Рішення № 42826897, 18.02.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2015 р.

Справа № 924/68/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек-Інвест" м.Вінниця

до Державного підприємства "Підприємство Замкової виправної колонії управління Держаної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58) м.Ізяслав

про розірвання договору і стягнення 119252 грн. 16 коп. попередньої оплати

Представники сторін: не з'явились

У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення приймається 18.02.2015р., оскільки в судовому засіданні 17.02.2015р. оголошувалась перерва.

Ухвалою суду від 21.01.2015р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 03.02.2015р.

Ухвалою суду від 03.02.2015р. розгляд справи відкладено на 17.02.2015р.

Представник позивача в судовому засіданні 17.02.2015р. долучив до матеріалів справи довідку від 16.02.2015р. на підтвердження наявності заборгованості в розмірі 119252 грн. 16 коп. по попередній оплаті по договору №08/10-ЗК/Г-151 від 08.10.2013р.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.02.2015р. подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для вирішення спору мирним шляхом. У поданому клопотанні також зазначено, що для розрахунку відповідач готовий прийняти замовлення на виготовлення продукції.

Представник позивача в судовому засіданні проти поданого відповідачем клопотання заперечує. Наголошує, що виконання зобов’язання за договором втратило для позивача інтерес, тому вирішення спору мирним шляхом не є можливим. Зазначає, що звернення позивача до відповідача про допоставку товару були залишені без відповіді та відповідного реагування, а тому на даний час позивач не має наміру мати будь-яких господарських стосунків із відповідачем. Просить суд відмовити у задоволенні поданого відповідачем клопотання.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, зважаючи на підстави відкладення розгляду справи зазначені у клопотанні, враховуючи позицію представника позивача щодо неможливості вирішення спору в добровільному порядку, суд відмовив у поданому відповідачем клопотанні.

У судовому засіданні 17.02.2015р. оголошено перерву на 14:30 год. 18.02.2015р.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання 18.02.2015р. не забезпечили, незважаючи на те, що належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 17.02.2015р.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, незважаючи на неявку представників сторін в судове засідання, наявні у матеріалах справи документи, за висновками суду, є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Суть спору

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 119252грн. 16 коп. попередньої оплати та розірвати договір №08/10-ЗК/Г-151 від 08.10.2013р., укладений між Державним підприємством "Підприємство Замкової виправної колонії управління Держаної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58) м. Ізяслав та Товариством з обмеженою відповідальністю "Барлінек-Інвест" м. Вінниця.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору №08/10-ЗК/Г-151 від 08.10.2013р. Зазначає, що на виконання пункту 3.5 договору позивачем перераховано кошти відповідно до платіжного доручення №9594 від 17.10.2013р. на суму 230400грн. та платіжного доручення №10743 від 19.11.2013р. на суму 144000грн., проте відповідач поставив товар лише на суму 255147грн. 84коп., що підтверджується накладними №4684 від 01.12.2013р. на суму 30729грн. 60коп.; №4642 від 01.12.2013р. на суму 29319грн. 84коп.; №4639 від 01.12.2013р. на суму 17604грн. №4651/1 від 01.12.2013р. на суму 31 039грн. 20коп.; №4739 від 06.12.2013р. на суму 35464грн. 32коп.; №4754 від 17.12.2013р. на суму 35978грн. 40коп.; №4026 від 30.01.2014р. на суму 37003грн. 68коп.; №4088 від 04.04.2014р. на суму 38008грн. 80коп.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та за розміром не оспорив.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

08.10.2013р. між позивачем (Покупець) та відповідачем (Продавець) укладено договір № 08/10-ЗК/Г-151.

Відповідно до п. 1.1 договору Продавець зобов'язався у порядку та строки, встановлені Договором, передати у власність Покупця товар (найменування, технічні параметри та розміри відповідно до Специфікацій до даного Договору) в кількості та по ціні визначених цим Договором, а Покупець зобов'язався прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п.2.3 договору Прийом товару за кількістю та якістю здійснюється матеріально відповідальними представниками від Продавця та Покупця за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей та видатковою накладною, оформленими у відповідності з вимогами діючого законодавства України: за кількістю - фактично відпущеного Товару згідно з видаткової накладної; за якістю - згідно Специфікації.

Ціна Товару становить: 1440 грн. з ПДВ за м3 (п. 3.1 договору).

Пунктами 3.4, 3.5 договору передбачено, що оплата здійснюється Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця. Порядок розрахунків: 80 % передоплата за товар на підставі замовлення Покупця згідно виставлених Продавцем рахунків, та 20 % після оплата після фактичного отримання Товару на склад Покупця.

Пунктом 3.6 встановлена загальна сума Договору - 21600000грн.

Кількість товару 15000 м3 (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, тобто за виконання з порушенням договірних умов, згідно чинного законодавства України.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2014р. Закінчення строку дії даного Договору або його дострокове розірвання не звільнює Сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії даного Договору. (п. п. 8.1, 8.3 договору).

Сторони пунктом 8.2 договору погодили, що договір може бути змінений, розірваний за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до даного Договору.

Додатком №1 до договору є специфікація від 08.10.2013р., в якій визначено назву, сорт та вартість товару, що поставляється.

