Ухвала суду № 42826881, 19.02.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 677/1478/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Боголюбова Л.М.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

19 лютого 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Красилівського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Красилцівської районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною.

Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Позивач та відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Про причини своєї неявки суд не повідомили .

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач зверталась до Управління праці та соціального захисту населення Красилівської райдержадміністрації із заявами та відповідними документами, в яких просила надати їй статус "члена сім'ї загиблого (померлого)", оскільки її син під час військової служби отримав захворювання, яке призвело до його смерті.

Листом від 11.03.2014 року №836/02-10 управлінням праці та соціального захисту населення їй було відмовлено з посиланням на п.1 ст. 10, ст. 6, 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про протиправність вказаної відмови відповідача, оскільки позивач підпадає під дію ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач являється матір'ю померлого військовослужбовця ОСОБА_3, який проходив службу в збройних силах колишнього СРСР з 21.06.1990 року по 01.03.1991 року. Проходження військової служби ОСОБА_3 стверджується його військовим квитком.

Згідно свідоцтва про хворобу від 01.03.1991 року №136 ОСОБА_3 був встановлений діагноз гострий мієлобластний лейкоз та комісією визначено причинний зв'язок, що дане захворювання отримано під час проходження військової служби.

27.03.1991 року ОСОБА_3 помер від гострого мієлобластного лейкозу. ОСОБА_3 помер внаслідок захворювання одержаного в період проходження військової служби.

Отже, відповідно до висновку комісії дане захворювання пов'язане з проходженням військової служби.

Відповідно до п.1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», чинність цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісті) або померли внаслідок поранення, контузій чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів. До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.

Згідно з п. 4 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого".

Відповідно до п. 7 вищезазначеного положення "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Враховуючи вищевикладене та те, що хвороба та смерть сина позивача пов'язані з проходженням військової служби, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2014 року - без змін.

ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Гонтарук В. М.

Сапальова Т.В.