Ухвала суду № 42820373, 12.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/840/15

Головуючий у першій інстанції Нікітіна С. Й.Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Колеснікова Г.Я.,

при секретарі - Куриленку Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», за участю третьої особи Одеської міської ради про визнання членом сім'ї померлої, визнання права користування житловим приміщенням, зобов'язання змінити договір найму житлового приміщення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 4 липня 2013 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що рішенням виконавчого комітету Центральної ради народних депутатів м. Одеси від 18 вересня 1970 року № 530 ОСОБА_6 було надано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, в яку вона вселилася на підставі ордеру та проживала. Позивач зазначила, що у 2001 році стала проживати разом з ОСОБА_6 в квартирі останньої, вести спільне господарство, здійснювати догляд. ІНФОРМАЦІЯ_2 наймач ОСОБА_6 померла. Посилаючись на вказані обставини, власне проживання в квартирі ОСОБА_3 після уточнення вимог просила визнати її членом сім'ї ОСОБА_6, визнати за нею право на користування квартирою АДРЕСА_1, зобов'язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради змінити в частині наймача договір найму житлового приміщення (а.с.2-3, 109-112).

Відповідачі Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, КП ЖКС «Порто-Франківський» позов не визнали.

Третя особа Одеська міська рада підтримала відповідачів.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.165-166).

В апеляційній скарзі представник в інтересах ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Неправильність рішення суду апелянт мотивував порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Рішенням Виконкому Центральної районної ради від 18 вересня 1970 року № 530 ОСОБА_6 надано однокімнатну квартиру № 10 загальною площею 21,00 кв. м в будинку АДРЕСА_1. В квартирі ОСОБА_6 була зареєстрована та проживала, за життя на неї було відкрито особовий рахунок (а.с.68 зв.,132).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована з 3 серпня 1982 року в двокімнатній квартирі № 12 загальною площею 56,00 кв. м в будинку АДРЕСА_1. Особовий рахунок по квартирі відкрито на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації м. Одеси від 15 червня 2004 року № 1780 на ОСОБА_7. на склад сім'ї з 8-ми осіб, в тому числі й ОСОБА_3 (а.с.62,63,73).

ОСОБА_6, 1939 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в віці 74 років (а.с.64, 69).

ОСОБА_3 4 липня 2013 року пред'явлено до суду вимоги про визнання членом сім'ї померлої ОСОБА_6, визнання права користування жилим приміщенням як то кватирою АДРЕСА_1, зобов'язання змінити договір найму житлового приміщення в частині наймача.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з недоведеності постійного проживання в квартирі, ведення спільного господарства, наявності сімейних відносин, крім того, звернув увагу на різність написання прізвища померлої особи в наданих позивачем документах.

Доводи апеляційної скарги висновок суду про відмову в позові не спростовують, проте обгрунтування відмови в позові різністю написання прізвища наймача не є правильним.

Так, квартира АДРЕСА_1 не знаходилась у приватній власності ОСОБА_6 чи інших осіб, відтак, є комунальною власністю територіальної громади міста.

Статус квартири вказує на те, що спірними є правовідносини, врегульовані житловим законодавством. Право на житлове приміщення житлового фонду комунальної власності визначається органом місцевого самоврядування, таке житлове приміщення надається громадянам у чітко визначеному житловим законодавством порядку (гл.1 розділу Ш ЖК України). Користування житловим приміщенням є правом похідним від права на житлове приміщення. Користування житловим приміщенням, що не є приватною власністю, здійснюється на підставі договору найму житлового приміщення. Юридичною підставою для укладення договору найму житлового приміщення є ордер, виданий громадянину на підставі рішення виконавчого комітету місцевої ради (ст.61 ЖК України).

Квартиру АДРЕСА_1 отримала ОСОБА_6 у 1970 році. ОСОБА_3 в склад сім'ї ОСОБА_6 при отриманні права на житлове приміщення не входила, бо була членом сім'ї (дочкою) ОСОБА_8, якій було надано квартиру № 12 в тому ж будинку. ОСОБА_3 з 1982 року по теперішній час зареєстрована в квартирі № 12, з 1990 року ОСОБА_3 в складі багатодітної сім'ї своєї матері ОСОБА_9 перебуває на обліку осіб, які потребують покращення житлових умов.

Положеннями частини 1 статті 64 ЖК України визначено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються на рівні з наймачем всіма правами і несуть всі обов'язки, що витікають з договору найму житлового приміщеннях.

Коло членів сім'ї наймача визначено частиною 2 статті 64 ЖК України.

ОСОБА_3 до першої групи членів сім'ї (подружжя, діти, батьки) не входить. ОСОБА_3 взагалі не має родинних відносин з ОСОБА_6, з огляду на що ОСОБА_3 мала б довести свою належність до другої групи членів сім'ї наймача, тобто довести, що вона є особою, яка постійно проживала з наймачем ОСОБА_6, вела спільне господарство, що свідчило б про складення сталих сімейних відносин.

Місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано в установленому законом порядку, цим місцем проживання з 1982 року є квартира № 12. Збереження ОСОБА_3 реєстрації місця проживання в квартирі № 12 виключає постійність її проживання в квартирі № 10, оскільки особа, яка зберігає за собою певне постійне місце проживання, не може претендувати на інше постійне місце проживання.

Крім того, вимоги про визнання членом сім'ї ОСОБА_6 ОСОБА_3 пред'явила після смерті ОСОБА_6 Відповідно, смерть ОСОБА_6 унеможливила з'ясування саме у неї характеру її відносин з ОСОБА_3, ведення спільного господарства, несення спільних витрат, надання взаємної допомоги, інших обставин, які б свідчили про наявність сімейних стосунків. Суд першої інстанції допитав свідків та, давши оцінку цим доказам в сукупності, дійшов висновку про недоведеність постійного проживання та ведення спільного господарства. Чи вважала наймач ОСОБА_6 ОСОБА_3 членом своєї сім'ї є визначальним, будь-якими показаннями свідків цю обставину безспірно встановити не можливо. За життя ОСОБА_6 право ОСОБА_3 на користування квартирою № 10 не встановлювалось.

Посилання апелянта на статтю 65 ЖК України є безпідставним, оскільки вселення ОСОБА_3 в квартиру № 10 в установленому законом порядку не було, так як ОСОБА_3 не реєструвала своє місце проживання в цій квартирі, компетентний орган місцевого самоврядування не ставився до відома про вселення наймачем ОСОБА_6 до себе іншої особи.

Правові підстави для ухвалення нового рішення про задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», за участю третьої особи Одеської міської ради про визнання членом сім'ї померлої, визнання права користування житловим приміщенням, зобов'язання змінити договір найму житлового приміщення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Г.Я.Колесніков