Ухвала суду № 42834823, 19.02.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження:№ 22ц/790/1468/15 Головуючий 1 інст. - Гуляєва Г.М.

Справа № 614/775/14-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: Хорошевського О.М.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Маковецької О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Борівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2014 року про відмову розстрочки виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 21 серпня 2014 року

з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_6 стягнуто за договором позики борг в сумі 40 000 грн., у відшкодування моральної шкоди - 5000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1461,60 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 450 грн.

15 грудня 2014 року ОСОБА_3. ( нині за паспортом - ОСОБА_3.) звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання вищевказаного рішення суду, посилаючись на те, що не може відразу сплатити всю суму боргу, оскільки не працює, не має постійного заробітку, його дружина знаходиться в декретній відпустці. Крім того за рішенням Борівського районного суду Харківської області від 31 липня 2014 року він

має обов'язок по погашенню матеріальної шкоди на користь ОСОБА_7 в сумі 27 685 грн.

Посилаючись на мінімальний прожитковий сімейний мінімум, ОСОБА_3 просить розстрочити виконання судового рішення по виплаті ним присудженого боргу в сумі 46 911 грн. 60 коп., в розміpi по 750-800 грн. щомісячно, або по 9500 грн. на рік.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 26.12.2014 року ( з урахуванням ухвали Борівського районного суду Харківської області від 12.01.2015 р. про виправлення описки) відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення Борівського районного суду Харківської області від 21.08.2014 р.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Борівського районного суду Харківської області від 26.12.2014 р., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що суд розглянув справу без участі представника ВДВС Борівського районного управління юстиції Харківської області, явка якого повинна бути обов'язковою.

Крім того вважає, що судом на порушення вимог ч.1 ст. 373 ЦПК України не враховані зазначені ним обставини для розстрочки виконання рішення суду.

Посилається й на те, що є і інші обставини, які утруднюють виконання рішення суду, а саме: наявність у його дружини (яка є вагітною) двох неповнолітніх дітей від першого шлюбу, наявність інфляційних процесів в економіці держави та несприятлива фінансова ситуація в державі, що пов'язана з безробіттям.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_8 підтримав доводи апеляційної скарги та зазначив, що дружина ОСОБА_3 вже народила дитину.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду першої інстанції, перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, за заявою державного виконавця або за заявою сторони, суд який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін i у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення Борівського районного суду Харківської області від 21.08. 2014 р., суд першої інстанції виходив з того, що зазначені ОСОБА_3 обставини не є достатньою підставою для розстрочки виконання судового рішення, а будь-яких інших обставин, які б одночасно мали об'єктивний та надзвичайний характер, незалежність їх настання від перебігу його волі, ОСОБА_3. до суду не надав.

Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Як свідчать останні рішенням Борівського районного суду Харківської області від 21.08. 2014 р. з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_6 стягнуто за договором позики борг в сумі 40 000 грн., у відшкодування моральної шкоди - 5000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1461,60 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 450 грн.

За виданим на підставі цього рішення суду виконавчим листом № 2/614/201/14 ВДВС Борівського районного управління юстиції Харківської області відкрито виконавче провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 373 ЦПК України розстрочка виконання рішення - це розподіл виконання рішення на частини, що підлягають виконанню протягом певного періоду часу або через певні періоди часу, що призводить до перенесення строку виконання рішення на пізніші періоди.

Надання відстрочки і розстрочки виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання носять винятковий характер.

Перевіряючи обставини, зазначені ОСОБА_3 як підстави для розстрочки виконання судового рішення, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що ці обставини не мають особливого виняткового характеру, які ускладнюють виконання рішення суду.

Як пояснила в суді апеляційної інстанції представник стягувача ОСОБА_4 остання також має малолітню дитину, у зв'язку з чим не працює, і її фінансовий стан є несприятливим. З часу набрання рішенням Борівського районного суду Харківської області від 21.08. 2014 р. законної сили, ОСОБА_3. не сплатив будь-яких сум на його виконання.

Представник апелянта не спростовував вказаних обставин.

Вищезазначене свідчить про те, що судом першої інстанції враховані всі обставини справи та баланс інтересів сторін.

Відповідно до практики Європейського суду право доступу до суду має не тільки існувати, але й бути ефективним та достатнім. В справі Горнсбі (Hornsbi v. Greece judgment, 19 March 1997, Reports of Judgments and Decisions, 1997- 11, p. 510 - 511,para. 40) Суд зазначив, що відповідно до прецедентної практики параграф 1 статті 6 Конвенції захищає право кожного звернутися зі скаргою відносно цивільних прав та обов'язків до суду чи трибуналу; таким чином реалізується право на суд, в якому право на доступ, яке є правом ініціювати процес перед судом в цивільній сфері, становить один з аспектів. Однак право було б примарним, якби національна правова система Договірних Сторін дозволяла остаточне, обов'язкове судове рішення оставляти невиконаним на збиток одній з сторін... Виконання рішення, виданого судом, має бути захищене як складова частина "суду" в цілях статті 6; крім того, Суд вже розповсюджуватиме цей принцип в справах стосовно тривалості провадження.

Така ж позиція щодо права на виконання судового рішення як складової частини права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду, зазначена й у пункті 43 Рішення у справі „Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

Доводи апеляційної скарги про те, що розгляд справи відбувся за відсутністю представника ВДВС Борівського районного управління юстиції Харківської області, не є підставою для скасування або зміни оскаржуваної ухвали, оскільки представник ВДВС та сторони були відповідно до ст.ст. 74-76 ЦПК України повідомлені про розгляд справи та надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу Борівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: