Рішення № 42821158, 19.02.2015, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5367/14

Провадження № 2/740/83/15

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 лютого 2015 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., при секретарі Шадура І.Ю.,

з участю позивача, представника відповідача-адвоката ОСОБА_1, представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Ніжинської міської ради-Єрофєєвої Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, усунення перешкод у спілкуванні та вихованні неповнолітньої дитини, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

Позивачем заявлені вимоги про встановлення графіку побачень із своєю дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі-Дитина), встановити місце проживання останньої, здійснити контроль за цільовим використанням коштів на утримання Дитини зі сторони відповідача та виконання всіх медичних рекомендації для покращення стану здоров"я Дитини. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що сторони, шлюб між якими розірваний, є батьками Дитини, яка з 13 січня 2014 року протиправно проживає із відповідачем в АДРЕСА_1, думка Дитини на проживання із відповідачем не врахована, про що були неодноразові звернення позивача до Ніжинської міської ради, питання щодо зміни місця проживання Дитини судом не з"ясовувалось, місце реєстрації Дитини не змінене, органом опіки та піклування проігноровані права позивача, як матері, відповідач свідомо порушує право позивача на спілкування та виховання Дитини.

Згідно клопотання №7 від 09 січня 2015 року позивач просить встановити місце проживання Дитини із одним із батьків, встановити судовий контроль за використанням всіх медичних рекомендацій щодо захворювань Дитини, встановити графік побачень із Дитиною, визнати протиправною бездіяльність органу опіки та піклування, стягнути із відповідача 7000 грн. матеріальної та моральної шкоди. Згідно заяви №1 від 29 січня 2015 року позивач просить стягнути із відповідача 243 грн. 60 коп судового збору, 294 грн. 44 коп матеріальних витрат, 2000 грн. матеріальних витрат. Відповідно до письмових пояснень №2 від 09 лютого 2015 року позивач просить узаконити місце проживання Дитини за її фактичним місцем проживання в АДРЕСА_1, усунути перешкоди у спілкуванні з Дитиною, стягнути із відповідача 243 грн. 60 коп судового збору, 294 грн. 44 коп матеріальних витрат, 2000 грн. матеріальних витрат. Згідно клопотання №15 від 19 лютого 2015 року позивач просить узаконити місце проживання Дитини за фактичним місцем її проживання в АДРЕСА_1, усунення перешкод у спілкуванні з Дитиною шляхом надання спілкування та відвідування щотижня, щосуботи з правом залишення на ночівку-4 рази на місяць, стягнення із відповідача 243 грн. 60 коп судового збору, 294 грн. 44 коп матеріальної шкоди, 2000 грн. моральної шкоди з вини відповідача за період відсутності належної участі у вихованні, лікуванні та спілкуванні із Дитиною.

В судовому засіданні 30 грудня 2014 року позивач просила встановити місце проживання Дитини разом із відповідачем, усунути їй перешкоди у спілкуванні із Дитиною та встановити графік побачень щосуботи 4 рази на місяць, стягнути матеріальну та моральну шкоду внаслідок вчинення відповідачем перешкод у спілкуванні з Дитиною. В судовому засіданні 09 лютого 2015 року позивач від позову не відмовилась, пояснивши, що відповідач порушує її право, як матері, на спілкування та виховання Дитини, яку введено в оману відповідачем, Дитина боїться відповідача, до 13 січня 2014 року Дитина проживала разом з нею, 20 червня 2014 року зверталась до органу опіки та піклування щодо встановлення графіку побачень, просить узаконити місце проживання Дитини за її фактичним місцем проживання в АДРЕСА_1, усунути перешкоди у спілкуванні з Дитиною, стягнути із відповідача 243 грн. 60 коп судового збору, 294 грн. 44 коп та 2000 грн. матеріальних витрат. В судове засідання на 19 лютого 2015 року позивач не з"явилась, відповідно до клопотання №13 від 19 лютого 2015 року просить розглянути справу за відсутності.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що Дитина за своїм вибором добровільно проживає разом із своїм батьком, відповідач не чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з Дитиною.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Ніжинської міської ради Єрофєєва Л.Г. в судовому засіданні пояснила, що Дитина за своїм бажанням проживає разом із своїм батьком, останнім забезпечені належні умови проживання та утримання останньої, Дитина досягла 14-річного віку.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що є батьком позивача, орган опіки та піклування неналежно з"ясовував питання щодо правомірності зміни місця проживання Дитини, фальсифікував документи, відповідач шляхом обману змінив місце проживання Дитини, пообіцявши навчання їй на лікаря, останній чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з Дитиною, відповідач неналежно утримує та виховує Дитину, яка боїться відповідача.

Позов підлягає задоволенню частково зі слідуючих підстав.

За приписами ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін; докази подаються сторонами; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем із врахуванням неодноразових уточнень позовних вимог заявлені вимоги (згідно клопотання №15 від 19 лютого 2015 року) про встановлення місця проживання Дитини за фактичним місцем її проживання в АДРЕСА_1, усунення перешкод у спілкуванні з Дитиною шляхом надання спілкування та відвідування щотижня, щосуботи з правом залишення на ночівку-4 рази на місяць, стягнення із відповідача 243 грн. 60 коп судового збору, 294 грн. 44 коп матеріальної шкоди, 2000 грн. моральної шкоди, завданою відповідачем за період відсутності належної участі у вихованні, лікуванні та спілкуванні із Дитиною.

Враховуючи вимоги ст.ст.11, 27, 31 ЦПК України лише позивач визначає предмет та підставу позову і суд, зважаючи на принцип диспозитивності цивільного судочинства, не може виходити за межі цих вимог.

Відповідно до ст.ст.6, 7 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття; неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ч.2 ст.29 ЦК України); якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (ч.3 ст.160 СК України).

