Постанова № 42823604, 23.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 лютого 2015 року 15:45 № 826/19142/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»

до

Міжрегіонального головного управління Міндоходів – Центральний офіс з обслуговування великих платників податків

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (далі по тексту – позивач/КП «Київреклама») звернулось з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів – Центральний офіс з обслуговування великих платників податків (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 02.10.2014 №0002374202, №0002384202, №0002394202, №0002404202.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів – Центральний офіс з обслуговування великих платників податків на підставі хибних висновків акту перевірки від 19.09.2014 №1062/28-10-42-20/26199714 щодо порушення термінів сплати авансових внесків, визначені в п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.10.2014 №0002374202, №0002384202, №0002394202, №0002404202, які позивач вважає необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду заперечення, в яких проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 02.10.2014 №0002374202, №0002384202, №0002394202, №0002404202.

В судовому засіданні 17.12.2014 суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», зареєстровано як юридичну особу 31.03.2007 №10741230000024172, ідентифікаційний код юридичної особи 26199714, відповідно до виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Підприємство діє на підставі статуту.

Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів – Центральний офіс з обслуговування великих платників податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КП «Київреклама» з питання своєчасності сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності за березень 2014 року, квітень 2014 року, травень 2014 року, червень 2014 року та складено акт перевірки від 19.09.2014 №1062/28-10-42-20/26199714.

Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення КП «Київреклама» п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме платником несвоєчасно сплачено авансові внески з податку на прибуток підприємств за березень 2014 року, квітень 2014 року, травень 2014 року, червень 2014 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 02.10.2014 №0002404202, яким застосовано штрафна санкція у розмірі 10% у сумі 44995,60 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з авансових внесків з податку на прибуток підприємств та фінансових установ,

- від 02.10.2014 №0002384202, яким застосовано штрафна санкція у розмірі 20% у сумі 89991,20 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з авансових внесків з податку на прибуток підприємств та фінансових установ

- від 02.10.2014 №0002394202, яким застосовано штрафна санкція у розмірі 20% у сумі 89991,20 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з авансових внесків з податку на прибуток підприємств та фінансових установ,

- від 02.10.2014 №0002374202, яким застосовано штрафна санкція у розмірі 20% у сумі 89991,20 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з авансових внесків з податку на прибуток підприємств та фінансових установ.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивачем було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік від 26.02.2014 №9090692463, в якій вказана сума узгодженого податкового зобов'язання по рядку 23 «Авансовий внесок» 449956,00 грн.

Як посилається податковий орган, загальна сума податкового боргу за період з березня 2014 по червень 2014 становило 1799824,00 грн. Підприємством сплачено податковий борг 30.07.2014 року платіжним дорученням №1872.

Згідно з абзацом 1 пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 5,6 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Згідно з пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Про зарахування надміру сплачених грошових зобов'язань платника з податку на прибуток, що обліковуються на рахунку такого платника, у сплату щомісячних авансованих внесків на підставі поданої платником заяви про таке зарахування, також йдеться і у листах Міністерства доходів і зборів України від 24.04.2014 № 6599/6/99-99-19-03-02-15, від 17.07.2014 №17176/7/99-99-19-02-02-17 та в листі Державної фіскальної служби України від 09.09.2014 N 3119/6/99-99-19-02-02-15.

Позиція аналогічного характеру підтверджується численними судовими рішеннями постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 у справі №817/2363/14, ухвала Вищого адміністративного суду України від 16.10.2013 року по справі №К/800/44446/13, ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2014 р. у справі № 806/1472/14, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 року № 813/6120/14, ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014 р. № 820/10851/13, ухвала Донецького окружного та апеляційного адміністративного суду у справі №805/3093/13-а.

Враховуючи вищезазначені норми ПК України, позивач заявами від 11.03.2014 №196-2943/КР та від 19.05.2014 №196-7054/КР щодо зарахування авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1620498,00 грн. та 1238559,00 грн. відповідно в рахунок щомісячного авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності за період з березня по червень 2014 року.

Водночас, як вбачається з відповідей податкового органу від 27.03.2014 №6687/10/28-10-20-4-20 та від 02.06.2014 №10734/10/28-10-20-4-20, відповідачем відмовлено в перекиді надмірно сплаченої суми з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності на сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся із позовними заявами до суду (справи №826/4492/14 та №826/8542/14).

Судом встановлено, що постановою Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 по справі №826/4492/14позов задоволено та зобов’язано Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків зарахувати авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1620498 грн. в рахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, визнати протиправними та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №6868/10/28-10-25-17 від 31.03.2014 та Податкову вимогу №105-11 від 31.03.2014 про сплату авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності за березень 2014 року у розмірі 449956 грн.

Крім цього, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2014 по справі №826/15032/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015, визнано протиправним та скасувати повністю податкову вимогу від 02.09.2014р. №257-11 щодо сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності в розмірі 462 969, 49 та рішення про опис майна у податкову заставу від 03.09.2014р. № 16071/10/28-10-25-10 Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників та зобов'язано Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників зарахувати авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1 084 998, 00 грн., в рахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, позивачем виконано свій обов’язок зі сплати в повному обсязі та у встановлений податковим законодавством строк відповідних податкових зобов’язань, тому викладені в акті перевірки від 19.09.2014 №1062/28-10-42-20/26199714 висновки податкового органу є необґрунтованими та не доведеними, а отже, спірні податкові повідомлення-рішення від 02.10.2014 №0002374202, №0002384202, №0002394202, №0002404202 прийнято протиправно та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати у розмірі 10 відсотків ставки судового збору, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” на його користь з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення – рішення від 02.10.2014 №0002374202, №0002384202, №0002394202, №0002404202.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (код ЄДРПОУ26199714) витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень, 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін