Вирок № 42832620, 23.02.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/18876/14-к

Провадження № 1-кп/344/131/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2015 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Поповича В.С.

з участю : секретаря с/з Перун І.Ю.

прокурора Ільчишина Б.М.

представника потерпілої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинувальному акту про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Азері, Кохтла-Ярвейського району, Естонія, жителя АДРЕСА_1, одруженого, освіта середня, працюючого менеджером на ТОВ «Інвест групп», на утриманні неповнолітня дитина, раніше неодноразово судимого, востаннє 13 березня 2012 року вироком Богородчанського районного суду за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі, 22 квітня 2013 року ухвалою Коломийського міськрайнного суду замінено невідбуту частину покарання на більш м'яке у виді двох років виправних робіт із відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави, українця, громадянина України,

за ч. 2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акта ОСОБА_3 ставиться у вину, що він повторно вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство ), за наступних обставин.

08 травня 2013 року обвинувачений маючи умисел на заволодіння шахрайським способом коштами ПAT «Дельта Банк», вирішив укласти цільові кредитні договори, використавши при цьому чужі документи, а саме паспорт громадянина України, виданий на ім'я гр. ОСОБА_4, який останній втратив з власної необережності.

Реалізуючи свій злочинний намір, будучи зовнішньо схожим на гр. ОСОБА_4 та видаючи себе за нього, близько 13 год. ОСОБА_3 направився до інформаційно-консультативного центру ПAT «Дельта Банк», розташованого в приміщенні магазину «Ельдорадо», що в м. Івано-Франківську, вул. Миколайчука, 2 де, діючи умисно, повторно, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з метою заволодіння коштами банку, з використанням паспорта громадянина України ОСОБА_4, уклав з представником AT «Дельта Банк» ОСОБА_5 кредитні договори № 003-08006-080513 та № 004-08006-080513, за умовами яких банк перерахував на рахунок ТОВ «Дієса» (магазин «Ельдорадо»), грошові кошти в сумі 6 849 грн. 12 коп. та 56 265 грн. 53 коп. в якості оплати за відпущений обвинуваченому товар та надані йому послуги, зокрема, за : кондиціонер марки «Грол» ( «Groll» ) вартістю 1 572 грн. 90 коп., встановлення кондиціонера з матеріалами вартістю 1 501 грн. 90 коп., ЛЕД ( LED ) телевізори марки : «ЛДжі» ( «LG» ) вартістю 5 914 грн. 90 коп. та «Самсунг» ( «Samsung» ) вартістю 2 729 грн. 90 коп., пилосос марки «Зелмер 1600» ( «Zelmer 1600» ) вартістю 1 419 грн. 90 коп., набір посуду марки «Ронделл» ( «Rondell» ) вартістю 1 151 грн. 90 коп., духовку електричну марки «Хотпоінт-Арістон» ( «Hotpoint-Ariston» ) вартістю 3 638 грн. 90 коп., смартфон марки «ЛДжі» ( «LG» ) вартістю 2 456 грн. 90 коп., кондиціонер марки «Самсунг» («Samsung») вартістю 4 094 грн. 90 коп., пилосос марки «Зелмер 5500» ( «Zelmer 5500» ) вартістю 1 774 грн. 90 коп., холодильник марки «Самсунг» ( «Samsung» ) вартістю 10 009 грн. 90 коп., прибуткову карту-брелок вартістю 0,06 грн., налаштування ТВ в магазині «Смарт ОН» ( «Smart ON» ) вартістю 636 грн. 99 коп., ноутбук марки «АшПе» ( «НР» ) вартістю 8 189 грн. 90 коп., програмне забезпечення «Андроід Стандарт» ( «Android Стандарт» ) вартістю 454 грн. 90 коп., планшетний ПК марки «Самсунг» ( «Samsung» ) вартістю 4 549 грн. 90 коп., чохол марки «Самсунг» ( «Samsung» ) вартістю 545 грн. 90 коп., прибуткову карту-брелок вартістю 0,06 грн. До суми кредитного договору № 004-08006-080513, окрім вартості товару ( послуги ) в сумі 45 093 грн. 85 коп., було включено : страховий платіж в сумі 6 692 грн. 38 коп., плату за надання кредиту в сумі 4 464 грн. 30 коп., плату за надання довідки в сумі 15 грн. А до суми кредитного договору № 003-08006-080513, окрім вартості товару ( послуги ) в сумі 5 550 грн. 76 коп., було включено : страховий платіж в сумі 733 грн. 83 коп., плату за надання кредиту в сумі 549 грн. 53 коп., плату за надання довідки в сумі 15 грн.

В подальшому набутим незаконно товаром ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд шляхом реалізації в той же день в приміщенні магазину «Ельдорадо» невстановленій особі за ціну значно нижчу від реальної вартості товару.

З метою приховування своєї злочинної діяльності обвинувачений двічі сплатив кошти по цільовому кредиту № 003-08006-080513, зокрема, 08 травня 2013 року в сумі 245 грн. 50 коп., 01 липня 2013 року - 225 грн. 86 коп. та двічі сплатив кошти по цільовому кредиту № 004-08006-080513, зокрема, від 08 травня 2013 року в сумі 1 507 грн. 37 коп., а 01 липня 2013 року - 1 502 грн. 46 коп. В подальшому жодних платежів ОСОБА_3 не здійснював, чим спричинив потерпілій особі матеріальну шкоду на загальну суму 59 633 грн. 46 коп.

12 лютого 2015 року до суду представником потерпілої особи ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 подано угоду про примирення від цього ж дня укладену з обвинуваченим під час судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України, суд переходить до розгляду угоди, якщо таку було досягнуто під час судового провадження.

Вказана угода укладена між ПАТ «Дельта Банк» в особі його представника ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 про примирення 12 лютого 2015 року, згідно з умовами якої сторони дійшли згоди, що злочин обвинуваченим було вчинено саме при викладених вище обставинах.

Відповідно до вказаної угоди сторонами визначено та узгоджено, що розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням становить 59 633 грн. 46 коп., а з врахуванням цивільного позову, сторони дійшли згоди, що розмір відшкодування становить 61 737 грн. 99 коп. При цьому обвинувачений зобов'язується сплатити заборгованість в сумі 61 737 грн. 99 коп. потерпілій особі протягом десяти місяців, здійснюючи оплату рівними частинами по 6173 грн. 99 коп. до 25 числа щомісячно, починаючи з наступного місяця після затвердження судом угоди про примирення.

Сторонами дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України та узгоджено покарання у виді одного року виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 % із суми заробітку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вказаному визнав повністю, згоду на призначення узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про примирення від 12 лютого 2015 року просив затвердити.

Представник потерпілої особи згоду на призначення узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про примирення просив затвердити.

Сторони вважають, що угода відповідає встановленим вимогам закону і може бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання.

Суд, роз'яснивши обвинуваченому суть обвинувачення та вид узгодженого покарання, його права передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, а обвинуваченому та представнику потерпілої особи наслідки укладення і затвердження угоди передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, з'ясувавши при цьому, що вказані особи правильно розуміють зміст наданих їм прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, а також роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, прийшов до висновку, що сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого та представника потерпілої особи відносно примирення та укладення відповідної угоди немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок. А також враховує таке.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, а тому, виходячи з положень статей 468, 469 КПК України угода про примирення при викладених вище обставинах може бути укладена.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст. 471 КПК України, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діянь обвинуваченого за ч. 2 ст. 190 КК України, так як вона ґрунтується на зазначених вище обставинах кримінального правопорушення і відповідно до ст. 349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.

Кваліфікація діянь ОСОБА_3 за вказаною статтею КК України є правильною, оскільки він повторно вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство ).

При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого, фактичні обставини вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого те, що позитивно характеризується по місцю проживання та праці. Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого визнано щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданих збитків, що відповідає як закону, так і фактичним даним кримінального провадження і, що обставин, які обтяжують покарання в провадженні не встановлено, а визначаючись у виді призначеного покарання, сторони його узгодили обґрунтовано.

Суд, визначаючись у питанні можливості затвердження угоди виходить з того, що кваліфікація діянь ОСОБА_3 є правильною, визнає, що вказані вище обставини в сукупності є саме такими, що пом'якшують покарання вчиненого ОСОБА_3 злочину, що також дає підстави суду дійти висновку, про те, що узгоджене сторонами покарання може бути призначене, оскільки ґрунтується на фактичних обставинах провадження.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

За вказаних обставин, узгоджене сторонами покарання відповідає вказаним вимогам та санкції ч. 2 ст. 190 КК України.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що угода про примирення укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті що передбачені в угоді, відповідає фактичним обставинам правопорушень, не суперечать інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

Водночас суд враховує, що відповідно до вироку Богородчанського районного суду від 13 березня 2012 року та ухвали Коломийського міськрайонного суду від 22 квітня 2013 року обвинувачений відбуває покарання у виді виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 % із суми заробітку і станом на час не відбув із вказаного покарання 2 місяці, а тому остаточне покарання слід призначити на підставі ст. ст. 71, 72 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання до покарання призначеного за цим вироком.

Процесуальні витрати за вказаних обставин слід стягнути з обвинуваченого.

На підставі викладеного, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 92, 122 КПК України, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Угоду про примирення від 12 лютого 2015 року укладену між потерпілою особою ПАТ «Дельта Банк» в особі представника ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 затвердити.

ОСОБА_3 визнати винним за ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання - один рік виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 ( двадцять ) % із суми заробітку.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України, остаточне покарання призначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання до покарання призначеного за цим вироком - один рік один місяць виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 ( двадцять ) % із суми заробітку.

Стягнути з ОСОБА_3 код ДРФО НОМЕР_1, в користь ПАТ «Дельта Банк» МФО 380236, ЗКПО 34047020, р/р 29090008503129 у відшкодування шкоди завданої злочином 61 737 грн. 99 коп. на протязі десяти місяців, рівними частинами по 6 173 грн. 99 коп. до 25 числа щомісячно, починаючи з наступного місяця після затвердження судом угоди про примирення.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3, код ДРФО НОМЕР_1 у користь держави, одержувач УДКСУ в м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ 37952250, з зарахуванням на розрахунковий рахунок № 31112115700002 в ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, код класифікації 24060300 - 1 404 ( одна тисяча чотириста чотири ) грн. 48 коп. витрат за проведення експертизи.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку суду вручити прокурору, обвинуваченому та представнику потерпілої особи негайно після його проголошення.

Суддя В.С. Попович