Договір та додаток підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

Позивач на виконання договору перерахував відповідачу 374400грн. попередньої оплати, що підтверджується платіжними дорученнями №9594 від 17.10.2013р. на суму 230400грн. та №10743 від 19.11.2013р. на суму 144000грн.

Відповідач частково виконав свої зобов'язання за договором № 08/10-ЗК/Г-151 від 08.10.2013р., поставивши товару на загальну суму 255147,84грн., що підтверджується накладними: №4684 від 12.11.2013р. на суму 30729,60грн., №4642 від 29.10.2013р. на суму 29319,84грн., №4639 від 28.10.2013р. на суму 17604грн., №4651/1 від 31.10.2013р. на суму 31039,20грн., №4739 від 06.12.2013р. на суму 35464,32грн., №4754 від 17.12.2013р. на суму 35978,40грн., №4026 від 30.01.2014р. на суму 37003,68грн., №4088 від 04.04.2014р. на суму 38008,80грн., а також наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

16.09.2014р. позивач направив відповідачу претензію №902 з проханням допоставити товар на суму 119252,16грн. за договором № 08/10-ЗК/Г-151 від 08.10.2013р.

Претензія отримана відповідачем 25.09.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

20.10.2014р. позивач направив відповідачу претензію №962 з вимогою повернути кошти в розмірі 119252,16грн. та не повернуто зазначенш

Претензія отримана відповідачем 23.10.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Зазначені претензії залишені відповідачем без відповіді та відповідного реагування.

20.10.2014р. позивач направив відповідачу лист №963 про розірвання договору від 08.10.2013р. з долученням для підписання уповноваженою особою відповідача угоди про розірвання договору з підписом генерального директора позивача в двох екземплярах.

На час звернення до суду з позовом відповідачем не виконано зобов’язань по поставці товару на суму попередньої оплати в розмірі 119252,16грн. та не повернуто зазначених коштів.

Враховуючи невиконання зобов’язань щодо поставки товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 119252грн. 16 коп. попередньої оплати та розірвати договір №08/10-ЗК/Г-151 від 08.10.2013р., укладений між Державним підприємством "Підприємство Замкової виправної колонії управління Держаної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58) м. Ізяслав та Товариством з обмеженою відповідальністю "Барлінек-Інвест" м. Вінниця.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правовідносини сторін, що виникли на підставі договору №08/10-ЗК/Г-151 від 08.10.2013р., характеризують ознаками купівлі-продажу та поставки.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За змістом ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач згідно платіжних доручень №9594 від 17.10.2013р. на суму 230400грн. та №10743 від 19.11.2013р. на суму 144000грн. перерахував відповідачу 374400грн. з призначенням платежу "попередня оплата за напівфабрикати по договору № 08/10-ЗК/Г-151 від 08.10.2013р.".

Згідно ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

У п.8.1 договору сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2014р.

Відповідач взятих на себе зобов’язань згідно умов договору щодо поставки товару у період дії договору з часу укладання та до 31.12.2014р. в повному обсязі не виконав.

Претензія позивача від 16.09.2014р. №902 щодо поставки товар на суму 119252,16грн. за договором № 08/10-ЗК/Г-151 від 08.10.2013р., отримана відповідачем, однак залишена без відповідного реагування.

Згідно ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Претензія позивача від 20.10.2014р. №962 про повернення коштів в розмірі 119252,16грн., отримана відповідачем 23.10.2014р., однак залишена без відповідного реагування.

Приписами ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт прострочення виконання відповідачем зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідачем не подано доказів повернення попередньої оплати у розмірі 119252грн. 16 коп. або поставки товару на зазначену суму.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі наведеного суд вважає, позовні вимоги про стягнення з відповідача 119252грн. 16коп. попередньої оплати обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про розірвання договору судом враховується таке.

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

У п.8.1 договору сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2014р.

Будь-яких доказів в підтвердження продовження строку дії договору шляхом укладення додаткової угоди в порядку п.8.2 договору сторонами до матеріалів справи не долучено та про їх існування не зазначено.

Згідно відбитку календарного штемпеля на конверті позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом 16.01.2015р.

Враховуючи приписи п.8.1 договору, дату звернення до суду з позовом, суд приходить до висновку, що на момент подання позовної заяви (16.01.2015р.) договір №08/10-ЗК/Г-151 від 08.10.2013р. припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку на який укладався.

За таких обставин, в зв'язку з закінченням строку дії договору, позовні вимоги про його розірвання є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек-Інвест" м.Вінниця до Державного підприємства "Підприємство Замкової виправної колонії управління Держаної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58) м. Ізяслав про розірвання договору і стягнення 119252 грн. 16 коп. попередньої оплати задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Замкової виправної колонії управління Держаної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58) (м. Ізяслав, вул. Гагаріна, 2, код 08681028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек-Інвест" (м. Вінниця, вул. Чехова, 7-В, код 34004579) 119252грн. 16коп. (сто дев'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят дві гривні 16коп.) попередньої оплати, 2385грн. (дві тисячі триста вісімдесят п’ять гривень 04коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У позовних вимогах про розірвання договору №08/10-ЗК/Г-151 від 08.10.2013р. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.02.2015р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 3 примірників:

1 - до справи;

2 - позивачу простим (м. Вінниця, вул. Чехова, 7-В);

3 - відповідачу простим (м. Ізяслав, вул. Гагаріна, 2).