , що оскільки при укладанні договорів факторингу, які їх сторонами не оспрювались, були дотримані вимоги закону і умови цих договорів щодо передачі прав за кредитними договорами та договорами поруки були виконані, твердження позивача про перехід до нього права первісного кредитора у зобов"язаннях ОСОБА_3 за договором від 09.08.2007 року слід вважати доведеними.

З огляду на викладене, враховуючи припущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при встановленні дійсних обставин справи, рішення суду першої інстанції не можна вважати законним та обгрунтованим, у зв"язку з чим воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження суми заборгованості позивачем був наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором № 0703/0807/88-262 від 09.08.2007 року, в якому зазначено заборгованість за тілом кредиту у сумі 55 279,00 доларів США, що складає 552 032 грн. 68 коп., заборгованості по відсоткам - 38 525,82 доларів США, що складає 384 730 грн. 40 коп., заборгованості по пені, розрахованої за період з 01.03.2013 року по 01.03.2014 року, - 12482,28 доларів США, що складає 124651,79 грн.(а.с.46). Правильність такого розрахунку відповідачами не спростована і докази належного виконання ними зобов"язань та погашення заборгованості первинному кредитору ними не надавались.

Письмове повідомлення про перехід до ТОВ „Кредитні ініціативи" права грошової вимоги, як факторові, а також вимога про дострокове повернення кредиту була направлена відповідачам 24.03.2014 року(а.с.47, 48), однак виконана ними у встановлений строк не була.

Заяви про застосування позовної давності відповідачами як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції не подавались.

В силу ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягають присудженню з відповідачів в дольовому порядку документально підтверджені витрати з оплати судового збору в суді першої інстанції у сумі 3654 грн.(а.с.4) та в суді апеляційної інстанції у сумі 1827 грн.(а.с.96), всього 5480 грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" в особі представника ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2014 року по даній справі скасувати та ухвалити нове, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи"(ЄДРПОУ 35326253, п/р 26507010332001 в ПАТ „Альфа-Банк", МФО 300346, юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 14) заборгованість за кредитним договором № 0703/0807/88-262 від 09.08.2007 року у розмірі 1 061 414( один мільйон шістдесят одна тисяча чотириста чотирнадцять) грн. 87 коп., з яких 552032 грн. 68 коп. - заборгованість за кредитом, 384730 грн. 40 коп. - заборгованість по відсоткам, 124651 грн. 75 коп. - пеня за період з 01.03.2013 року по 01.03.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" 5489 грн. витрат по сплаті судового збору в дольовому порядку, тобто по 2740 грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: