Справа №531/134/15-а
Провадження №2-а/531/6/15
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2015 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Попова М.С.,
за участю секретаря - Шаршонь Т.М.,
представника позивача - Кравцова В.В.,
розглянули у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу, - ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області звернулося до суду з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу від 13.01.2015 р. (серія ВП № 45713621).
В позовній заяві зазначається, що 09.07.2014 р. Карлівським райсудом було винесено постанову, якою зобов*язано позивача здійснити перерахунок пенсії призначеної ОСОБА_3 з 01.01.2014 р., виходячи із розміру державної ( основної) пенсії не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком згідно вимог ст. ст. 50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Даним рішенням суд зобов*язав УПФ України в Карлівському районі вчинити дії по виплаті недоплаченої ОСОБА_3 пенсії з 01.01.2014 р. сум пенсій, нарахованої із розміру державної (основної) пенсії не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком згідно вимог ст. ст. 50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 21.01.2015 р. на адресу позивача надійшла постанова Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Полтавській області , про накладення штрафу від 13.01.2015р. Старшим державним виконавцем Дрібною Ю.А. встановлено , що згідно листа УПФ України в Карлівському районі від 08.12.2014 р. здійснено перерахунок пенсії згідно рішення суду, однак виплата коштів не проведена. Таким чином, рішення суду та вимоги державного виконавця боржником не виконано в повному обсязі. Виплата грошових коштів на виконання рішення суду не було здійснено через відсутність відповідного бюджетного та іншого фінансування та коштів , що позивач вважає поважною причиною , яка унеможливлює проведення відповідних виплат. До повноважень УПФ України в районах питання планування доходів та видатків не віднесено, а виплати пенсії та інших платежів, управляння здійснює виключно у межах фінансових ресурсів, виділених ПФУ. Тому, не можна вважати невиконання рішення суду без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем семиденного строку виконати судове рішення в цій частині. Накладення на боржника штрафних санкцій ще більше ускладнить фінансове становище та виконання судового рішення про виплату доплати до пенсії.Крім того, у зв'язку з фактичною неможливістю виконання бюджетними державними органами судових рішень про стягнення, виплату коштів ВРУ 05.06.2012 р. було прийнято ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» , згідно ч.1 ст. 3 якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. В зв'язку з викладеним, позивач вважає, що ними не було порушено вимоги чинного законодавства, а дії управляння не містять складу правопорушення та вини.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав свої вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представника відповідача д суду не з*явився, хоча належним чином повідомлялося про час та місце розгляду справи, причина неявки суду не відома. Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
13.01.2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ Полтавської області Дрібною Ю.А. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-а/531/43/14 від 03.10.2014 р. виданого Карлівським райсудом було винесено постанову про накладення на боржника Управління Пенсійного фонду в Карлівському районі Полтавської області штрафу у розмірі 680 грн. (а.с.3).
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законамиУкраїни.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Слід відмітити, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку урегульовано нормами Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
За приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначає обов'язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі-виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Як, вбачається з постанови про накладення штрафу, виконавчий лист №2-а/531/43/14 виданий 03.10.2014 року Карлівським районним судом Полтавській області зобов*язує здійснити перерахунок пенсії та провести відповідні виплати.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини, суд вважає що вищевказані заходи старшого державного виконавця, спрямовані на виконання рішення суду, не можуть бути визнані судом не належними, виходячи з наступного.
Згідно частин 1, 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Так, за змістом ч. 1 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України є обов'язковими до виконання на всій території України. Частиною 1 статті 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Рішення Карлівського районного суду Полтавської області набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню на всій території України безвідносно до суб'єктивного ставлення конкретного суб'єкта права до такого судового акту, що означає виникнення з дати набрання судовим актом законної сили у зобов'язаної особи обов'язку вчинити організаційні, правові та інші заходи, спрямовані на організацію виконання судового рішення.
Щодо посилання позивача на те, що ним частково виконане рішення суду, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавській області здійснено перерахунок пенсії, але виплата нарахованих сум буде проведена при нарахуванні відповідного фінансування з державного бюджету України.
При цьому слід зазначити, що виконавчим листом Карлівського райсуду зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавській області здійснити не лише перерахунок пенсії, а й провести виплату ОСОБА_3 з 01.01.2014 р. сум пенсій, нарахованої із розміру державної (основної) пенсії не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком згідно вимог ст. ст. 50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Практика Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини - від 07.11.05 р. справа "Качко проти України", від 29.06.2004 року справа "Жовнір проти України", від 29.06.2004 року справа "Півень проти України") свідчить про те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У своєму рішенні по справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом має розцінюватись як складова частина "судового розгляду". Суд зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.
Таким чином, суд вважає, що Управлінням Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавській області не виконане рішення суду в частині проведення виплат ОСОБА_3 з 01.01.2014 р. сум пенсій, нарахованої із розміру державної (основної) пенсії не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком згідно вимог ст. ст. 50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, суд вважає, що постанова державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про накладення на Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавській області штрафу в розмірі 680 грн. за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця винесена правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження", і суд не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 1,2,5,24,75,89 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 2, 6, 17, 18, 105, 106 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ :
В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Карлівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя
Судове рішення № 42829386, Карлівський районний суд Полтавської області було прийнято 19.02.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 531/134/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: