Постанова № 42823564, 11.02.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 р. Справа № 805/139/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді – Троянової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» про стягнення коштів з рахунків підприємства у розмірі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 6 547,83грн.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Костянтинівська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» про стягнення коштів з рахунків підприємства у розмірі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 6 547,83грн. /а.с.3-5/.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що станом на 08.12.2014 за ПрАТ “Вестастрой” існує податковий борг з плати за землю в загальній сумі 6547,83 грн., який утворився внаслідок несплати самостійно визначених сум податкового зобов’язання відповідно до податкової декларації з плати землю №1400000632 від 20.01.2014р. нарахування за жовтень 2014 року по терміну сплати 30.11.2014р.

Просить суд стягнути з рахунків Приватного акціонерного товариства “Вестастрой” (ЄДРПОУ 30073921) відкритих у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків заборгованість з плати за землю у сумі 6547,83( шість тисяч п’ятсот сорок сім)гривень 83коп. на користь державного бюджету на р/р 33210812700058, отримувач УДКС у м. Костянтинівка, банк отримувача МФО 834016, ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686631/а.с.5/.

У судове засідання представник позивача не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження /а.с.32/.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином , надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій визнав позовні вимоги /а.с.34/.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі доказів в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство “Вестастрой” зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-підприємців серії АГ №820889 /а.с.6-13/. ПрАТ “Вестастрой” знаходиться на податковому обліку в Костянтинівській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області в якості платника окремих видів податків /а.с.16/.

Згідно п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

П.59.1 ст.59 ПКУ встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до 59.3. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Зазначена заборгованість утворилась внаслідок недотримання платником податків вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі – Податковий Кодекс, ПКУ), відповідно до якого платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПКУ, податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 286.2 ст. 282 ПКУ платники плати за землю самостійно обчислюють суму земельного податку за станом на 1 січня і до 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п.287.3 ст. 287 ПКУ зобов’язання щодо плати за землю, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий борг – сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Податковий борг підтверджується копією декларації, витягом з облікової картки платника, структурою податкового боргу /а.с.22-23, 18-21/.

Станом на 08.12.2014 у підприємства через несплату самостійно визначених податкових зобов’язань по податковій декларації №1400000632 від 20.01.2014р. існує податкових борг з плати за землю в загальній сумі 6547,83грн.

З метою погашення податкового боргу податковим органом було направлено на адресу Приватного акціонерного товариства “Вестастрой” було направлено податкову вимогу №2875 від 03.12.2013 /а.с.15/.

Прийняті заходи податковим органом не призвели до погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи податковий борг з плати за землю у сумі 6547,83грн. не сплачено.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до Податкового кодексу України, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до п.14.1.157 ст. Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Податковий борг – податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Пунктом 14.1.137 орган стягнення – державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.п.20.1.18. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи наявність податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 6547,83грн., який є несплаченим станом на дату розгляду справи, у в’язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, 257,263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» про стягнення коштів з рахунків підприємства у розмірі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 6 547,83грн. – задовольнити.

Стягнути з рахунків Приватного акціонерного товариства “Вестастрой” (ЄДРПОУ 30073921) відкритих у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків заборгованість з плати за землю у сумі 6547,83( шість тисяч п’ятсот сорок сім)гривень 83коп. на користь державного бюджету на р/р 33210812700058, отримувач УДКС у м. Костянтинівка, банк отримувача МФО 834016, ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686631.

Постанову прийнято в порядку письмового провадження та виготовлено у повному обсязі 11 лютого 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.