Постанова № 42827046, 18.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 р. Справа №804/413/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1

при секретарі судового засіданняОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до начальника Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області ОСОБА_4, Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними вимог та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до начальника Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області ОСОБА_5, у якій позивач просить:

- зобовязати Саксаганський районний відділ у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області прийняти від ОСОБА_3 заяву-анкету встановленого зразка з додатками без сплати 87,15 грн. за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон та 120 грн. за бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон;

- визнати протиправними вимоги Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі начальника ОСОБА_4 щодо сплати 87,15 грн. за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон та 120 грн. за бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон;

- зобовязати Саксаганський районний відділ у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати позивачу паспорт громадянина України для виїзду за кордон, відповідно до вимог порядку оформлення та видачі паспорта визначеного законодавством України на підставі поданих 02.12.2014 року позивачем документів.

При подачі адміністративного позову позивач просив розглядати справу за його відсутністю (а.с.17).

З метою встановлення усіх обставин, які мають значення для вирішення заявленого спору, та враховуючи те, що позивачем у поданій позовній заяві заявлені позовні вимоги також до Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, судом залучено вказану особу до участі у справі в якості другого відповідача.

Відповідач клопотав розглядати справу за його відсутністю, просив допустити заміну начальника Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 належним відповідачем ОСОБА_6 Управлянням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області у звязку із тим, що Саксаганський районний відділ у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області є лише територіальним підрозділом без права юридичної особи.

Згідно пунктів 7, 18 «Положення про ОСОБА_6 управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області», затвердженого наказом Державної міграційної служби України від 18.07.2011 року №28, ОСОБА_6 управління як територіальний орган здійснює свої повноваження безпосередньо та, зокрема, через управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах у містах та є юридичною особою.

«Положенням про Саксаганський районний відділ у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області», затвердженим від 26.10.2012 року №104, встановлено, що відділ є територіальним підрозділом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.

Вирішуючи заявлене клопотання із врахуванням відсутності позивача або його представника у судовому засіданні, суд, керуючись статтями 50, 52, 59 Кодексу адміністративного судочинства, залучив у якості другого відповідача ОСОБА_6 управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову зазначено, що умовою видачі позивачу закордонного паспорта було заповнення заяви про замовлення платних послуг та долучення її до заяви-анкети, окрім квитанції про сплату державного мита, також належало надати квитанцію про оплату вартості послуг в розмірі 87,15 грн. та квитанцію про оплату вартості бланку паспорта в розмірі 120 грн. Позивач вважає такі вимоги помилковими, оскільки сплата 170 грн. держмита повністю покриває витрати на оформлення та видачу закордонного паспорта. Подання такої заяви на думку позивача суперечить частині 2 статті 9 Закону України «Про звернення громадян», якою визначено неприпустимість примушування громадян до подання власних звернень. Позивач зазначав, що вимоги відповідача про сплату вартості послуг підрозділів МВС та ДМС України щодо оформлення та видачі паспорту та вартості бланку є фактично неправомірним та безпідставним стягненням додаткових сум, в порушення вимог статті 4 Податкового кодексу України, що є подвійним обкладанням громадянина України платежами одного характеру.

Представник відповідача подав письмові заперечення, в яких зазначив, що вимога щодо оплати 207,15 грн. із призначенням платежу за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон передбачена частиною другою статті 20 Закону України «Про адміністративні послуги», пунктом 27 розділу І «Адміністративні послуги» «Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання», затвердженого постановою №795 від 4 червня 2007 року. Отже, оскільки адміністративна послуга з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон передбачає видачу бланка, її замовник сплачує 377,15 грн.: 1) 207,15 грн. - плата за надання адміністративної послуги (пункт 27 розділу І «Адміністративні послуги» Переліку), оплата витрат, повязаних з придбанням бланкової продукції, у тому числі вартість персоналізації (пункт 4 Порядку) Розмір плати за видачу та оформлення паспорта встановлюється з урахуванням витрат, повязаних із придбанням відповідної продукції, у тому числі вартості персоналізації, у відповідності із вимогами пункту 4 «Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ Державної міграційної служби платних послуг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1098 «Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг»; 2) 170 грн. - державне мито (стаття 7 Закону №3857, абзац сьомий пункту 10 Постанови №231, підпункт «б» пункту 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»), крім випадків звільнення від його сплати.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 2 грудня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою за вх. №С-101 про видачу закордонного паспорту для тимчасового виїзду за кордон, до якої додав (а.с.10):

- дві копії паспорта громадянина України;

- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду;

- дві фотокартки 3,5 х 4,5 см.;

- квитанцію про сплату державного мита в розмірі 170 грн.

Згідно позовної заяви, позивач також заповнив заяву-анкету від 02.12.2014 року встановленого зразка, а саме, написав заяву особисто згідно зразку, який було розміщено на інформаційному стенді районного відділу, зазначив в неї про відсутність підстав що тимчасово обмежують право на виїзд за кордон позивача. Відповідач проти обставин складення та подання заяви-анкети не заперечив, на вимогу суду її копію не надав.

8 грудня 2014 року за вих. №1229/С-101 Саксаганським районним відділом у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області заявнику надано відповідь, згідно якої останньому для оформлення закордонного паспорта належало звернутись до Саксаганського РВ у місті Кривий Ріг ГУ ДМС України у Дніпропетровській області:

- написати заяву встановленого зразка;

- сплатити за адміністративні послуги із призначенням платежу «Оформлення та видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон» 207,15 грн.

- та із вищевказаним пакетом документом звернутись до Центрально-Міського РВ у місті Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області для фотографування.

З доповідної записки ОСОБА_4 начальника Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі від 10.02.2015 року вбачається, що від позивача було прийнято копії паспорта громадянина України, копію ідентифікаційного коду, дві фотокартки та квитанція про сплату державного мита 170 грн. За послуги ДМС та інформацію щодо фотографування на системі ДІС ОСОБА_3 відмовився слухати та подав заяву. Громадянину ОСОБА_3 на заяву своєчасно надано відповідь. Документи у заявника було прийнято, направлення виписано від 08.12.2014 року, але ОСОБА_3 за отриманням направлення на зявляється.

Спір заявлено щодо правомірності оплати позивачем 207,15 грн., які складаються із 120 грн. (82,80 грн. вартість бланка + 37,20 вартість персоніфікації даних) та 87,15 грн. адміністративних послуг, як умову оформлення та видачі закордонного паспорта.

Поряд з цим, суд зазначає, що спірними є й попередні відносини щодо прийняття документів.

Вирішуючи спір, суд виходить із наступного.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і вїзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розвязання спорів у цій сфері врегульовано Законом України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року №3857-XII (далі Закон №3857-XII).

Статтею 7 Закону №3857-XII передбачено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації Закону №3857-XII Кабінет Міністрів України постановою від 31 березня 1995 року №231 затвердив «Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення» (далі Правила №231), пунктом 10 яких наведено вичерпний перелік документів, необхідних для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон:

- заява-анкета встановленого зразка;

- паспорт громадянина України;

- свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років);

- копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи;

- дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;

- квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.

Згідно пункту 13 Правил №231 підставою для оформлення паспорта/проїзного документа чи обґрунтованої відмови у його видачі є рішення, прийняте начальником (або його заступником) відповідного територіального органу або підрозділу в порядку, встановленому відповідно МВС і МЗС.

Відповідно до пункту 13 Правил №231 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 грудня 2004 року №1603, затверджений «Порядок провадження за заявами про оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини» (далі Порядок №1603).

За загальним правилом пункту 2 Порядку №1603 заява про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон подається за місцем проживання особи до управлінь (відділів) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях та місті Севастополі (далі в Порядку №1603 - територіальні органи), відділів, відділень у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь (відділів) МВС (далі в Порядку №1603 - територіальні підрозділи).

Згідно пунктів 3 та 4 Порядку №1603 (в яких вже застосовується термін заява-анкета) заява-анкета про оформлення паспорта подається громадянином України особисто або через своїх законних представників. Заяви-анкети про оформлення паспорта приймаються працівниками територіальних органів та територіальних підрозділів за умови подання всіх документів, передбачених Правилами №231.

Абзацом пятим пункту 4 Порядку №1603 в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 20.05.2008 року №221 зазначено, що за окремими письмовими зверненнями юридичні і фізичні особи можуть отримати платні послуги, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 року №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватись органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ». У цьому разі до заяви долучається документ про оплату послуг відповідно до спільного наказу МВС України, Мінфіну України та Мінекономіки України від 05.10.2007 року №369/1105/336 «Про затвердження Розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Порядку їх справляння», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2007 року за №1235/14502.

Суд зазначає, що самостійно пятий абзац пункту 4 Порядку №1603 не встановлює обовязковості отримання платних послуг.

Фактично йдеться про:

- плату у розмірі вартості бланка та надбавки в сумі 25 відсотків такої вартості під час надання послуг з оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, яка спрямовується як власні надходження, що використовуються відповідно до законодавства. Вказана норма була скасована та не діє з 19.04.2012 року;

- плату згідно пункту 27 Переліку №795 за «оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон» в розмірі 87,15 грн.

Верховний суд України, розглядаючи подібний спір із проаналізувавши законодавства, що діяло станом на час виникнення в іншій справи правовідносин, тобто на липень 2012 року дійшов висновку, що сплата установленого Декретом державного мита (170 грн.) покриває вартість витрат, повязаних із учиненням міграційною службою дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка). Тому міграційна служба не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта. В справі йдеться про сплату 87,15 грн. на підставі Переліку №795.

З системного аналізу викладених обставин вбачається, що позивач для звернення за отриманням закордонного паспорту мав подати до Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області ОСОБА_5:

- заяву про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, на думку суду це й є заява-анкета про оформлення паспорта (з 24.03.2004 року повне найменування «Заява-анкета про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон), форма якої з 13.07.2007 року не діє та на теперішній час не встановлена (Додаток 1 до Правил №321);

- паспорт громадянина України;

- копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;

- дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;

- квитанцію про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.

До такого висновку суд дійшов, оскільки пункт 4 Правил №231 встановлює єдину умову щодо прийняття працівниками територіальних підрозділів заяв-анкет за умови подання виключно документів, передбачених Правилами №231.

Проте, з відповіді відділу від 8 грудня 2014 року за вих. №1229/С-101 вбачається, що на етапі прийняття документів заявлено про необхідність подачі квитанцій про сплату 207, 15 грн., як умову їх прийняття.

Згідно пунктів 5, 6 Порядку №1603 при прийнятті заяви-анкети працівники територіальних органів і територіальних підрозділів перевіряють повноту поданих документів, правильність заповнення заяви-анкети, звіряють зазначені в ній відомості з даними паспорта громадянина України, скріплюють печаткою територіального органу чи територіального підрозділу фотокартку заявника на заяві-анкеті. У разі потреби заявникові пропонується дати додаткові пояснення або зробити уточнення.

Прийнята заява-анкета підписується працівником територіального органу чи територіального підрозділу, який її прийняв, із зазначенням його прізвища, ініціалів, посади та дати прийняття.

Прийняті матеріали реєструються в журналі обліку і заявникам не повертаються (крім квитанції про сплату державного мита у разі відмови у видачі паспорта).

Із врахуванням відповіді відділу від 8 грудня 2014 року за вих. №1229/С-101, та ненадання відділом зареєстрованої копії заяви-анкети, суд дійшов висновку, що подана заява із доданими документами не є прийнятою, незважаючи на письмові пояснення начальника відділу, оскільки поясненнями не можуть бути підтверджені зазначені обставини справи з огляду на їх невідповідність принципу допустимості доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що районним відділом допущено бездіяльність щодо прийняття заяви позивача від 02.12.2014 року, у звязку із чим виходить за межі позовних вимог відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України та зобовязує районний відділ прийняти у встановленому порядку заяву-анкету позивача про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон із доданими документами, визначеними Правилами №231.

Суд зазначає, що районним відділом надано копію направлення б/н від 08.12.2014 року, складеного районним відділом для отримання позивачем паспорта громадянина України для виїзду за кордон по системі ДІС, в якому також зазначено про проведення необхідних перевірок та відсутність заперечень щодо оформлення паспорта. Термін дії направлення 1 місяць.

Проте, відомостей про доведення до позивача факту видачі такого направлення з метою його використання або обізнаність позивача про можливість отримання направлення та чи погодився фактом видачі такого направлення відповідач із відсутністю необхідності сплати додаткових 207,15 грн. судом не встановлено.

Так, згідно пункту 10 Порядку №1603 територіальні органи та територіальні підрозділи, що прийняли заяву-анкету про оформлення паспорта вживають заходів до зясування наявності чи відсутності підстав для тимчасової відмови у видачі паспорта, перелічених у пункті 22 Правил.

З цією метою працівники відповідного територіального підрозділу у міських без районного поділу, районних та районних у містах відділах (управліннях) органів внутрішніх справ за обліком служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, що включає також облік адресно-довідкового бюро (групи) цього підрозділу, протягом пяти робочих днів здійснюють перевірку наявності чи відсутності: діючих неврегульованих аліментних, договірних чи інших невиконаних зобовязань заявника (підпункт 2 пункту 22), ухиляння заявника від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням (підпункт 5 пункту 22), подання на заявника цивільного позову до суду (підпункт 8 пункту 22).

Про результати перевірки на зворотному боці заяви-анкети проставляється штамп (додаток 6) і робиться відповідний запис, що скріплюється підписом працівника, який проводив перевірку.

Пунктом 11 Порядку №1603 встановлено, що після закінчення перевірки прийняті матеріали надсилаються за підпорядкованістю територіальним органам та територіальним підрозділам вищого рівня, які уповноважені приймати рішення щодо оформлення чи відмови у видачі паспорта.

Територіальні органи та територіальні підрозділи вищого рівня, які приймають відповідні рішення, після надходження матеріалів від територіальних підрозділів нижчого рівня на підставі їх вивчення протягом 10 робочих днів перевіряють правильність оформлення документів та відсутність підстав, що тимчасово обмежують право громадянина на виїзд за кордон відповідно до пункту 22 Правил.

Отже, суд критично ставиться до такого направлення від 08.12.2014 року б/н, оскільки саме вказаною датою складено та направлено лист за вих. №1229/С-101 щодо неможливості прийняття документів для подальшого оформлення закордонного паспорту з огляду на неподання всіх документів, зокрема, квитанції про сплату 207,15 грн.

Відповідно до пункту 15 Порядку №1603 за результатами розгляду заяв про оформлення паспорта начальники (або їх заступники) територіальних органів або територіальних підрозділів приймають рішення щодо оформлення паспорта / проїзного документа чи тимчасової відмови в його видачі.

Пунктом 16 Порядку №1603 визначені повноваження щодо прийняття таких рішень. Зокрема, рішення приймають:

- начальники (або їх заступники) управлінь (відділів) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях та місті Севастополі - стосовно осіб, які проживають на території адміністративного обслуговування і виїжджають за кордон на тимчасове чи постійне проживання;

- начальники (або їх заступники) відділів (відділень) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб у міських з районним поділом та районних у місті Києві управліннях органів внутрішніх справ - стосовно осіб, які проживають на території адміністративного обслуговування і виїжджають за кордон на тимчасове проживання.

З мірою впровадження централізованого порядку оформлення паспортів / проїзних документів повноваження з прийняття рішень про їх виготовлення та видачу ДДГІРФО МВС України можуть бути надані територіальним підрозділам, у яких розміщено вузли місцевого рівня Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування.

Рішення за заявами-анкетами щодо оформлення паспорта оформлюється шляхом проставлення штампа (додаток 9) на лицьовому боці заяви-анкети та внесення до нього підписів виконавця і керівника територіального органу чи територіального підрозділу.

Відповідно до пункту 1 «Порядку централізованого оформлення, виготовлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон», що є Додатком 2-1 до Порядку №211, централізоване оформлення, виготовлення та видача паспортів громадянина України для виїзду за кордон громадянам, які проживають в Україні, здійснюється управліннями (відділами) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, відділів, відділень у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь (відділів) МВС (далі - територіальний орган чи підрозділ), на базі яких утворюються вузли місцевого рівня (у районах, районах у містах, містах обласного значення) та вузли регіонального рівня (в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі), ОСОБА_6 обчислювальним центром Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування, що діє у складі Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС (далі - ОСОБА_6 обчислювальний центр) і Державним підприємством «Державний центр персоналізації документів» (далі - Центр).

Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що анкета отримувача паспорта оформляється безпосередньо уповноваженою особою територіального органу чи підрозділу або консульською посадовою особою дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном.

З аналізу наведених норм, вбачається, що відповідні повноваження щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон надані територіальним підрозділам, у яких розміщено вузли місцевого рівня Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування, а районний відділ в розглянутому спорі здійснює лише функцію по прийняттю пакета документів та встановленню наявності або відсутності перешкод для видачі паспорта, після чого громадянин зявляється до територіального підрозділу, оснащеного програмно-технічним комплексом Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування для фотографування та надання працівнику такого підрозділу відомостей для заповнення останнім в електронній формі заяви отримувача паспорта.

Відповідно до листа начальника Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області від 09.10.2014 року №1201/13333 в Дніпропетровській області діє девять територіальних підрозділів ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, оснащених програмно-технічним комплексом Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування, де здійснюється процедура оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

При цьому, Саксаганський РВ у м. Кривий Ріг ГУ Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в даний перелік не включений, отже, й його начальник (заступник) не уповноважений на прийняття рішення щодо оформлення закордонного паспорта або рішення про відмову у його видачі за формами згідно додатків 10, 11 Порядку №1603, а районний відділ здійснює лише прийняття документів.

Згідно із частинами 2,3 статті 5 Закону №3857-XII у разі обґрунтованої відмови у видачі громадянинові України паспорта мотиви такого рішення доводяться до відома заявника у письмовій формі. Повторне клопотання може бути прийнято до розгляду не раніш як через шість місяців після остаточного вирішення питання про відмову у видачі паспорта. При цьому беруться до уваги матеріали, подані раніше, якщо зазначені в них дані залишилися без зміни.

На думку суду, лист районного відділу від 08.12.2014 року не є рішенням про відмову у видачі паспорту, про що направляється повідомлення згідно додатку №11 до Порядку №1603, а розясненням заявнику процедури подання документів для оформлення закордонного паспорту особою, яка не приймає рішення щодо оформлення або відмову у видачі паспорту.

Щодо заявлених вимог відносно протиправності вимог районного відділу щодо сплати 87,15 грн. за оформлення та видачу паспорта та 120 грн. за бланк паспорта, суд виходить із наступного.

Питання щодо правомірності внесення плати в розмірі 87,15 грн. вирішено Верховним судом України.

Відповідно до статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито» (далі - Декрет) платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Державне мито справляється, зокрема, за видачу громадянам України паспорта для виїзду за кордон або обміну цього паспорта на території України у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (статті 2, 3 Декрету), що дорівнює 170 грн. на час виникнення спірних правовідносин.

Як зазначено вище, пункт 27 Переліку №795, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 №1098, встановлює розмір плати за надання послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 87,15 грн.

Правова позиція, висловлена Верховним Судом України, зокрема з питань сплати спірних 87,15 грн., у постановах від 3 грудня 2013 року (справа №21-416а/13), від 17 грудня 2013 року (справа №21-441а13), яка згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обовязковою для суддів при вирішенні аналогічних справ, та висновки Вищого адміністративного суду України у постановах від 05.03.2014 року (справа №К/800/65856/13), від 22.01.2014 року (справа №К/800/26/13), зводяться до того, що сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, повязаних із учиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка). Отже, вимога повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта є протиправною.

З аналізу наведеного вбачається, що умови, які є обовязковими для виконання при оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон встановлюються виключно положеннями Законом та Правилами №231.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо правомірності вимог щодо оплати 207,15 грн., суд зазначає, що згідно за поясненнями відповідача, згідно вимог Державної казначейської служби України, в цей же день отримані від громадянина кошти 87,15 грн. перераховуються на відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області витратний розрахунковий рахунок 35228201079427.

Для виконання цієї вимоги в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області відкрито розрахунковий рахунок 31252201179427, на який громадяни сплачують всі платежі за надання адміністративних послуг ОСОБА_6 управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.

