Постанова № 42826971, 17.02.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 лютого 2015 р. № 820/20363/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого – Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання – Ділбарян А.О.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ"

до Харківської митниці Міндоходів

про скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Харківської митниці Міндоходів, в якому просить суд:

-скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/001059/2 від 17.07.2014 р.;

-скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00588 від 17.07.2014 р.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Приватне акціонерне товариство "Новий Стиль" у липні 2014 р. на підставі контракту з фірмою Formenti&Giovenzana Polska Sp. z.o.o. (Польща) № 26022014 від 26.02.2014 р. ввезло на територію України товар (меблеву фурнітуру) та надав відповідачеві митну декларацію, в якій зазначив митну вартість, що дорівнює ціні товару за контрактом. Проте, відповідач не прийняв до митного оформлення зазначений товар за ціною договору, про що ним були прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару. Митну вартість відповідно до даного рішення відповідачем скориговано та, відповідно, збільшено. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси, у зв’язку з чим просить суд скасувати оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/001059/2 від 17.07.2014 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00588 від 17.07.2014 р. є цілком законними та обґрунтованими, складеними відповідно до чинного законодавства, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.02.2014 р. між ПАТ "Новий Стиль" (в якості Покупця) та компанією Formenti&Giovenzana Polska Sp. z.o.o. (Польща) (в якості Продавця), було укладено контракт № 26022014 відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити продукцію - меблеву фурнітуру (п.1.1 Контракту).

Згідно п. 1.3 укладеного Контракту конкретний вид (асортимент) товару кожної партії поставки вказується у специфікаціях та інвойсах, які додаються до контракту і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 4.1 розділу 4 контракту покупець купує товар за цінами узгодженими сторонами, ціна товару за конкретною партією товару зазначається у специфікаціях та інвойсах.

Ввезення товару здійснювалось на підставі контракту № 26022014 від 26.02.2014 р., специфікації № 2 від 03.07.2014 р., інвойсу №FSE/106/2014/E від 03.07.2014 р.

Керуючись умовами укладеного Контракту продавець поставив підприємству позивача товар на загальну суму 1920,6700 евро, що за курсом валюти 15,908265 складало 30554,5273 грн. Витрати на транспортування склали 3892,1691 грн.

На підтвердження митної вартості товару позивачем разом з митною декларацією ІМ №807100000/2014/029197 від 14.07.2014 р. відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України було надано обов'язкові документи: декларацію митної вартості; контракт з компанією Formenti&Giovenzana Polska Sp. z.o.o. (Польща) № 26022014 від 26.02.2014 р., специфікацію №2 від 03.07.2014 р. та інвойс № FSE/106/2014/E від 03.07.2014 р., документи щодо транспортування (перевезення) товару: контракт № 14012010 від 14012010 р. на перевезення вантажним автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 14.01.2010 р.; калькуляцію транспортних витрат від 10.07.2014 р.; довідку щодо вартості перевезення № 10/07 від 10.07.2014 р., міжнародну товарно-транспортну накладну №5269039 від 04.07.2014 р.

Відповідно до ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Позивачем було надано додаткові документи, а саме: сертифікат походження товару загальної форми: PL/MF/AK 0185549 від 11.07.2014 р.; митну декларацію країни відправлення від 14.07.2014 р.; лист про не проведення страхування; лист про відсутність взаємозалежності; прайс-лист (прейскурант) виробника товарів від 03.07.2014 р.; пакувальний лист від 03.07.2014 р.

Під час контролю митної вартості товару за митною декларацією ІМ № 807100000/2014/029197 від 14.07.2014 р. відповідачем був наданий запит від 14.07.2014 р. щодо надання пояснень та додаткових документів. Відповідачем були витребувані наступні додаткові документи:

1)інформацію про відсутність обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або остереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне зригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Крім того: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) митну декларацію країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на запит ПАТ "Новий Стиль" повідомив митний орган про відсутність обмежень та умов, а також вказав, що під час митного оформлення, зокрема, надавались: довідка про відсутність взаємозалежності між покупцем та постачальником; про відсутність договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаних з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; повідомив про надання прайс-листа (прейскуранта) виробника товарів від 03.07.2014 р., калькуляції транспортних витрат від 10.07.2014 р., довідки щодо вартості перевезення № 10/07 від 10.07.2014 р. та митної декларації країни відправлення від 14.07.2014 р.

Крім того, позивачем разом з відповіддю на запит відповідача надано Звіт про оцінку майна № 15/07/2014/01 від 15.07.2014 р.

Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/001059/2 від 17.07.2014 року за 3 методом, з розрахунку за одиницю 5,00 доларів США/кілограм (3,6882 евро/кг). Збільшення митної вартості товару призвело до збільшення розміру ПДВ.

Рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем з посиланням на: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв’язку з виявленими та непідтвердженими розбіжностями документах, у зв’язку тим, що використані декларантом відомості не підтверджені у повній мірі документально, а також в зв’язку з ненаданні декларантом додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 МК України; 2) ненаданні (відсутності) інформації щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари. Джерелом інформації для даного рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на подібний товар за фактами митних оформлень ЄАІС: МД №110100000/2014/215415 від 17.06.2014 року, №100250002/2014/3746 від 10.06.20144 року, №500060001/2014/17460 від 20.05.2014 року та інші.

На підставі рішення про визначення митної вартості товарів відповідачем видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/00588 від 17.07.2014 року.

З метою уникнення простою транспорту та виробничою необхідністю ПАТ "НОВИЙ СТИЛЬ" оформив товар за ціною, визначеною митним органом (МД 807100000/2014/029911 від 18.07.2014 р.) за 3 методом.

Щодо посилання митного органу на непідтвердженість витрат на транспортування товару суд зазначає наступне.

Під час митного оформлення позивач надав митному органу документи, які підтверджують вартість та факт транспортування, а саме: контракт №14012010 від 14.01.2010 р. на перевезення вантажним автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 14.01.2010 р.; міжнародну товарно-транспортну накладну № 5269039 від 04.07.2014 р.; калькуляцію транспортних витрат від 10.07.2014 р.; довідку щодо вартості перевезення № 10/07 від 10.07.2014 р.

Згідно пояснень представника позивача перевезення товару здійснювалось перевізником Zaklad Uslugovo-Mechanaczny Andrzej Witecki (Польща) відповідно до Контракту №14012010 від 14.01.2010 р. на перевезенню вантажним автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 14.01.2010 р., що укладений з ПАТ «НОВИЙ СТИЛЬ».

Відповідно до умов контракту №14012010 від 14.01.2010 р. з закордонним перевізником оплата послуг здійснюється на умовах відстрочення платежу (п. 5.1. контракту).

Під час судового розгляду позивач, для підтвердження вартості та оплати послуг з перевезення партії товару, яка постачалась згідно інвойсу № FSE/106/2014/E від 03.07.2014 р., надав Акт виконаних робіт по транспортуванню вантажів від 16.07.2014 р. та платіжне доручення в іноземні валюті або банківських металах № 55799 від 18.08.2014 р.

У запереченнях Харківської митниці Міндоходів є посилання на не надання (відсутність) інформації щодо угод на ідентичні товари.

Суд зазначає, що надання таких угод не є обов’язком позивача.

Відповідно ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу, а згідно приписів ч. 1, ч. 2 ст. 53 Кодексу у випадках, передбачених ним, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 та ч. 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч. 1 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень ч.10 цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Щодо посилань відповідача на те, що згідно інформації спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України найменша митна вартість товару на ідентичний товар значно перевищує заявлену декларантом, суд зазначає, що митний орган при здійсненні митного контролю має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Митним кодексом України передбачено проводити митний контроль із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи (ч. 4 ст. 319 Митного кодексу України), проте правовий статус ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ), порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

Крім того, відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідачем не надано доказів неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості під час прийняття рішень про коригування митної вартості товарів (за резервним методом).

Так, відповідно до Правил заповнення рішення, у графі 33 „Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі 33 також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Враховуючи викладене, корегування відповідачем митної вартості товару виключно на підставі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Державної митної служби не є таким, що відповідає нормам діючого законодавства.

Суд зазначає, що відповідачем не було надано до суду жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки; суб'єктом владних повноважень не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким, чином, у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, належними документами, наявними в матеріалах справи підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі контракту № 26022014 від 26.02.2014 р.

Суд зазначає, що при наявності у митного органу сумнівів щодо визначення митної вартості товару, митниця повинна була довести належним чином те, що позивачем навмисно занижена вартість товару.

Однак, відповідач не надав таких доказів та не довів, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості товару та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно до вимог п.2 ст.71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем своїх дій до суду не надано. Відповідачем не доведено те, що документи, надані позивачем, на підставі яких можна визначити митну вартість товару за основним методом - за ціною угоди, є недостатніми та такими, що викликають сумнів і дають підстави для застосування методу на основі додавання вартості (обчислена вартість).

За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що Харківська митниця Міндоходів прийняла неправомірне і необґрунтоване рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/001059/2 від 17.07.2014 р. та картки відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00588 від 17.07.2014 р.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення та картки відмови - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/001059/2 від 17.07.2014 р.

Скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00588 від 17.07.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (код 32565288) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 255.78 грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень 78 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 лютого 2015 року.

Суддя Д.В. Бездітко