Постанова № 42835333, 27.10.2014, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

27.10.2014

227/4284/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2014 року м. Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Притуляк С.А., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2014 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовула тим, що вона є матір'ю малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та перебуває на обліку у відповідача. У зв'язку із народження дитини, позивачу за місцем роботи було надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На підставі її заяви, відповідач призначив їй, як застрахованій особі, виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку, з розміром якої вона не згодна, так як вважає, що відповідач повинен їй сплачувати вказану допомогу керуючись ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовленими народженням та похованням», у розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму встановленого законом.

Ухвалою суду від 30.09.2014 року по даній справі відкрито скорочене провадження.

Відповідач у своїх письмових заперечення позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що матеріальне забезпечення за законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок бюджету фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, розпорядником якого є районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду, а й отже оскільки відповідач не є розпорядником коштів бюджету фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому, як зазначив відповідач, позивач, при першочерговому зверненні до нього, була попереджена та погоджена про мінімальний розмір державної допомоги на одну дитину в розмірі 130 грн.

Вивчивши матеріали справи,суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Позивач - ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1.

Судом також встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача, як застрахована особа. Відповідачем позивачу призначено державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 01.03.2014 року по 31.08.2014 рік, загалом у розмірі 197,10 грн., про що свідчить долучена до матеріалів справи довідка, яка була видана відповідачем.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд приходить до висновку про те, що спір, як правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем слід розглядати із застосуванням Конституції України, Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Закону України «Про держаний бюджет на 2014 рік».

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI -правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Зокрема, змінами до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-III було виключено статті 40- 44.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 визнано неконституційними низку положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40- 44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - ст.ст. 13, 15 Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не встановлювався інший, ніж у Законі №2240-111 розмір допомоги, а положення Постанови КМУ №1751 «Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» від 27.12.2001 року було затверджене саме на виконання Закону № 2811-ХП «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (п.1) , то застосовувати зазначену постанову Кабінету Міністрів України до позивача, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування неможливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-ІІІ), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

В даному випадку виник спір щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому на виплату допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-ІІІ), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, вихідним критерієм обчислення цієї допомоги позивачу є прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, який встановлений Законами України про державний бюджет України на 2014 рік.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час ухвалення рішення по справі, суд виходив з того, що встановивши державну допомогу по догляду за дитиною до трьох років, держава взяла на себе відповідні зобов'язання щодо виплати даної допомоги. Тобто, між позивачем та державою, в особі відповідача, було встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист сімей з дітьми.

Приймаючи до уваги, що спір виник щодо виплати допомоги з 01 травня 2014 року особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд дійшов висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється Управлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_2 та перебуває на обліку у відповідача та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в розмірі 130 грн. на місяць як особа, застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, що підтверджено довідкою. Тобто відповідач порушив її права на гарантовану державою матеріальну допомогу та належний соціальний захист у разі тимчасової втрати працездатності, який гарантується державним соціальним забезпеченням, що має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.

Таким чином, судом достеменно встановлено, що відповідачем всупереч Закону, який регулює відповідні правовідносини, був неправомірно здійснений розрахунок сум, які підлягають сплаті позивачу на допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку, у зв'язку з чим за відповідачем існує заборгованість по даній виплаті допомоги по догляду за дитиною.

Крім того, посилання відповідача на те, що позивач погодилась на отримання державної допомоги у розмірі 130 грн. та з огляду на це вона не має право на отримання допомоги в більшому розмірі не ґрунтуються на законі, як і посилання відповідача щодо застосування у даному випадку Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», оскільки пунктом 7 зазначеного закону розділ ІV «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» Закону України «Про державну допомогу сім,ям з дітьми було виключено лише з 01.07.2014 року, а позивач звернулась до суду, зокрема, із вимогою щодо зобов'язання відповідача з урахуванням виплачених сум здійснити перерахунок та виплату відповідних сум матеріальної допомоги за період з 01 травня по 30 червня 2014 року, з урахуванням виплачених сум.

У зв'язку з чим, позовні вимоги, відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, встановленому Управлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років за період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року та виплати цієї допомогу з урахуванням раніше виплачених сум допомоги, підлягають задоволенню.

На підставі ст. 94 КАС України та ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнити відповідача від сплати судового збору, стягнув з Державного бюджету України на користь позивача понесені останнім судові витрати в розмірі 73,08 грн. за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст. 7-11, 15, 17, 70-72, 87, 94, 99, 102, 122, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми», ст. 5 Закону України «Про судовий збір», Закон України N 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Дії Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1, в період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року включно допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому ніж прожиткового мінімуму для дітей до 6 років - визнати неправомірними.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради з урахуванням виплачених сум здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку, за період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року включно, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого Законом України «Державний бюджет на 2014 рік».

Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради від сплати судового збору - звільнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 73,08 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. У разі оскарження рішення копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.А. Притуляк

27.10.2014