Рішення № 42820293, 12.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2109/15

Головуючий у першій інстанції Загороднюк В.І.

Доповідач Парапан В. Ф.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: судді Парапана В.Ф.

Суддів: Панасенкова В.О., Драгомерецького М.М.

При секретарі: Добряк Н.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Одеської міської ради та ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6, про визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про усунення від права на спадкування,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013р. ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом та після уточнення своїх вимог просила: визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, корпус "Б" у м. Одеса від 19.01.2010р., укладений між ОСОБА_4 від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_5, посвідчений нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8; визнати за нею право власності на зазначену квартиру в порядку спадкування після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_7, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3.; витребувати вказану квартиру з чужого незаконного володіння у відповідача ОСОБА_2; зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні спірною квартирою та вселити її в квартиру, а/с. 85-88.

Позивачка свої вимоги обґрунтовувала тим, що після смерті її двоюрідної сестри ОСОБА_7, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3., відкрилась спадщина на належну їй квартиру АДРЕСА_1, корпус "Б" у м. Одеса.

01.06.2012р. вироком Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 визнано винним у заволодінні шахрайським шляхом коштами, отриманими від продажу зазначеної квартири. У кримінальній справі вона була визнана потерпілою.

Вироком встановлено, що ОСОБА_4 15.01.2010р. організував підробку довіреності на своє ім'я від імені вже померлої ОСОБА_7 на право продажу зазначеної квартири. У подальшому, ОСОБА_4, використовуючи підроблену довіреність, відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 19.01.2010р. продав спірну квартиру ОСОБА_5

20.10.2010р. ОСОБА_5 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу продав цю квартиру ОСОБА_6

07.07.2012р. ОСОБА_6 у свою чергу за нотаріально посвідченим договором дарування подарувала спірну квартиру ОСОБА_2.

Вважала, що укладені після підробленої довіреності договори купівлі-продажу є недійсними, її право власності у даному випадку порушено, а належне їй майно вибуло з її володіння усупереч її волі. Прийнявши в установленому законом порядку спадщину вона, з часу її відкриття набула речове право на успадковану квартиру й тому має право на захист своїх порушених прав.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_3, у травні 2014р. Одеська міська рада звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила усунути ОСОБА_3 від права на спадкування за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_7, а/с. 108-109.

Позивач за зустрічним позовом зазначав, що родинні відносини між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було встановлено рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11.01.2012р.

Приговором Приморського районного суду м. Одеси від 01.06.2012р. встановлено, що померла ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, була інвалідом похилого віку, тяжко хворіла та не могла ходити, у зв'язку з чим не виходила з квартири.

Через тяжку хворобу ОСОБА_7 була у безпорадному стані, потребувала постійного піклування, догляду та матеріальної допомоги, богато років часто лікувалась у лікарні з багатьох захворювань.

ОСОБА_7 окрім фізичного болю, який спричиняла їй хвороба, зазнавала душевних страждань, у зв'язку з байдужістю ОСОБА_3, але постійно покладала надію, що остання змінить своє ставлення до неї.

ОСОБА_3 під час тяжкої хвороби сестри, яка була в безпорадному стані, мала можливість, але свідомо ухилялася від надання сестрі будь-якої матеріальної допомоги та моральної підтримки та навіть відмовилась від неї.

Посилаючись на ці обставини, Одеська міська рада з підстав, передбачених ч.5 ст. 1224 ЦК України, просила про задоволення своїх вимог.

Рішенням суду від 15.10.2014 року у задоволенні зустрічного позову відмовлено, а первісний позов - задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, корпус "Б" у м. Одеса від 19.01.2010р., укладений між ОСОБА_4 від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_5, посвідчений нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Визнано за ОСОБА_3 право власності на зазначену квартиру в порядку спадкування після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_7, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3. Витребувано вказану квартиру з чужого незаконного володіння ОСОБА_2. Зобов'язато ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні зазначеною квартирою шляхом виселення з квартири ОСОБА_2 та вселення в квартиру ОСОБА_3

У апеляційних скаргах:

- Одеська міська рада просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, а зустрічний позов - задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права;

- ОСОБА_2 просить рішення суду в частині задоволення первісного позову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Одеської міської ради підлягає задоволенню у повному обсязі, а ОСОБА_2 - частково, з наступних підстав.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що прийнявши в установленому законом порядку спадщину, ОСОБА_3 з часу її відкриття набула речове право на успадковану квартиру - право володіння та право користування нею і, відповідно право на захист цих прав, а Одеська міська рада - не довела підстави свого позову.

