Рішення № 42836538, 17.02.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 лютого 2015 року м. Ужгород

Судова колегія палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої-судді Кожух О.А.

суддів-Кондора РЮ., Леска В.В.

при секретарі -Марчишак Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Хустського районного суду від 5 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про витребування майна із чужого незаконного володіння, та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_6, в якому просив витребувати на користь ОСОБА_4 із чужого незаконного володіння майно - мінітрактор марки «DONGFENG DF-244E», 2012 року випуску, двигун НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також стягнути судовий збір в розмірі 463 грн.

Позов мотивовано тим, що вказане майно було придбано 21 червня 2013 року за 51300 грн. ОСОБА_4 та ОСОБА_3, шлюб між якими було зареєстровано 14 травня 2013 року. На купівлю мінітрактора позивач використав спільні кошти в розмірі 46300 грн., а 5000 гривень позичив у своїх батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 Даний мінітрактор зареєстрований за позивачем ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 від 30.08.2013 року. Вже з грудня 2013 року подружжя разом не проживає - відповідач переїхав проживати до своїх батьків. Придбаний за спільні кошти мінітрактор залишився у відповідачки ОСОБА_3 і ним розпоряджається та користується батько відповідачки - відповідач ОСОБА_6 Добровільно відповідачка ОСОБА_3 та її батько ОСОБА_6 не бажають повернути позивачу мінітрактор. Посилаючись на положення ст. ст. 16, 387 ЦК України просив задовольнити позов.

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя. Просила суд поділити майно, набуте за час шлюбу з ОСОБА_4 на 1/2, виділивши позивачці та їхній дочці, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, мінітрактор марки «DONGFENG DF-244E», 2012 року випуску, двигун НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 виданого ДІСГ в Закарпатській області у Хустському районі 30.08.2013, та зобов'язати відповідача ОСОБА_4 надати позивачці оригінал свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3, виданого ДІСГ в Закарпатській області у Хустському районі 30.08.2013, відшкодувати вартість акумуляторної батареї, яку відповідач демонтував у вересні 2013 року у розмірі 1300 гривень та дві пари ключів від мінітрактора. Позивачка просила стягнути з неї на користь ОСОБА_4 1/2 частки вартості мінітрактора у розмірі 25650 гривень, які вона внесла на депозитний рахунок. З відповідача просила стягнути на її користь судові витрати в розмірі 257 грн.

Ухвалою Хустського районного суду від 4 листопада 2014 року справи за вказаними позовними заявами об'єднано в одне провадження.

Рішенням Хустського районного суду від 5 грудня 2014 року позови ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задоволено частково. Витребувано від ОСОБА_3, ОСОБА_6 мінітрактор марки «DONGFENG DF-244E», 2012 року випуску, двигун НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 та передати ОСОБА_4. Компенсацію коштів 1/2 вартості мінітрактора розміщені на депозитному рахунку ТУ ДСА України в Закарпатській області НОМЕР_4, що пітверджується квитанцією №38 філії ЗОУ АТ «Ощадбанк» №1006 ТВБВ №1006/114 №РС 71141 від 02.12.2012 року передати ОСОБА_3 в розмірі 23150 грн. Стягнуто із ОСОБА_4 1250 грн. вартості акумулятора до трактора та 2350 грн. недоплачених коштів на депозитний рахунок.

На таке рішення ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4, поділити набуте під час шлюбу майно та виділити їй спірний мінітрактор, стягнувши з неї на користь ОСОБА_4 половину вартості майна в сумі 26500 грн.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, позицію представників ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, сторони - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - перебувають у шлюбі з 14.05.2013, припинили спільне проживання після повернення ОСОБА_4 із сезонних робіт 08.12.2013. Мінітрактор марки «DONGFENG DF-244E», 2012 року випуску, двигун НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, придбано під час перебування сторін у шлюбі за 51300 грн. (а.с.11). Доказів того, що частину коштів - 5000 грн. - ОСОБА_4 позичив у своїх батьків не надано. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3, виданого ДІСГ в Закарпатській області у Хустському районі 30.08.2013, власником мінітрактора марки «DONGFENG DF-244E», 2012 року випуску, двигун НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зазначено ОСОБА_4 (а.с. 10)

Кожен із подружжя виявив бажання залишити мінітрактор за собою.

Судом першої інстанції зазначено, що відповідно до правил ч.5 ст.71 Сімейного кодексу України присудження одному із подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим подружжям відповідної грошової суми на депозитний рахунок.

В той же час, судом першої інстанції витребувано спірний мінітрактор від ОСОБА_3, яка є співвласницею цього транспортного засобу, та зазначено, вона не заявляла вимогу про припинення права власності ОСОБА_4 на цей мінітрактор.

Проте судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обгрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження та інші. Відповідно до вимог частини першої ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з'ясувати фактичні обставини справи та вирішити спір у межах заявлених позовних вимог та зібраних у справі доказів.

Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ст. 303 ЦПК України).

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, посилаючись на положення ст. 387 ЦК України, відповідно до яких власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Проте ОСОБА_3, як співвласник мінітрактора, володіє ним законно.

Питання володіння спільним сумісним майном подружжя та питання поділу такого майна регулюється положеннями Сімейного кодексу України.

Положеннями ст. 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 Сімейного кодексу України визначено способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Зокрема, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними, причому у цьому випадку припинення внаслідок такого присудження права іншого з подружжя на його частку і неподільній речі положеннями СК України не передбачено. Натомість визначено можливість присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у спільній сумісній власності на майно за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Згідно ч. 4 ст. 71 Сімейного кодексу України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Спір між сторонами виник щодо поділу транспортного засобу - рухомого неподільного майна, а тому згоди другого з подружжя на присудження йому грошової компенсації за його частку у праві спільної сумісної власності не потребується.

ОСОБА_3 звернулась до суду саме з підстав, передбачених положеннями Сімейного кодексу України, внісши кошти на депозит та заявивши вимогу про стягнення з неї коштів у відшкодування вартості частки ОСОБА_4 у майні. Внесення ОСОБА_3 коштів на депозитний рахунок НОМЕР_5 підтведжується квитанцією №19369506 (31516007) Закарпатське обласне АТ «Ощадбанку» м.Ужгород від 04.11.2014 (а.с.41).

Внесення коштів ОСОБА_4 на депозитний рахунок, при пред'явленні ним позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, правового значенння не має.

Судова колегія також враховує, що донька сторін проживає з ОСОБА_3, яка, в свою чергу проживає зі своїми батьками, і мінітрактор використовується для ведення домашнього господарства.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що мінітрактор, який є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3, слід присудити саме ОСОБА_3 Оскільки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу а також ключі від нього залишились у ОСОБА_4, останнього слід зобов'язати передати ОСОБА_3 оригінал свідоцтва про реєстрацію та ключі від зазначеного мінітрактора.

Як було зазначено представниками ОСОБА_4, вартість акумуляторної батареї він відшкодував ОСОБА_3

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові ви трати. При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 257 грн., а за подання апеляційної скарги - в сумі 150 грн. Оскільки вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у повному обсязі - 407 грн.

Керуючись ст. 304, п. 2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Хустського районного суду від 5 грудня 2014 року - скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 - відмовити.

Позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на мінітрактор марки «DONGFENG DF-244E», 2012 року випуску, двигун НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 51300 грн., що зареєстрований за ОСОБА_4. Присудити ОСОБА_4 грошову компенсації замість 1/2 частки в праві спільної сумісної власності на майно подружжя в сумі 25650 грн., та зобов'язати ОСОБА_4 передати ОСОБА_3 оригінал свідоцтва про реєстрацію та ключі від зазначеного мінітрактора.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 407 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча

Судді