Ухвала суду № 42822071, 21.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 року м. Київ К/9991/63137/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року

у справі № 2а/2470/1511/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Денисівка»

до Державної податкової інспекції у місті Чернівці

про скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Денисівка» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернівці (далі - відповідач) про: визнання дій ДПІ у м. Чернівці неправомірними в частині нарахування штрафних санкцій з порушенням річного строку застосування адміністративно-господарських санкцій; скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці № 0003170234 від 30 травня 2011 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 9860,00 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці № 0003170234 від 30 травня 2011 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 10200,00 грн. В іншій частині в задоволені позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Денисівка» судові витрати в сумі 3,40 грн.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Чернівці, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Денисівка», посилаючись на те, що постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПА в Чернівецькій області була перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництво та обігу підакцизних товарі, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), а саме: господарської одиниці - каси транспортного маршруту «Чернівці-Шипинці», що розташована за адресою: с. Шипинці - м. Чернівці, та належить суб'єкту господарської діяльності - ВАТ «Денисівка», за результатами якої складений акт №0221/24/00/23/05482417 від 13 травня 2011 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені, зокрема, вимоги пунктів 2, 5, 9, 10, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали: не відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, на загальну суму 607,30 грн.; у нездійсненні щоденного друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків (Z- звітів) (31 випадок) - за 8, 15, 19, 23, 27, 31 січня; 3, 12, 16, 24, 28 лютого; 1, 4, 6, 7, 12, 16, 19, 24, 27 березня; 05 квітня; 05 травня; 14 липня; 08 серпня; 17 жовтня; 21, 29 листопада 2009 року та 06 січня, 10,15 травня, 14 червня 2010 року; у незабезпеченні зберігання фіскального звітного чека та контрольної стрічки протягом 3-х років за 02 січня 2010 року; у невикористанні при наданні послуг книги обліку розрахункових операцій, розрахунковий документ не видавався.

30 травня 2011 року ДПІ у м. Чернівці на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення форми «С» № 0003170234, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно з пунктами 1, 3, 4, 5 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ВАТ «Денисівка» штрафні (фінансові) санкції у сумі 11391,00 грн.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за кожен випадок недрукування фіскального чека є неправомірним, оскільки невиконання такого обов'язку є єдиним порушенням, незалежно від кількості днів чи разів, тому санкція повинна бути застосована у єдиному розмірі, передбаченому законом. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що порушення позивачем вимог пунктів 2, 5, 10, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивач не не заперечувались та не оскаржувались.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз змісту цієї норми дає підстави для висновку, що зазначена фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимоги закону щоденно друкувати фіскальний звітний чек та зберігати його в книзі обліку розрахункових операцій.

Не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче.

Враховуючи, що згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Отже, за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку з урахуванням положень статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про безпідставність визначення ВАТ «Денисівка» суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10200,00 грн. оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Чернівці підлягає залишенню без задоволення, а постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у міста Чернівці залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна