Ухвала суду № 42819571, 23.02.2015, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2814/14-ц

Провадження: 6/496/35/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015 Біляївський районний суд

Одеської області

у складі: головуючого - судді Груца Є.Є.,

при секретарі - Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка подання головного державного виконавця ВДВС Біляївського МРУЮ Одеської області Кольца О.О. про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2015 року головний державний виконавець ВДВС Біляївського МРУЮ Одеської області Кольца О.О. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань.

Свої вимоги мотивує тим, що у відділі державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області на виконанні перебуває виконавче провадження № 45492380 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" боргу у сумі 21052,52 грн., згідно виконавчого листа по справі 496/2814/14-ц виданого 29.09.2014 року Біляївським районним судом Одеської області.

17.11.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено боржника особисто поштою, що підтверджується квитанцією № 6122 від 19.11.2014 про відправлення рекомендованого листа за адресою боржника. У відповідності до ЗУ "Про виконавче провадження" боржнику надано 7-денний строк для самостійного виконання рішення.

Однак, боржником у строк, наданий для самостійного виконання, рішення суду не виконано.

Відповідно до вимог ст. 27 ЗУ "Про виконавче провадження" державним виконавцем розпочато примусове виконання.

Державним виконавцем було вжито наступні заходи примусового виконання рішення, що підтверджують повноту вчинення виконавчих дій, а саме: арешт майна, перевірка майнового стану боржника, виклики боржника.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження" боржник зобов'язаний:

- утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

- надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах;

- своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця;

- письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Боржник - ОСОБА_1, громадянин України, що підтверджується даними паспорта серія КК № 626160 виданого 27.04.2001 року Біляївським РВ УМВС в Одеській області, неодноразово викликався до відділу для виконання рішення суду, але на виклики не з'являється, тим самим ухиляється від виконання рішення суду.

Рішення суду до теперішнього часу залишається невиконаним, не дивлячись на те, що державним виконавцем вжито усіх, передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішення, боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що підтверджується викликами, актами державного виконавця та іншими матеріалами виконавчого провадження. Представник стягувача наполягає на тимчасовому обмеженні боржника у праві виїзду за межі України до врегулювання ним своїх зобов'язань, при цьому вказує, що боржник виїжджає до іноземної держави та має намір виїхати за межі України на тривалий час, що може ускладнити подальше виконання рішення суду або зробити його неможливим, а тому необхідно обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 18 ч. 3 ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до Указу Президента України „Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" було визнано за необхідне вжиття додаткових заходів, спрямованих на посилення забезпечення конституційних прав і свобод людини щодо належного виконання рішень судів, підвищення ефективності виконання рішень судів, зокрема удосконалення процедур, пов'язаних із примусовим виконанням рішень судів.

Згідно спільного листа № 25-32/463, № 25-5347 від 27.05.2008 року Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України, на сьогодні існує порядок виїзду за кордон осіб, які мають невиконанні зобов'язання, покладені на них рішеннями судів.

Положеннями статті 6 Закону України „Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорту або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані договірні чи інші невиконанні зобов'язання - до виконання зобов'язань.

Статтею 217 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання. Одним з таких заходів може бути тимчасове обмеження особам (боржникам) у праві виїзду за межі України.

Статтею 377-1 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд, за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби вирішує питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 19 Закону України „Про державну прикордонну службу України", на державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: запобігання та недопущення в'їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі з дорученням правоохоронних органів; розшук у пунктах пропуску через державний кордон осіб які переховуються від органів дізнання, слідства та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань, виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів.

Аналіз норм чинного законодавства, зокрема Закону України „Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" свідчить про те, що наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, причому питання щодо такого обмеження вирішується судом, в тому числі тимчасового затримання або вилучення відповідних документів.

Однак, державним виконавцем не надано доказів, що боржник має намір і можливість виїжджати за кордон, має для цього закордонний паспорт, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього, про направлення подання боржник не повідомлений, а також не вбачається обґрунтованості припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню рішення суду.

Задоволення подання можливо лише за умови доведення факту умисного ухилення боржника від виконання зобов'язання, оскільки юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду передбачені не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

Приймаючи до уваги правові позиції Верховного суду України від 01.02.2013 р. «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», враховуючи, що державним виконавцем не подано доказів того, що боржник не лише має боргові зобов'язання, а свідомо ухиляється від його виконання, подання задоволенню не підлягає.

Питання про забезпечення виконання рішення суду шляхом тимчасового обмеження у виїзді за межі України регулюються Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та «Про виконавче провадження». Розгляд зазначеного питання судом проводиться за правилами ст. 377-1 ЦПК.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Керуючись ст. ст. 209, 210, 217, 377-1 ЦПК України, ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ЗУ «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя Біляївського районного суду

Одеської області Груца Є.Є.