Ухвала суду № 42826978, 19.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17041/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Деснянська районна в місті Києві держана адміністрація, Київська міська рада про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, за апеляційними скаргами Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва та Деснянської районної в місті Києві держаної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва, в якому просила суд надати дозвіл на погашення боргу відповідача у розмірі 8614857,90 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Деснянська районна в місті Києві держана адміністрація та Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В засідання з'явились учасники процесу. Представник Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник Деснянської районної в місті Києві держаної адміністрації в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає вирішенню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з даним висновком з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи КП «Житлорембудсервіс» (код ЄДРПОУ 31776030) перебуває на обліку у ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у місті Києві.

Відповідно до довідки про заборгованість перед бюджетом від 18.11.2014 №75/26-52-10-14 податковий борг КП «Житлорембудсервіс» складає 34 278 833,88 грн.

Також позивачем надано суду витяги з облікових карток КП «Житлорембудсервіс» за період з 2008 року по 2014 рік, у яких наявна інформація про дати та документи, на підставі яких виникла заборгованість відповідача перед бюджетом.

Наявність вказаної заборгованості відповідач не заперечував. Докази на спростування доводів позивача про наявність податкового боргу суду не надано, як і підтверджень сплати узгоджених грошових зобов'язань.

На виконання вимог підпунктів 6.2.1, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючим органом було направлено відповідачу податкові вимоги:

- першу податкову вимогу №1/1231 від 05.06.2008 року на суму 159 333,80 грн.;

- другу податкову вимогу №2/1444 від 23.07.2008 року на суму 1 056 235,82 грн.

У жовтні 2013 року ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до суду із позовом про стягнення з КП «Житлорембудсервіс» податкового боргу на загальну суму 23 814 385,93 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2013 року №826/16585/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2014 року, позовні вимоги задоволено повністю. Постановлено стягнути з КП «Житлорембудсервіс» на користь Державного бюджету України податковий борг на загальну суму 23 814 385,93 грн.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачалось, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно із підпунктом 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Відповідно до пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

22.09.2008 року позивачем складено акт № 3/24-141 опису активів, яким описано активи відповідача на загальну суму 2 618 040, 48 грн.

04.11.2008 року позивачем складено акт № 5/24-141 опису активів, яким описано активи відповідача на загальну суму 6 413 279, 21 грн.

Вказані акти підписані в.о. директора КП «Житлорембудсервіс» Богатирьовою Л.В. без зауважень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вжито усі передбачені законодавством заходи для погашення податкового боргу, однак податковий борг у повному розмірі стягнутий не був, а доводи відповідача та третіх осіб про неможливість відчуження майна КП «Житлорембудсервіс» без відповідного рішення Київської міської ради, є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 95.1 та пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Зі змісту наведених норм слідує, що достатньою умовою для звернення до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.10.2014 №К/999138076/12.

На підтвердження відсутності коштів на розрахункових рахунках платника податків позивачем надано копії інкасових доручень (розпоряджень): від 23.10.2014 року № 40/26-52-25-36 та від 23.10.2014 року №39/26-52-25-36. Перше інкасове доручення було виконано лише частково, у зв'язку з недостатністю коштів на рахунку, друге повернуто банком без виконання, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку.

Враховуючи відсутність коштів на рахунках відповідача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість надання ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві дозволу на погашення суми податкового боргу КП «Житлорембудсервіс» у розмірі 8614857,90 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі відповідно до актів опису активів №3/24-141 від 22.09.2008 року та №5/24-141 від 04.11.2008 року.

Крім того, у відповідності до пункту 30 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

У відповідності до частини 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Процедура реалізації майна комунальних підприємств шляхом прийняття відповідного рішення сільською, селищною, міською радою на пленарному засіданні встановлена для забезпечення контролю за реалізацією майна такого комунального підприємства у добровільному порядку та її метою є недопущення самовільного розпродажу майна територіальної громади комунальними підприємствами без правових підстав.

Водночас, у даному випадку йдеться про примусову реалізацію майна, яке перебуває у податковій заставі, для погашення податкового боргу КП «Житлорембудсервіс» перед Державним бюджетом України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає неприйнятним використання положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» як підстави невиконання платником податків своїх податкових зобов'язань.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи, викладені в апеляційних скаргах були предметом дослідження у суді першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

З урахуванням вищевикладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Деснянської районної в місті Києві держаної адміністрації та Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2014 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Деснянська районна в місті Києві держана адміністрація, Київська міська рада про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 24.02.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.