Ухвала суду № 42829158, 18.02.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/2-37/14 Головуючий у І інстанції Залеська А.О.Провадження № 22-ц/780/273/15 Доповідач у 2 інстанції КулішенкоКатегорія 1 18.02.2015

УХВАЛА

Іменем України

18 лютого 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кулішенка Ю.М.,

суддів: Лащенка В.Д., Сушко Л.П.,

при секретарі: Петленко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Циблівська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Циблівська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно, в якому просила визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з яких: на 1/4 частину цього будинку, як частку у праві спільної сумісної власності подружжя та на 1/4 його частину в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що спірний будинок був придбаний її чоловіком ОСОБА_3 у кінці 1988 року з метою переїхати з Сахаліну, де вони працювали, на проживання до України. Покупку саме цього житлового будинку, ОСОБА_3 довірив своїй сестрі ОСОБА_4 та 28 жовтня 1988 року надав їй відповідну довіреність, якою уповноважив повірену здійснити купівлю будинку АДРЕСА_1 на умовах та за ціну на її розсуд та сплатити гроші. Однак, секретар Циблівської сільської ради ОСОБА_5 помилково оформила 07 грудня 1988 року договір купівлі-продажу 1/2 частини цього будинку на ОСОБА_4, хоч в погосподарській книзі секретар змінила запис з попереднього власника ОСОБА_6 на ОСОБА_3 В послідуючому всі документи оформлялись на ОСОБА_3, як власника будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер і позивач прийняла спадщину після свого чоловіка, який до того ж склав заповіт, яким усе своє майно заповів їй. Оскільки ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року відповідачем по даній справі позивач зазначає спадкоємця - ОСОБА_2, який прийняв спадщину після її смерті.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Законним і обґрунтованим відповідно до ст. 213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 215 ЦПК України в мотивувальній частині рішення суд має зазначити встановлені судом обставини і визначити відповідно до них правовідносини, мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, бере до уваги чи відхиляє докази, застосовує зазначені у рішенні нормативно-правові акти.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_3. Спадкоємцем його майна є дружина ОСОБА_1 - позивачка в справі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_4. Спадкоємцем її майна є син ОСОБА_2 - відповідач у справі.

Вказані обставини встановлені рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2012 року по справі № 1019/551/12.

З копії довіреності, посвідченої 28.10.1988 державним нотаріусом Переяслав-Хмельницької державної нотаріальної контори слідує, що ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_4 купити житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1, на умовах і за ціну на її розсуд, для чого надає їй право від його імені підписати договір купівлі-продажу та сплатити гроші.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 07.12.1988, посвідченого секретарем Циблівської сільської ради ОСОБА_5, ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_4 купила у нього 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та сплатила продавцю 9000 карбованців.

Згідно витягу погосподарської книги Циблівської сільської ради за 1986-1990 роки, в частині, що стосується 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1, в графі: «особовий рахунок» ім'я «ОСОБА_8», спочатку змінено на «ОСОБА_6», а потім на «ОСОБА_3». При цьому у графі «додаткові відомості» зазначені підстави змін: спочатку «Свідоцтво про право на спадщину», зареєстроване за № 15, а потім «купівля-продаж № 97 на ОСОБА_3».

У «Свідоцтві на забудову індивідуальної садиби» по АДРЕСА_2 виданому 09 березня 1973 року виконавчим комітетом Переяслав-Хмельницької районної ради, забудовником значиться ОСОБА_7. Разом з цим у розділі «Реєстрація фактично виконаного на присадибній ділянці будівництва» міститься запис секретаря виконкому ОСОБА_5 про зміну прізвища на ОСОБА_3 згідно купівлі-продажу від 07.12.1988.

Суд першої інстанції встановив, що записи секретаря сільської ради ОСОБА_5 в погосподарській книзі сільської ради за 1986-1990 роки про зміну власника особового рахунку по спірному будинку на ОСОБА_3 та аналогічний запис про зміну забудовника у «Свідоцтві на забудову індивідуальної садиби», хоч і мають посилання на договір купівлі-продажу, однак не відповідають його змісту в частині покупця - набувача прав на це майно. Так, відповідно до договору купівлі-продажу від 07 грудня 1988 року покупцем значиться ОСОБА_4

Відповідно до ч.1 ст. 224 Цивільного кодексу УРСР, діючого на той час та відповідно до норм чинного цивільного законодавства юридичною природою договору купівлі-продажу є перехід майна за плату від продавця у власність до покупця.

Отже записи у вищевказаних документах про зміну власника 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 на ОСОБА_3 не відповідають змісту договору та не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що оскільки незаконність набуття права власності на спірний будинок ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу не доведена та не надано належних доказів про набуття позивачкою в законний спосіб у спільну сумісну власність подружжя спірного житлового будинку.

Розглянувши справу, суд прийшов до вірного висновку про те, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в зв'язку з недоведеністю обставин, на які позивачка посилалась.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції при вирішенні спору не встановив усі обставини, які мають значення для вирішення спору, не надав належної правової оцінки доказам - безпідставні. Суд прийняв законне та обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді: