Ухвала суду № 42831734, 18.02.2015, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

18.02.2015 Єдиний унікальний номер 205/9951/14-ц

4с/205/5/15

УХВАЛА

з розгляду скарги на дії державного виконавця

18 лютого 2015 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекомагро», зацікавлені особи - Відділ державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, на дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1,-

ВстановиВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 агро» (далі скаржник) звернувся до суду зі скаргою на дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що відповідно до заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.02.2013 року стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Агро», та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа банк» заборгованість за кредитним договором № SME0001196 від 08 червня 2007 року у розмірі 2989073 (два мільйони девятсот вісімдесят девять тисяч сімдесят три) грн. 25 коп. Далі, заявник зазначає, що їм випадково стало відомо у нотаріуса про наявність відкритого виконавчого провадження, оскільки вони не отримували постанову про відкриття провадження від 13.08.2014 року. Після звернення в телефонному режимі до відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції заявник зазначає, що їм стало відомо, що дійсно 13.08.2014 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження ВП № 44357789 та накладено арешт на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Агро». З інформації розміщеної в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень заявник зазначає, що їм стало відомо, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом 14.06.2013 року за яким передбачається стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Агро» на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа банк» заборгованість у розмірі 2 989073 (два мільйони девятсот вісімдесят девять тисяч сімдесят три) грн. 25 коп., а також, про наявність постанови від 13.10.2014 року про арешт всього майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Агро» по виконавчому провадженню ВП № 44357789. Крім того, заступником начальника відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 було надано заявнику семиденний строк для добровільного виконання вимог виконавчого документа, а саме до 20 серпня 2014 року. Однак, всупереч вимогам норм законодавства заступник начальника відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 не направила заявнику ані відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження, ані постанову про накладення арешту на майно, чим позбавила заявника добровільно виконати рішення суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене заявник зазначає, що вони змушені звернутися до суду та просити суд, оскільки вони пропустили строк оскарження, поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Агро» строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 4457789 від 13.08.2014 року, строк на оскарження постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню ВП № 44357789 від 13.08.2014 року, винесену заступником начальника відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1, а також, визнати протиправною бездіяльність заступника начальника відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 в частині не направлення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.08.2014 року та позбавлення можливості добровільно виконати рішення суду, та в частині щодо передбаченого винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 4457789 від 13.08.2014 року та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження по виконавчому провадженню ВП № 4457789 від 13.08.2014 року, винесені заступником начальника відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1

Представник заявника в судовому засіданні підтримала вимоги скарги, у судових дебатах участі не приймала, у судове засідання з цього приводу не зявилася надав суду письмову заяву, в якій просить задовольнити вимоги скарги в повному обсязі, а розгляд справи завершити без її участі.

Представник Відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції, у відкрите судове засідання не зявився, про день та час розгляду скарги сповіщалися належним чином, про причини неявки суду не повідомили, письмових заяв, пояснень чи заперечень суду не надали.

Представник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, у судовому засіданні про заявлених вимог скарги заперечувала, з огляду на їх безпідставність та необгрунтованність, у судових дебатах участі не приймала, у засідання з цього приводу не зявилася, надав суду заяву, в якій просить відмовити в задоволенні скарги, а розгляд справи завершити без її участі.

Відповідно до ст. 386 ЦПК України, якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть зявитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників. Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, оцінивши надані докази, вважає, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.02.2013 року по цивільній справі № 2/205/1064/2013 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа банк» були задоволенні, зокрема, із Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 агро» та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа банк» в солідарному порядку була стягнута заборгованість за Кредитним договором № SME0001196 від 08 червня 2007 року у розмірі 2989073 (два мільйони девятсот вісімдесят девять тисяч сімдесят три) грн. 25 коп. та судові витрати по справі. Означене рішення набуло чинності у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Крім того, виконання судових рішень це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період із надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаного рішення суду 26.02.2013 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було видано 14.06.2013 року виконавчий лист за № 2/205/1064/2013 року.

Відповідно до ст. ст. 1 та 5 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що 13.08.2014 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1М було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2/205/1064/2013 року про стягнення солідарно із Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Агро» та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа банк» суми заборгованості за Кредитним договором № SME0001196 від 08 червня 2007 року у розмірі 2989073 (два мільйони девятсот вісімдесят девять тисяч сімдесят три) грн. 25 коп. (а.с.6).

