Ухвала суду № 42819036, 18.02.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/19196/14-ц Провадження № 22-ц/772/298/2015Головуючий в суді першої інстанції Романчук Р. В.Категорія 27Доповідач Іванюк М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого - судді Іванюка М.В, суддів ПанасюкаО.С. та БереговогоО.Ю, при секретарі ПантелеймоновійА.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду від 03 грудня 2014р. у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, --

В С Т А Н О В И Л А :

В вересні 2014р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_3 про солідарне стягнення з них заборгованості за кредитним договором.

У позові зазначено, що згідно з кредитним договором від 25 жовтня 2005р. і договором на відкриття та ведення поточного рахунку №014/035-43/30629 від 26.10.2005р. відповідач ОСОБА_5. отримав у АППБ «Аваль» (зараз ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») кредит в сумі 25900доларів США з виплатою 12,5%річних зі строком остаточного погашення до 24.10.2025р (а.с. 25, 33).

З метою забезпечення належного виконання боржником своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором АППБ «Аваль» (зараз ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») уклало з ОСОБА_6 і ОСОБА_3 (з кожним окремо) договори поруки від 25 жовтня 2005р (а.с. 27-29).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем ОСОБА_5. взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків, позивач, просив стягнути солідарно з нього та з поручителів ОСОБА_6. та ОСОБА_3. заборгованість станом на 26.06.2014р. в загальній сумі 25174,33доларів США, що еквівалентно 299443грн.17коп, з яких :

21696,20 доларів США, що еквівалентно 258071грн.57коп - заборгованість по тілу кредиту, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 348,48доларівСША, що еквівалентно 4145грн.09коп;

1293,77доларів США, що еквівалентно 15389грн.11коп - заборгованість за відсотками;

2184,36 доларів США, що еківалентно 25982грн.49коп - пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків.

Також ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просило суд стягнути з відповідачів суму понесених судових витрат.

Рішенням Вінницького міського суду від 03 грудня 2014р. позов було задоволено.

Боржник ОСОБА_5. та поручитель ОСОБА_6. на дане рішення апеляційні скарги не подавали, тобто з рішенням погодились.

ОСОБА_3. у своїй апеляційній скарзі просить дане рішення скасувати у частині задоволення позовних вимог, пред'явлених до неї як до поручителя, тобто як до солідарного боржника і ухвалити у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог. Вважає, що суд, задовольняючи пред'явлені до неї вимоги, не з'ясував обставини, що мають значення для справи, безпідставно не взяв до уваги, що її порука стосовно кредитного договору має вважатися припиненою.

Належним чином повідомлені ОСОБА_6. та ОСОБА_5. в суд апеляційної інстанції не з'явилися. Згідно ч.2 ст.305 ЦПК України їх неявка за таких обставин не перешкоджає розгляду справи в апеляційному суді.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7. підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Вислухавши представників апелянта та позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених вимог, заперечень і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав :

Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з кредитним договором кінцевою датою погашення кредиту є 24.10.2025р. А відповідно до п.п.3.2, 4.1 укладеного з апелянтом договору поруки від 25 жовтня 2005р. сторони визначили, що днем виникнення зобов'язання Поручителя погасити заборгованість Боржника вважається день закінчення строку надання кредиту за кредитним договором і що договір поруки діє до моменту закінчення забезпеченого ним зобов'язання. Таким чином, позивач не втратив право звернення з позовом про дострокове стягнення усієї суми заборгованості у тому числі до поручителя в межах строку, визначеного кредитним договором і договором поруки, тобто до 24.10.2025р. У даному випадку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» вирішило скористатися цим своїм правом на підставі того, що станом на липень 2014р. боржником допущено заборгованість за кредитним договором, у зв'язку з чим позивач надіслав йому вимогу від 03.07.2014р. про дострокове погашення усієї суми заборгованості не пізніше 30 календарних днів (а.с.34).

Апелянт посилається на те, що у даному випадку строк виконання основного зобов'язання необхідно обчислювати з 15.09.2013р, оскільки з цієї дати боржник став допускати прострочення сплати чергових платежів. Саме з цього часу і протягом шести місяців з вказаної дати позивач був вправі звернутися з таким позовом до поручителя, однак у зазначений строк це ним зроблено не було. У зв'язку з цим апелянт вважає, що порука відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України має вважатися припиненою.

Однак колегія суддів вважає, що у даному випадку зазначений шестимісячний строк слід відраховувати з дня, коли позивач вирішив застосувати своє право на повернення кредиту достроково, тобто з моменту відповідної письмової вимоги до боржника від 03.07.2014р. Це відповідає роз'ясненням, які містяться у п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», де зазначено, що «…якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково».

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові у справі №6-190цс14 від 21.01.2015р. вбачається, що пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом та пені, кредитор відповідно до ч.2ст.1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання і був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати. Тобто, як зазначалося вище, згідно з листом-вимогою про повне дострокове погашення усієї суми заборгованост від 03.07.2014р. позивач застосував це своє право. Саме з вказаної дати і слід відраховувати зазначений вище шестимісячний строк. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося в суд з позовом (у тому числі до поручителів) в вересні 2014р, тобто в межах вказаного шестимісячного строку.

За таких обставин вже не має правового значення питання про те, чи надсилалася така вимога (аналогічна вимозі від 03.07.2014р) поручителю ОСОБА_3. і чи отримувала вона таку вимогу, оскільки таке значення має дата пред'явлення позову до поручителя.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що суд в даному випадку мав вважати договір поруки припиненим, на увагу не заслуговують.

Норми матеріального і процесуального права судом застосовані правильно.

За таких обставин підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.303, 304, 307ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, --

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Вінницького міського суду від 03 грудня 2014р. у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :