Постанова № 42824230, 12.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року Справа № 876/8007/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Червонограді Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2014 р. по справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Червонограді Львівської області до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

16.06.2014 року позивач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Червонограді Львівської області звернулось до суду із адміністративним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003571700 від 29.05.2014 року.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправне з тих причин, що податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, форма 1-ДФ направлявся на адресу відповідача в електронному вигляді, однак з незалежних від позивача обставин, а саме, як стверджує позивач, з технічних причин, відповідачем не приймалась. Зазначає, що позивач подавав податкову звітність в паперовому виді, але відповідач відмовився таку приймати, мотивуючу таку відмову тим, що на позивача покладається обов'язок надавати таку звітність у цифровому вигляді.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2014 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.05.2014 року ДПІ у м. Червонограді проведено камеральну перевірку податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, форма 1-ДФ по податку з доходів фізичних осіб, за 4 квартал 2013 року, результат проведення якої оформлено актом від 20.05.2014 року №456/17- 01/25258320, в котрому встановлено, що платником податків несвоєчасно подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, форма 1-ДФ чим порушено вимоги п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України (далі-ПК України).

На підставі вказаного Акта, ДПІ у м. Червонограді 29.05.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0003571700 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 510 грн.

Позивачем було реалізовано право адміністративної процедури оскарження винесеного податкового повідомлення рішення, проте оскаржуване рішення податковим органом залишено в силі.

Не погоджуючись з прийнятим ДПІ у м. Червонограді податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (надалі -ПК України), податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно статті 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному пунктом 46.5 статті 46 цього Кодексу та повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Згідно з п.49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 49.3 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Акредитований центр сертифікації ключів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, безоплатно надає особам, які мають намір подавати податкову декларацію в електронній формі, послуги у сфері електронного цифрового підпису (п.49.4 1 Кодексу).

Відповідно до п.49.5 ст. 49 ПК України, у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Строки подання податкової звітності визначені, зокрема, в п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України, відповідно до якого податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Таким чином, граничним строком подання позивачем податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, форма 1-ДФ по податку з доходів фізичних осіб за 4 квартал 2013 року є 10 лютого 2014 року.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Подання платником податків податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до контролюючого органу повинно здійснюватись відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233.

Для відправки підготовлених звітів засобами електронного зв'язку необхідно укласти договір "Про визнання електронних документів" з податковою інспекцією в електронному вигляді та відправити до контролюючого органу.

Договір підписується особистими ключами посадових осіб та відправляється до ДПС, однак, для уточнення реквізитів необхідних для заповнення відповідних полів договору необхідно звернутись в податкову інспекцію за місцем реєстрації. Після отримання квитанції про успішне прийняття договору контролюючим органом можна відправляти електронні звіти.

Наказом ДПА України від 14.06.2012 року №516 затверджені Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України (далі-Методичні рекомендації).

Відповідно до п. 4.9.3. Методичних рекомендацій дані податкової звітності вносяться до електронної бази районного рівня у відповідні форми податкової звітності відповідно до Тимчасового реєстру форм звітних документів платників податків юридичних та фізичних осіб - підприємців та періоди, які відповідають полям: тип періоду, місяць та рік звітного періоду еталонного довідника "Терміни подання податкових документів". Пункт 4.9.4. реєстраційний номер формується при автоматичній нумерації звітів у системі приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності, кожен документ або додаток до нього має власний номер. Зареєстровані документи податкової звітності не підлягають поверненню платнику податків. Не зареєстровані документи податкової звітності, які неможливо зареєструвати, передаються до галузевих підрозділів для зберігання в звітній частині облікової справи по службових записках. Якщо після подачі декларації (незалежно від способу подачі) за звітний період платник податків подає нову декларацію із виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, передбачені п. 50.1 ст. 50 Кодексу, не застосовуються. Така декларація заноситься до БДАЗ з ознакою "звітна нова" (якщо це передбачено формою) та "звітна" (якщо інше не передбачено формою), а надана раніше звітність отримує статус "До відома".

Пунктом 4.15. визначено, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право (п. 49.12 ст. 49 Кодексу):подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу. У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Колегією суддів встановлено, що позивачем 31.12.2013 року отримано електронний цифровий підпис. 16.01.2014 року відправлено договір "Про визнання електронних документів", який не був прийнятий на центральному рівні ДПС України у зв'язку з не заповненням обов'язкових реквізитів (не заповнене поле "Адреса ДПС"), про що свідчить наявна в матеріалах справи квитанція № 1 від 16.01.2014 року.

17.01.2014 року позивачем відправлено податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, форма 1-ДФ, яка була доставлена до Міністерства доходів і зборів України, однак не була прийнята у зв'язку з відсутністю зареєстрованого договору "Про визнання електронних документів", на підтвердження чого відповідачем 17.01.2014 року о 15.00 год. надіслано позивачу квитанцію № 1.

20.01.2014 року позивачем відправлено податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, форма 1-ДФ, однак і цього разу така податкова звітність відповідачем не була прийнята з тих же підстав.

Слід зазначити, що станом на 01.01.2014 року Відділенням виконавчої дирекції ФСС в м.Червонограді сплачено ПДФО згідно розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, форма 1-ДФ за IV квартал 2013 року, чим підтверджено виконання зобов'язання відділення щодо вимог Податкового кодексу України.

14.02.2014 року надісланий позивачем договір про визнання електронних документів був збережений на центральному рівні ДПС України та прийнятий з присвоєнням йому реєстраційного номеру документу 9006706829, підтвердженням чого є долучена до матеріалів справи квитанція № 1 від 17.02.2014 року.

З наявних в матеріалах справи письмових доказів слідує, що податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, форма 1-ДФ по податку з доходів фізичних осіб за 4 квартал 2013 року в електронній формі була належним чином оформлена, доставлена та прийнята ДПІ у м.Червонограді лише 17.02.2014 року, однак колегія суддів дійшла висновку, що відділення виконавчої дирекції фонду в м. Червонограді вживало всіх можливих заходів щодо своєчасності подачі звітності та податок сплачено в повному обсязі, однак відповідна декларація через технічні причини не взята відповідачем до виконання і розгляду.

Варто також врахувати, що суб'єкт владних повноважень має інформацію про те, що позивач упродовж місяця намагався тричі надіслати декларацію. Сплатив податок у визначений законом строк.

Така правова позиція суду апеляційної інстанції узгоджується із судовою практикою Вищого адміністративного суду України ( ухвала від 20.01.2015 року у справі № К/800/53891/14 ).

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає до скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Червонограді Львівської області задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2014 р. по справі № 813/4251/14 - скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0003571700 від 29.05.2014 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик

Постанова складена в повному обсязі 17.02.2015 року.