Постанова № 42826949, 17.02.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"17" лютого 2015 р. Справа № 820/20712/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Червонозаводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про визнання протиправним висновку та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.), звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Червонозаводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (далі по тексту - відповідач-1, Червонозаводський ВДРАЦС), відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (далі по тексту - відповідач - 2, ВДРАЦС по м. Харкову) в якому просить суд, визнати протиправним висновок Червонозаводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану та зобов'язати Червонозаводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції внести виправлення до актового запису про шлюб за № 6369 від 09 жовтня 1971 р. між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби ХМУЮ, виправивши національність дружини з "росіянки" на "німку".

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що з актового запису про народження ОСОБА_2, зробленим Саткінським РАЦС Челябінської області за №488 від 19.06.1953 р., вбачається, що її батьком є ОСОБА_4, за національністю німець, матір'ю є ОСОБА_5, за національністю росіянка. Зазначений факт підтверджується актовим записом про народження за № 488 та відповідним свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданим 19.06.1953 р. Саткінським РАЦС Челябінської області.

Як вказує позивач, для можливості отримання лікування в Німеччині у державному лікувальному закладі та в подальшому отримати громадянство Німеччини, їй необхідно надати документи про свою належність до німецької національності у посольство Німеччини в Україні.

09.10.1971 року у палаці одруження "Дзержинський" м. Харкова зареєстровано шлюб між громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_2, про що складено актовий запис № 6369 від 09.10.1971 року. Відомості про наречену записані згідно паспорта НОМЕР_3 виданого Дзержинським РВМ м. Харкова 13.08.1969 року та вказано національність нареченої "росіянка".

Як зазначає позивач, вона завжди вважала себе німкою за національністю, не приховувала своє походження, дотримувалась національних німецьких традицій, підтримувала відносини із родичами мого батька, німцями за національністю.

Позивач звернулась до Червонозаводського ВДРАЦС з заявою про внесення змін до актового запису про шлюб та виправити національність з «росіянка» на «німка», але висновком про відмову у внесенні виправлень Червонозаводський ВДРАЦС відмовив у внесенні виправлень до актового запису у зв'язку з відсутністю підстав.

Посилаючись на статтю 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» від 25.06.1992 р., де встановлено, що громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність, примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач - 1 - Червонозаводський ВДРАЦС до суду надіслав листа в якому при вирішенні спору по суті поклався на розсуд суду.

Відповідач - 2 - ВДРАЦС по м. Харкову надіслав до суду письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що оскільки зміна національності громадянами України чинним законодавством не передбачена, так як Указ Президента України від 31 грудня 1991 р. "Про порядок зміни громадянами України національності" (24/91) втратив чинність згідно з Указом Президента України від 27.01.99 р. N70/99, то підстави для задоволення позову відсутні.

Через канцелярію суду позивачем та відповідачами були подані клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні без представників сторін на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд визнає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2, виданого ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 09.03.2000 року.

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1, виданого 19.06.1953 р. Саткінським РАЦС Челябінської області у книзі записів актів цивільного стану був вчинений запис про народження за № 488 від 19.06.1953 р. Крім того, із вказаного свідоцтва про народження вбачається, що батьком позивача є ОСОБА_4, за національністю - німець, матір'ю є ОСОБА_5, за національністю - росіянка.

09.10.1971 року у палаці одруження "Дзержинський" м. Харкова зареєстровано шлюб між громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_2, про що складено актовий запис № 6369 від 09.10.1971 року. Відомості про наречену записані згідно паспорта НОМЕР_3, виданого Дзержинським РВМ м. Харкова 13.08.1969 року та вказано національність нареченої "росіянка".

Позивач звернулась до Червонозаводського ВДРАЦС з заявою про внесення змін до актового запису про шлюб та виправити національність з «росіянка» на «німка», але висновком про відмову у внесенні виправлень Червонозаводський ВДРАЦС відмовив у внесенні виправлень до актового запису у зв'язку з відсутністю підстав.

При цьому суд зазначає, що вказана відмова відповідача - 1 згідно зазначеного висновку не обґрунтована та не вказано причин відмови.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 року № 2398-VІ (далі - Закон) відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010, № 2398-VI (далі по тексту - Закон № 2398-VI) визначено систему органів державної реєстрації актів цивільного стану, до якої відносяться: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; 2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); 3) виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад. Державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України.

Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження (ч. 1 ст. 6 Закону № 2398-VI).

Згідно ч.1 ст. 22 Закону № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Суд зауважує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіривши рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність вказаним критеріям, встановленим п. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив їх невідповідність.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 22 Закону № 2398-VI заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану, зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Пунктом 1.1. розділу 1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Мінюсту від 12.01.2011 р. № 96/5 (далі по тексту - Правила), визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил (п. 1.7. Правил).

Пунктом 2.1. розділу 2 Правил визначено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.

Постанова адміністративного суду є підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану (п.п. 2.13.2 п. 2.13 Правил).

На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду (п.п. 2.16.7 п. 2.16 Правил).

У п. 2.18. Правил зазначено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану.

На думку суду ті обставини, що рішення суб'єкта владних повноважень про відмову позивачу у внесенні виправлень до актового запису цивільного стану є необґрунтованим та невмотивованим, батьком позивача є ОСОБА_4, який за національністю - німець, наявність у позивача права вільно обирати та відновлювати національність є достатніми підставами для внесення змін та виправлень до актових записів, а отже рішення відповідача - 1, викладене у висновку про відмову у внесенні виправлень є протиправним.

Відповідно до ст. 26 Закону дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин України та/або до суду.

Суд відзначає, що оскільки в силу приписів ст. 22 Закону № 2398-VI, п. 2.18. Правил, де зазначено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, оскільки місцем зберігання актового запису № 6369 від 09.10.1971 року є ВДРАЦС по м. Харкову, то в частині позовних вимог про зобов'язання Червонозаводського ВДРАЦС внести виправлення має бути відмовлено.

Водночас, частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог в частині скасування рішення Червонозаводського ВДРАЦС, викладеного у висновку про відмову у внесенні виправлень та щодо зобов'язання ВДРАЦС по м. Харкову внести відповідні виправлення до актового запису № 6369 від 09.10.1971 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст.9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст. 8 Конституції України та ст. 22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до абзаців 2 та 3 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині визнання протиправним рішення Червонозаводського ВДРАЦС є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а в частині зобов'язання вчинити певні дії має бути відмовлено. Водночас, суд при прийнятті рішення, вийшов за межі позовних вимог та скасовує прийняте відповідачем -1 рішення, а також зобов'язує ВДРАЦС по м. Харкову внести зміни до відповідного актового запису.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Червонозаводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про визнання протиправним висновку та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Червонозаводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, викладене у висновку про відмову ОСОБА_1 у внесенні змін до актового запису про шлюб за № 6369 від 09 жовтня 1971 р.

Зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (61022, м. Харків, вул. Сумська, 61, код 23320813) внести зміни до актового запису про шлюб за № 6369 від 09 жовтня 1971 р. між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: виправити національність нареченої з "росіянка" на "німка".

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.