Згідно наказу Державної міграційної служби України від 10.08.2012 року №170 «Про перерахування коштів отриманих від надання адміністративних послуг» перераховані громадянином кошти підлягають щоденному перерахуванню за попередній банківський день до Державного бюджету України. Згідно вимог Державної казначейської служби України, перерахування забезпечується шляхом зменшення дохідної частини за кодом економічної класифікації доходів 25010100 «Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю». З виписки за попередній банківський день рахується сума всіх надходжень по всім адміністративним послугам і однією сумою перераховується з витратного розрахункового рахунку 35228201079427 на дохідний розрахунковий рахунок 31252201179427. З дохідного розрахункового рахунку 31252201179427 ця сума перераховується до Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м Дніпропетровська.

Пунктом 4 «Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1098 (далі Порядок №1098), у разі надання послуги, що передбачає видачу бланка, розмір плати за її надання визначається з урахуванням витрат, повязаних з придбанням відповідної продукції.

Відповідно до змін, внесених до пункту 4 Порядку №1098 постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 №490 «Про внесення змін до пункту 4 Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг», забезпечено справляння платежів та зарахування на дохідний рахунок 31252201179427 в органі Державної казначейської служби, коштів отриманих за справляння сплати населенням відшкодування витрат повязаних з придбанням відповідної продукції, у тому числі вартості персоналізації.

Закупівля бланкової продукції суворої звітності, в тому числі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, здійснюється Державною міграційною службою України згідно наказу вказаної служби від 05.07.2013 року №164.

Згідно доручення ОСОБА_6 Державної міграційної служби України від 19 липня 2013 року за № Д/145/1-13 та відповідно до договору Державної міграційної служби України від 8 липня 2013 року №46/ЦП-13/52, закупівля в централізованому порядку бланків документів суворої звітності (бланки паспорту громадянина України для виїзду за кордон), як в терміновому, так і в регламентному порядку складає 82,80 грн.

Вартість послуги з персоналізації бланків паспорту громадянина України для виїзду за кордон, відповідно до договору закупівлі Державної міграційної служби України від 10 липня 2013 року №53 на закупівлю послуг з персоналізації бланків паспорту громадянина України для виїзду за кордон складає 37,20 грн.

При цьому, забезпечено справляння вартості бланка паспорту громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі вартості персоналізації при реалізації населенню, як в терміновому так і в регламентному порядку вартістю 120 грн. по КОДУ 637013 (тобто 82,80грн. + 37,20грн.) згідно Доручення Першого заступника ОСОБА_6 від 22.03.2013 року за №Д/67/2-13.

З огляду на викладені доводи відповідача, суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги» від 6 вересня 2012 року №5203-VI (далі Закон №5203-VI) адміністративна послуга це результат здійснення владних повноважень субєктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обовязків такої особи відповідно до закону.

Державна політика у сфері надання адміністративних послуг базується на принципах, зокрема, відкритості та прозорості, оперативності та своєчасності, неупередженості та справедливості.

При цьому, відповідно до статті 5 Закону №5203-VI перелік адміністративних послуг визначається законом та виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються:

1) підстави для одержання адміністративної послуги;

2) субєкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги;

3) перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги;

4) платність або безоплатність надання адміністративної послуги;

5) граничний строк надання адміністративної послуги;

6) перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги.

Закон №5203-VI визначає, що при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір).

Розмір плати за надання адміністративної послуги (адміністративного збору) і порядок її справляння визначаються законом з урахуванням її соціального та економічного значення.

Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься субєктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень субєкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних субєктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо). Стягнення за надання адміністративних послуг будь-яких додаткових не передбачених законом платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів забороняється.

Субєкт надання адміністративних послуг не може надавати інші платні послуги, не передбачені законом про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання.

Внесення відомостей до реєстрів, інших інформаційних баз, що використовуються для надання адміністративних послуг, здійснюється безкоштовно.

Статтею 20 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №5203-VI встановлені особливості застосування закону.