Проте погодитися з таким висновком не можна.

Згідно з ч.5 ст. 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

З огляду на зміст зазначеної норми закону суд, вирішуючи таку справу згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України, повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Під безпораднім станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично чи матеріально самостійно забезпечувати умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконати, але не вчиняла необхідних дій. Отже, ухилення характеризується умисною формою вини.

Cаме такими міркуваннями керувалася Одеська міська рада, пред'являючи до ОСОБА_3 позов про усунення її від права на спадкування за законом, що відкрилася після смерті її двоюрідної сестри ОСОБА_7

В обґрунтування цих своїх вимог Одеська міська рада посилалася на покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які за її клопотанням були допитані судом, та на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 01.06.2012р. за звинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч.4, 358 ч.3, 27 ч.3, 358 ч. 1 КК України.

Сукупністю цих доказів встановлено, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, починаючи з 2000р. по день смерті була самотньою людиною, інвалідом похилого віку, яка тяжко хворіла, не могла ходити, у зв'язку з цим перебувала у безпорадному стані та потребувала постійного піклування, догляду й матеріальної допомоги. ОСОБА_7 перебувала на обліку у Територіальному центрі соціального обслуговування Приморського району м. Одеси. У зв'язку з відмовою ОСОБА_3 та іншої сестри від ОСОБА_7, з якими остання не підтримувала родинних та дружніх стосунків, відсутністю інших родичів, за ОСОБА_7 на протязі близько 9 років доглядали: працівник Територіального центру соціального обслуговування Приморського району м. Одеси - ОСОБА_11 та сусіди ОСОБА_7

Таким чином, зазначеними доказами достовірно встановлено, що ОСОБА_7 перебувала у безпорадному стані і у зв'язку з цим потребувала стороннього догляду, допомоги та піклування, а ОСОБА_3, заявивши свою пряму відмову від ОСОБА_7, а відповідно і свою відмову у наданні ОСОБА_7 допомоги, що свідчить про її умисну форму вини в ухиленні від цього обов'язку.

Зазначені обставини об'єктивно підтверджуються і тим, що на протязі близько 9 років ОСОБА_3 жодним чином не допомогла ОСОБА_7, хоча остання потребувала у допомозі, а перша мала таку можливість.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції зазначених доказів не прийняв до уваги та безмотивно їх відхилив.

При цьому суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, помилково послався на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.04.2013р. про визначення ОСОБА_3 додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки цим рішенням суду встановлені інші факти, а саме: факти, які мали місця після смерті ОСОБА_12 та відкриття спадщини.

Також суд першої інстанції безпідставно послався в оскаржуваному рішенні на те, що ОСОБА_3 є інвалідом другої групи, оскільки таких даних у справі не має.

Таким чином, є всі підстави для задоволення позову Одеської міської ради для усунення ОСОБА_3 від права на спадкування за законом, після смерті ОСОБА_7, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3.

У зв'язку з усуненням ОСОБА_3 від права на спадкування за законом на спірну квартиру, у задоволенні її вимог слід відмовити, оскільки вона не має права на спірне нерухоме майно, а отже і права на задоволення її вимог.

Рішення суду на підставі п.п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні первісного позову та у задоволенні - зустрічного.

Судові витрати суд розподіляє у відповідності до положень ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316-317, 319ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Одеської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6, про визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Зустрічний позов Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про усунення від права на спадкування - задовольнити.

Усунути ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, від права на спадкування за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7, що настала ІНФОРМАЦІЯ_5

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Одеської міської ради судові витрати у розмірі 365,40 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді Апеляційного суду Одеської області: В.Ф. Парапан

В.О.Панасенков

М.М.Драгомерецький