Рішення № 42836983, 18.02.2015, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 Справа № 335/14744/14-ц 2/335/376/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Кравченко Л.Ю. при секретарі Григоренко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що вироком Орджонікідзевськоо районного суду м.Запоріжжя від 16 вересня 2014 року відповідача було засуджено за завдання йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Внаслідок вчиненого відповідачем злочину йому спричинена матеріальна та моральна шкода. Просить стягнути з відповідача 213,00 грн. матеріальної шкоди, 50000 грн. моральної шкоди та витрати на правову допомогу.

Позивач в судовому засіданні на задоволенні позову наполягає та пояснив, що він із відповідачем є сусідами у гаражному кооперативі. У нього з відповідачем склалися неприязні стосунки. 15 лютого 2014 року відповідач наніс йому удар дерев'яною палицею в область голови та по лівій кісті. В результаті у нього був перелам пальців лівої кістки та спричинені гематоми на обличчі. Він довго перебував на амбулаторному лікуванні, змінився його привичний уклад життя, йому завдано фізичного болю, палець на лівій кісті погано розгинається. Також під час завдання йому відповідачем тілесних ушкоджень його честь та гідність були принижені, оскільки сторонні люди бачили цей конфлікт, також він є інвалідом 2-ї групи. Проти прийняття заочного рішення не заперечує.

Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позову наполягає в повному обсязі, з підстав зазначених в позові. Проти прийняття заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст.. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно зі ст.. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ст.. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч.4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною 1 ст. 224 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач в судові засідання 16 січня та 18 лютого 2015 року не з'явився. На зареєстроване місце проживання відповідача були надіслані повістки. Повістку в судове засідання 16 січня 2015 він не отримав. Повістку в судове засідання на 18 лютого 2015 отримав особисто та завчасно.

На підставі викладеного суд вважає, що відповідача повідомлено належним чином про час та місце слухання справи.

Суд, заслухавши позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 15.02.2014 року, приблизно о 14.20 годин, ОСОБА_2, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, діючи умисно, в ході раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_1, наніс останньому один удар дерев'яною палкою в область голови, спричинивши тим самим, згідно висновку експерта №823 від 21.03.2014 року, закритий перелом головки 5-ї п'ястком кістки лівої кісті зі зміщенням кісткових фрагментів, що кваліфікується як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, не небезпечне для життя, але яке спричинило за собою тривалий розлад здоров'я більш 21 дня, а також синець на верхньому віці правого ока, садна в області спинки носа, забій в м'яких тканин голови, що кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вироком Орджонікідзевськоо районного суду м.Запоріжжя від 16 вересня 2014 року ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст.122 КК України та звільнено від відбування покарання на підставі п.г) ст..1 Закону України "Про амністію у 2014 році".

Відповідно до наданих товарних чеків за медичні товари сплачено в загальному розмірі 213,00 грн.

Згідно з випискою із медичної картки амбулаторного хворого, ОСОБА_1 перебував на лікування з 15.02.2014 по 12.05.2014 року діагнозом консолідований перелом головки 5-пястної кістки лівої кісті, згибально-розгибальна контрактура між фалангових суставів 4-5 пальців лівої кістки 1 ступеню.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.. 10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 16.09.2014 року відносно ОСОБА_2 набрав законної сили.

Оцінив докази в їхній сукупності, суд вважає, що матеріальна шкода підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вина відповідача в заподіяні моральної шкоди позивачу повністю підтверджується матеріалами справи.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач та характеру немайнових втрат. При цьому суд враховує вимушені зміни в укладі життя позивача, важкість морально-психологічних хвилювань, тривалість цих змін.

Розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 50000 грн., на думку суду достатніми доказами не обґрунтований та не відповідає фактичним обставинам справи.

Тому суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що моральна шкода підлягає відшкодуванню у розмірі 5000 грн.

Не підлягають задоволенню вимога про стягнення суми на правову допомогу.

Згідно приписів ч.1,2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст..1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Надані позивачем квитанції про сплату на загальну суму 2400 грн. за правову допомогу не обґрунтовані. Позивачем не надано жодних належних доказів, які б підтверджували час витрачений для підготовки позовної заяви, відповідний розрахунок відсутній.

Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу суд вважає необґрунтованим та не доведеним.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88,208, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. 1166, 1167 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, мешкає АДРЕСА_2, - 213 (двісті тринадцять) гривень матеріальної шкоди та 5000 (п'ять тисяч) моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПННОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_1, на користь держави 243,60 грн. судового збору за вимоги майнового характеру та 243,60 грн. судового збору за вимоги немайнового характеру.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в Апеляційний суд Запорізької області на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л.Ю.Кравченко