Ухвала суду № 42821853, 23.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2015 року м. Київ К/800/33811/13

колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амеліна С.Є., Бутенка В.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просила скасувати постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 21 січня 2013 року про відмову у відкритті провадження за виконавчими листами, виданими Калінінським районним судом м. Горлівки Донецької області 20 травня 2008 року №2-42/2008, зареєстрованими за №35838865, №35838972, №35838777, та зобов'язати Ленінський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції прийняти листи про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 50000 гривень.

Постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 4 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2013 року постанову Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 4 квітня 2013 року скасовано, провадження у справі закрито.

Вказуючи на допущені, на думку позивача, судом апеляційної інстанції порушення норм чинного процесуального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, позивач просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки ОСОБА_1 як сторона виконавчого провадження оскаржує дії та бездіяльність посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За змістом статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» позивач

ОСОБА_1 у вказаному виконавчому провадженні наділена правовим статусом стягувача.

Статтею 383 Цивільного процесуального Кодексу України передбачено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до частини четвертої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Як встановлено судами, спірні правовідносини виникли з приводу невиконання Ленінським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 31 березня 2008 року, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, за трьома виконавчими листами № 2-42/2008 від 20 травня 2008 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 8,50 гривень, 50000 гривень відшкодування моральної шкоди та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 7,50 гривень.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що зазначений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та обґрунтовано закрив провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з дотриманням норм процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Юрченко В.В.

Судді Амєлін С.Є.

Бутенко В.І.