За приписами ст.ст.151, 153, 157 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини; мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом; питання виховання дитини вирішується батьками спільно; той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею; той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

В судовому засіданні встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка станом на час розгляду справи досягла 17-річного віку, сторони розлучені і проживають окремо, ОСОБА_4 проживає разом із своїм батьком ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, про що заперечення учасників судового розгляду відсутні.

Згідно обставин, встановлених рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 травня 2014 року, із врахуванням рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 19 червня 2014 року, станом на 05 січня 2014 року Дитині виповнилось 14 років, остання сама визначила своє місце проживання із батьком ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, окремо від матері і знаходиться на повному забезпеченні ОСОБА_3, який звільнений від сплати заборгованості по аліментах та додаткових витратах на утримання Дитини, яка утворилась з 05 січня 2014 року. Також рішенням Ніжинського міськрайоного суду Чернігівської області від 22 серпня 2014 року, яке набрало законної сили 17 жовтня 2014 року, встановлено, що ОСОБА_3 з 06 січня 2014 року звільнений від сплати аліментів та додаткових витрат на Дитину. Дані обставини відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Актами обстеження умов проживання від 12 січня 2015 року, 17 січня 2014 року встановлено, що умови проживання відповідача в АДРЕСА_1, відповідають інтересам Дитини.

Висновком виконавчого комітету Ніжинської міської ради, як органу опіки та піклування, від 22 січня 2015 року підтверджується можливість підтримання рішення Дитини щодо проживання разом із батьком ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, де створені всі належні умови.

Із врахуванням викладеного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до вимог ч.2 ст.29 ЦК України, ч.3 ст.160 СК України реалізувала своє право на вільне обрання собі місця проживання разом із своїм батьком в АДРЕСА_1. Докази щодо не вільного обрання даного місця проживання, порушення прав Дитини, неналежність умов проживання та її утримання,-відсутні, доказування не може грунтуватись на припущеннях, відповідно до письмової заяви від 18 лютого 2015 року ОСОБА_4 зазначає про добровільність її проживання разом із батьком, відсутність підстав для зміни місця її проживання та відсутності перешкод зі сторони батька щодо її спілкування із матір"ю. Заходи процесуального примусу щодо обов"язкової явки неповнолітньої Дитини в судове засідання ЦПК України не передбачене. Наявність тривалих неприязних відносин сторін не є підставою для висновку про відсутність вільного волевиявлення Дитини на визначення свого місця проживання, посилання позивача щодо налаштування відповідачем Дитини проти матері грунтується на припущеннях, що не відповідає вимогам ч.4 ст.60 ЦПК України.

Відповідно до положень ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Враховуючи визначення Дитиною свого місця проживання із своїм батьком, відсутності протиправної поведінки відповідача у цьому, відсутності доказів на підтвердження порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів позивача щодо визначення місця проживання Дитини разом із відповідачем згідно заявлених вимог підстави для задоволення позову в частині вимог про визначення місця проживання Дитини разом із відповідачем в судовому засіданні не встановлені.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження неправомірності дій відповідача щодо визначення Дитиною свого місця проживання, на підтвердження неналежного утримання чи виховання останньої, підстави для стягнення 294 грн. 60 коп матеріальної та 2000 грн. моральної шкоди також відсутні.

Статтею 158 СК України встановлено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Згідно витягу з протоколу №18 засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 29 жовтня 2013 року позивачу відмовлено у наданні допомоги у складенні договору між нею та ОСОБА_3 щодо участі батька у вихованні Дитини та встановленні графіку побачень із рекомендацією звернення до суду щодо вирішення спірних питань. Витягом з протоколу №6 засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 07 квітня 2014 року відмовлено позивачу у наданні допомоги у складенні графіку побачень із Дитиною у зв"язку із неявкою ОСОБА_2 на засідання, відсутності пропозицій останньої та пояснень Дитини щодо відсутності перешкод у спілкуванні з матір"ю.

Частиною 3 ст.9 Конвенції про права дитини передбачено, що Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Відповідно до положень ст.15 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів; батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. Враховуючи дані положення та обставини справи наявні підстави для визначення способу участі позивача у вихованні неповнолітньої ОСОБА_4 шляхом встановлення систематичних побачень позивача та Дитини із визначенням часу та місця побачень за погодженням матері та дитини і за згодою дитини, з можливістю відвідування дитиною місця проживання матері,-кожної суботи кожного тижня кожного місяця, з урахуванням бажання дитини залишитися на ніч у матері, дані способи участі визначені до повноліття Дитини, докази на підтвердження перешкоджання даного способу нормальному вихованню Дитини відсутні.

Враховуючи часткове задоволення позову 243 грн. 60 коп судового збору підлягають стягненню із відповідача на користь позивача. Позивачем заявлені вимоги, зокрема, про стягнення 294 грн. 44 коп матеріальної та 2000 грн. моральної шкоди, судовий збір по даних вимогах згідно ухвали від 19 грудня 2014 року позивачем не сплачений, що є підставою для стягнення із позивача в дохід держави 487грн. 20 коп недоплаченого судового збору (243 грн. 60 коп за вимогу матеріального характеру, 243 грн. 60 коп за вимогу нематеріального характеру).

Керуючись ст.ст.3, 10, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визначити способи участі ОСОБА_2 у вихованні неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення систематичних побачень матері ОСОБА_2 та неповнолітньої дочки ОСОБА_4 із визначенням часу та місця побачень за погодженням матері та дитини і за згодою дитини, з можливістю відвідування дитиною місця проживання матері,-кожної суботи кожного тижня кожного місяця, з урахуванням бажання дитини залишитися на ніч у матері.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп судового збору.

С тягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп недоплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.П. Олійник .