Постанова № 42823339, 16.02.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 лютого 2015 року 810/148/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області

до Державного підприємства “Дніпровибухпром” про стягнення заборгованості

про про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області з позовом до Державного підприємства “Дніпровибухпром” про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості у розмірі 21304,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є платником страхових внесків, відповідно до п.1 ст. 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” та виходячи з норм абз. 4 п.1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” повинно відшкодовувати 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”, “б” -“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. За період з 27.10.2014 р. по 05.12.2014 р. відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 1 у розмірі 5924,14 грн. та по списку №2 у розмірі 15380,78 грн. Відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив, тому позивач звернувся до суду.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Ухвалами суду від 20.01.2015 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16.02.2015.

В судове засідання 16 лютого 2015 року сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, не з’явились. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача.

Ухвала суду направлялась відповідачу за адресою вказаною у Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, а саме: 07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, Проммайданчик. Однак, конверт № 0113321400472, яким відповідачу направлялась ухвала суду повернувся до суду з довідкою поштового відділення ф. 20 «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те, що до суду повернувся конверт направлений відповідачу за належною адресою, суд керуючись статтею 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що такий конверт вручений відповідачу належним чином. Однак, суд не застосовує частини 3 та 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на те, що відповідач ухвалу суду не одержав.

Згідно з частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності, належним чином повідомлених представників сторін та у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-ІV страхувальниками визнаються роботодавці – підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону. Частиною 1 ст. 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у ст. 14 Закону.

Судом встановлено, що ДП “Дніпровибухпром” є юридичною особою, зареєстроване в УПФ України у Вишгородському районі Київської області та являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно “а”, “б”-“з” ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, значеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”, “б" -“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу 3 п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, для платників збору, визначених п.п.1 та 2 ст. 1 цього Закону встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що УПФ України у Вишгородському районі Київської області було вручено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, список №1 та №2 призначених відповідно до пунктів “а”, “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” які підлягають відшкодуванню за період з 27.10.2014 р. по 05.12.2014 р. відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 1 у розмірі 5924,14 грн. та по списку №2 у розмірі 15380,78 грн.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що сума боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 21304,92 грн. не погашена станом на день розгляду справи вона підлягає стягненню з відповідача.

Станом на день судового розгляду відповідач суму заборгованості не сплатив, заперечень проти позову не подав. Доказів оскарження ним розрахунків суду не надав.

Враховуючи наведене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 168, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства “Дніпровибухпром” (ідентифікаційний код – 20588567) на користь Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області заборгованість у розмірі 21 304 (двадцять одна тисяча триста чотири) грн. 92 коп.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.