Так, абзацом 4 частини 3 статті 20 Закону №5203-VI встановлено, що ціни на бланки документів, у тому числі суворого обліку, які використовуються органами виконавчої влади, іншими державними органами для оформлення результатів надання адміністративних послуг (крім власних бланків цих органів), установлюються відповідно до вимог Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Прикінцевими та перехідними положеннями, а саме абзацом «д» підпункту 2 частини 6 статті 20 Закону №5203-VI, законодавець зобовязав Кабінет Міністрів України підготувати та подати до Верховної Ради України проекти законів про:

- перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання;

- включення до Податкового кодексу України положень стосовно державного мита, інших обовязкових платежів.

Суд зазначає, що відповідні дії Кабінетом Міністрів України не здійснені.

Відповідно до частини 2 статті 20 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №5203-VI до набрання чинності законом, що визначає перелік адміністративних послуг та розміри плати за їх надання (адміністративні збори), плата за надання адміністративних послуг (адміністративний збір) при зверненні за отриманням платних адміністративних послуг сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Таким чином, на думку суду триває перехідний період, коли від чинних на час набрання чинності Закону №5203-VI підзаконних нормативних актів щодо адміністративних послуг відповідні правовідносини перейдуть у сферу регулювання законами України.

Проте, попри порядку впровадженому Законом №5203-VI, центральні органи виконавчої влади продовжують приймати власні нормативні акти щодо платних адміністративних послуг, у тому числі вносити зміни у діючі акти, чим змінюють порядок оплати та перелік адміністративних послуг, який існував до набрання чинності Законом №5203-VI.

Належить зазначити, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року в адміністративній справі №826/14785/13-а визнано протиправною та скасовано наказ Державної міграційної служби України від 11 березня 2013 року №48 «Про затвердження інформаційних і технологічних карток надання адміністративних послуг ДМС» з підстав відсутності у Державної міграційної служби України компетенції на встановлення обовязкової плати за бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон та вартості їх персоналізації, оскільки вартість бланка та вказаних послуг персоналізації покривається за рахунок сплаченого особою коштів відповідно до положень Декрету та відсутності компетенції щодо встановлення обовязкової плати за надання адміністративних послуг з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

З огляду на викладене, вирішуючи позов в частині визнання вимог відділу щодо сплати 207,15 грн., суд виходить із того, що при подані заяви районний відділ не мав вимагати інші документи, ніж визначені Правилами №231, судом вирішено та задоволено позовні вимоги в частині бездіяльності щодо неприйняття заяви із документами та зобовязано прийняти подані документи. При цьому, лист відповідача від 08.12.2014 року є рекомендаційним та не є обовязковим, тобто таким, що породжує обовязків позивача, отже, заявляючи другу позовну вимогу позивач обрав неналежний спосіб порушеного права фактично повторно ставлячи на розгляд вище розглянутий спір.

Також суд не знайшов підстав для задоволення вимог позивача щодо зобовязання районного відділу оформити та видати позивачу паспорт, оскільки, як встановлено судом, районний відділ не виконує такі функції.

Крім того, вищевказані позовні вимоги заявлені на майбутнє, оскільки умовою видачі та оформлення закордонного паспорту є прибуття громадянина до територіального органу (підрозділу) оснащеного комплексом Державної інформаційної системи обліку фізичних осіб та їх документування (ДІС) з метою фотографування та надання відомостей для анкети отримувача паспорта. Оскільки позивач має добровільно вжити певних дій, направлених на наповнення процедури оформлення та видачі паспорта, зокрема, зявитись для електронного фотографування, такі майбутні дії позивача є добровільними, і суд не вправі змушувати позивача до їх вчинення. Відмова позивача від такої дії унеможливить процедуру оформлення та видачі паспорта, до якої позивач просить суд спонукати відповідача як результат розгляду заявленого спору.

Згідно задоволених позовних вимог суд присуджує позивачу судовий збір у розмірі 36,54 грн.

Керуючись статтями 11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до начальника Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області ОСОБА_4, Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними вимог та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо неприйняття 02.12.2014 року від ОСОБА_3 заяви про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон із доданими документами.

Зобовязати Саксаганський районний відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області прийняти у встановленому порядку заяву ОСОБА_3 про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон із доданими документами, визначеними «Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року №231.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_3 за рахунок Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 36,54 грн. (тридцять шість грн. 54 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 16 лютого 2015 року.

Суддя

ОСОБА_1