Постанова № 42816, 05.07.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"05" липня 2006 р. Справа № 186-187/12-06

10 год. 10 хв.

Суддя господарського суду Київської області Писана Т.О. за участю секретаря судового засідання Шелест В.О. розглянувши справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю „Іста Україна”,

м. Вишневе

до

державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі, м. Вишневе

предмет адміністративного позову

визнання нечинними рішень ДПІ у Києво-Святошинському районі про застосування штрафних санкцій №0001632302/0 від 12.04.2006р. та №0001642302/0 від 12.04.2006р.

Представники:

від позивача

Гербеда Г.Г. посвідчення адвоката;

Соколовський В.В. довіреність №08 від 19.06.2006р.

від відповідача

Зикін Д.Т. довіреність №12433/251-01 від 04.07.2006р.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю „Іста Україна” із двома позовами до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі про визнання нечинними рішень ДПІ у Києво-Святошинському районі про застосування штрафних санкцій №0001632302/0 від 12.04.2006р. та №0001642302/0 від 12.04.2006р.

Судом були порушені провадження у справах за № 186/12-06 та №187/12-06. Під час розгляду справи судом з’ясовано, що обидві справи пов’язані між собою підставою виникнення та поданими доказами та є однорідними позовними заявами одного й того ж позивача до того ж відповідача. За таких обставин, судом на підставі ст. 116 об’єднані для спільного розгляду і вирішення справи за № 186/12-06 та №187/12-06 в одну справу, якій присвоєно номер №186-187/12-06.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки були прийняті на підставі перевірки, яка була проведена з грубим порушенням відповідачем чинного законодавства, прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідач проти позовних вимог заперечив повністю, про що зазначив у запереченнях від 20.06.2006р. №11581/9/251-16, №11964/9/257-16 та пояснив наступне.

03.04.06р. на підставі направлень на перевірку №404/232 та №409/232 від 03.04.06 інспекторами сектору оперативного контролю відділу контрольно - перевірочної роботи був проведений виїзд для перевірки бару-таверни "Секрет" розташованого за адресою: м. Вишневе, вул. Жовтнева, 35, що належить ТОВ "Іста-Україна" щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків.

При пред'явленні службових посвідчень та направлень на перевірку бармену було роз'яснено підстави проведення перевірки та запропоновано надати журнал перевірок контролюючих органів. Коли в журналі перевірок контролюючих органів інспекторами був зроблений відповідний запис, бармен роздрукувала "Х"-звіт реєстратора розрахункових операцій на загальна суму 0,00грн. і попросила почекати представника ТОВ "Іста-Україна" у якого знаходились всі установчі та дозвільні документи. При появі представника ТОВ "Іста-Україна", перевіряючим було відмовлено у наданні будь-яких документів, а також у підписанні акта перевірки, про що було складено акт №232/2 "Про відмову від підписання акту перевірки".

Згідно із ст.ст.15,16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.95р. контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог зазначеного Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Пунктом 2 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", із змінами та доповненнями, визначено права органів державної податкової служби, а саме, органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на впровадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів. Норми ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а саме письмове повідомлення платника податків за 10-ть днів до початку проведення перевірки поширюються виключно на комплексні документальні перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства.

Законом України від 25.03.05р. №2505 "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005р. та деяких інших законодавчих актів" ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" доповнено частиною сьомою, згідно із якою позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.95р.

Таким чином, поняття планових та позапланових виїзних перевірок, визначених ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" не поширюються на перевірки дотримання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

У межах повноважень, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" органи державної податкової служби проводять планові та позапланові перевірки стосовно додержання порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги), інших вимог Закону.

Згідно із наказом ДПА України від 11.10.2005р. №441 перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів ДПС. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах та районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. При цьому, за дорученням Кабінету Міністрів України можуть проводитися позапланові перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки. Отже дана перевірка не потребує попередження СПД про її початок.

Крім цього, відповідачем порушено п.1,2 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.95р. (із змінами та доповненнями), тобто розрахункова операція проведена без застосування РРО та без видачі розрахункового документу на загальну суму 500,00грн.; порушено п.1 ст. 3, п.1 ст.7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" №98/96-ВР від 23.03.96р.; порушено ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-ХП від 04.12.1990р. (із змінами та доповненнями).

Представником позивача до суду були подані клопотання про допит свідків, які судом не були задоволені як необґрунтовані.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та подані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.04.06р. на підставі направлень на перевірку №404/232 та №409/232 від 03.04.06 інспекторами сектору оперативного контролю відділу контрольно - перевірочної роботи був проведений виїзд для перевірки бару-таверни "Секрет" розташованого за адресою: м. Вишневе, вул. Жовтнева, 35, що належить ТОВ "Іста-Україна" щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків.