Матеріалами справи підтверджено, що 18.12.2014 року означене виконавче провадження було передано для подальшого виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 39).

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Пунктом 3.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій державний виконавець у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець установлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати 7 днів, а рішень про примусове виселення - 15 днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій. При цьому вказується дата виконання.

Звертаючись до суду із вказаною скаргою, представник скаржника зазначив, що неотримання постанови про відкриття виконавчого провадження порушує права боржника, у тому числі, на добровільне виконання рішення суду. В даному випадку, доказів отримання боржником спірної постанови про відкриття виконавчого провадження за наслідком її надсилання органом ДВС рекомендованим листом з повідомленням про вручення, матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що в матеріалах виконавчого провадження міститься заява заступника директора ТОВ «Леком-агро» ОСОБА_2 від 23.10.2014 року про відкладення виконавчих дій в якому зазначено, що боржник дізнався про спірну постанову 22.10.2014 року (а.с. 60).

На думку суду, не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження отримання її скаржником поза межами строку наданого державним виконавцем на добровільне виконання рішення суду, оскільки визначаючи боржнику термін на добровільне виконання рішення суду та момент з якого починає відраховуватись цей строк, державний виконавець діяв в межах Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень ч.ч. 2, 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Лише у разі недотримання державним виконавцем вимог закону про строк направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику, скаржник міг би ставити питання про зобов'язання поновити йому строк на добровільне виконання рішення суду, однак наведених вимог скаржником не заявлялось у зв'язку із чим і не досліджувалось питання дотримання державним виконавцем строку направлення копії оскаржуваної постанови боржнику.

Суд також зазначає, що відповідно до норм ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У відповідності з вимогами ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Як зазначалось вище, судом було встановлено, що 23.10.2014 до органу ДВС надійшла заява від заступника директора ТОВ «Леком-агро» ОСОБА_2 про відкладення виконавчих дій в якій вказано про ознайомлення скаржника із спірною постановою 22.10.2014 року (а.с. 60), що спростовує доводи скаржника про начебто ознайомлення боржником із спірною постановою лише 26.11.2014 року.

Матеріалами справи підтверджено, що до суду із вказаною скаргою на дії державного виконавця ТОВ «Леком-агро» звернулося лише 27.11.2014 року, тобто майже через місяць після ознайомлення із спірною постановою, тобто із порушенням строку ст. 385 ЦПК України.

На думку суду, доводи скаржника носять спрямований на скасування спірної постанови характер, виключно з формальних підстав, наслідком чого буде порушення принципу обов'язковості для виконання судового рішення та порушення прав стягувача. Суд вважає, що після отримання виконавчого листа виконавець діяв в межах повноважень, передбачених ч. 1 ст. 20 та ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вбачав наявність підстав для прийняття виконавчих документів до виконання, передбачених ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», а тому суд вважає його дії правомірними та такими, що спрямовані на виконання рішення суду, яке підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.

Стосовно доводів представника скаржника щодо неправомірності накладення державним виконавцем арешту на майно боржника, суд зауважує про наступне.

Так, судом встановлено, що 13.10.2014 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 в межах означеного виконавчого провадження було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 58).

Згідно ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Дослідивши матеріали виконавчого провадження, суд вважає, що державний виконавець враховував майновий характер вимог стягувача та в порядку ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» правомірно виніс постанову від 13.10.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, адже після ознайомлення із спірною постановою 22.10.2014 року боржник добровільно рішення суду не виконав, і протилежні дії державного виконавця унеможливили б виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а тому у задоволенні вимог скарги про визнання дій державного виконавця неправомірними в частині накладення арешту та скасування зазначеної постанови слід відмовити.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1, здійснені нею на підставах, у спосіб та в межах визначених Законом повноважень, без порушення прав заявника, а тому скарга є безпідставною, необґрунтованою і не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 19, 49 Закону України „Про виконавче провадження", ст.ст. 383, 386,387 ЦПК України, суд, ?

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 агро», зацікавлені особи - Відділ державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, на дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання її копії.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя : Д.В. Мовчан