Рішення № 42824430, 17.02.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.15р. Справа № 904/254/15За позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 890 грн. 50 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Зінченко М.В., дов. № 19/3 від 01.01.15р.;

від відповідача: Шляєв І.В., дов. №71 від 01.01.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запорожкокс" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" вартість майнової шкоди в сумі 1 890 грн. 50 коп., заподіяну нестачею вантажу.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника, який не підготував вантаж до перевезення у вагоні відкритого типу.

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов договору № УПр14/66 від 19.08.2014р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" та Публічним акціонерним товариством "Запорожкокс", на адресу позивача 28.08.2014р. направлена партія вугільного концентрату марки Ж 0-100 (далі -вугілля). У залізничній накладній № 52171246 зазначено, що вантажовідправником є ДП "Вугільна компанія „Краснолиманська".

Під час приймання вантажу по кількості була проведена його комісійна видача з перевантаженням вагону № 64497258, в результаті чого встановлено, що у залізничній накладній вказано масу вугілля у зазначеному вагоні - 134 000 кг, а фактично його вага - 84 450 кг, тобто виявлена нестача у розмірі 2 650 кг.

Згідно з п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, з урахуванням норми нестачі 1% маси, зазначеної в перевізних документах, нестача у вагоні № 64497258 складає: 2 650 кг (виявлена нестача) - 660 кг (норма нестачі) = 1 990 кг.

Нестача продукції підтверджена комерційним актом РА № 004293/1092 від 29.08.2014р., згідно якого в технічному відношенні вагон справний, двері, люка зачинені, течі вантажу немає. В комерційному відношенні навантаження нижче рівня бортів на 20 см., укатане катком, рівномірне; на поверхню вантажу нанесене маркування у вигляди поперечних борозен; з 1 по 5 люк порушене маркування, наявна виїмка 750х280х40 см.

Загальна вартість недостачі у вагоні № 64497258, згідно розрахунку позивача, складає 1 890 грн. 50 коп.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 ЦК України. Зокрема даною нормою закону передбачено, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до положень п.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час перевезення залізницею, засвідчуються комерційними актами, що складаються залізницями. В комерційному акті РА № 004293/1092 від 29.08.2014р. зафіксовано факт несхоронного перевезення вугілля.

Згідно п.п.110, 113 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу; за незбереження прийнятого до перевезення вантажу вона несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди. Розмір такої шкоди в даному випадку складається із вартості вантажу, який оплачений Позивачем, але фактично ним не отриманий.

Відповідно до ч.3 ст.314 ГК України за шкоду, при перевезення вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Крім цього п.114 Статуту передбачено, що за недостачу вантажу залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час його перевезення, у розмірі вартості недостачі вантажу.

Складання комерційного акту та приймання продукції здійснено відповідно до складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за номером 567/6855.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, код ЄДРПОУ 00191224) 1 890 грн. 50 коп. (одну тисячу вісімсот дев'яносто грн. 50 коп.) шкоди, 1 827 грн. 00 коп. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складене - 17.02.15р.