Позивач стверджує, що ним не були допущені до перевірки представники відповідача, оскільки останніми не були надані направлення, із зазначенням мети, виду та підстав проведення перевірки.

Однак, відповідач заявляє, що перевірка була проведена. В ході проведення перевірки виявлено порушення позивачем п.1,2 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.95р. (із змінами та доповненнями), тобто розрахункова операція проведена без застосування РРО та без видачі розрахункового документу на загальну суму 500,00грн.; порушено п.1 ст. 3, п.1 ст.7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" №98/96-ВР від 23.03.96р.; порушено ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-ХП від 04.12.1990р. (із змінами та доповненнями).

За наслідками проведення перевірки складено акт від 03.04.2006р. №351/232/24728551, який відмовився підписати представник позивача, у зв’язку з чим відповідачем був складений акт №232/2 від 03.04.2006р. про відмову від підписання акта перевірки. На підставі акта перевірки відповідачем винесені рішення про застосування штрафних санкцій №0001632302/0 від 12.04.2006р. та №0001642302/0 від 12.04.2006р.

Стаття 11і Закону України "Про державну податкову службу в Україні" містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланових виїзних перевірок, а відповідно до вимог статті 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки тільки за наявності підстав для їх проведення, при цьому підстави обов'язково повинні бути зазначені: при проведенні планової перевірки –в письмовому повідомленні, що повинно бути надіслано не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки, а при проведенні позапланової виїзної перевірки - в копії наказу керівника податкового органу при проведення позапланової виїзної перевірки.

Відповідач не надав належним чином під розписку направлення на перевірку та копію наказу керівника про проведення позапланової виїзної перевірки, в зв'язку з чим був недопущений до проведення перевірки.

Відповідно до вимог статті 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид: планова або позапланова, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Неподання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як вбачається із доданих до матеріалів справи направлень на проведення перевірки №409/232 та №404/232 від 03.04.2006р. відповідачем не було зазначено підстави проведення перевірки. У зв’язку з наведеним позивач не допустив представників відповідача до проведення перевірки. Одночасно, позивачем у відповідності до вимог ст. 7 Указу Президента України «Про деякі заходи перегулювання підприємницької діяльності»про факт недопущення до проведення перевірки у триденний термін було письмово повідомлено контролюючий орган листом від 05.04.2006р. №02, який додано до матеріалів справи.

Положення частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Судом встановлено, що акт №351/232/24728551 від 03.04.2006р. не був належним чином підписаний. Так, згідно із вимогами пункту 4.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005 року, підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків.

На останній сторінці акта №351/232/24728551 відсутній запис щодо порядку направлення чи вручення акта позивачеві. Відповідно до положень пункту 4.8. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, при відмові посадової особи суб'єкта господарювання від отримання одного примірника акта перевірки з відповідними додатками робиться відповідний запис на останній сторінці обох примірників, складається акт відмови від отримання та один примірник акта перевірки з відповідними додатками направляється платнику податків поштою з повідомленням про вручення. При цьому, до примірника акта, який зберігається в органі державної податкової служби, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення акта адресату.

Тобто, акт № 351/232/24728551 від 03.04.2006 року належним чином позивачу не надавався.

Крім того, пункт 4.7. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, встановлює, що у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання, що перевірений, від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови.

Акт відмови підписується не менш як трьома службовими особами. При цьому в акті відмови від підпису необхідно зазначити про ознайомлення (чи відмову від ознайомлення) керівника і головного бухгалтера суб'єкта господарювання із змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платника податків. Акт відмови від підпису в день його складання реєструєтеся у єдиному спеціальному журналі органу державної податкової служби.

Однак підпис третьої особи в акті №232/2 від 03.04.2006р. про відмову від підписання акта перевірки третьої службової особи відсутній.

Позивачем також до матеріалів справи доданий фірмовий пронумерований бланк замовлення кафе-бару «Секрет», який відрізняється від бланку, на який посилається відповідач як на доказ прийняття працівником позивача замовлення в момент здійснення перевірки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведений сам факт проведення 03.04.2006р. перевірки, у зв’язку з чим, акт перевірки №351/232/24728551 від 03.04.2006р. складений безпідставно і не може бути підставою для винесення будь-яких рішень про застосування штрафних санкцій за вказані у даному акті порушення.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до п. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Відповідно до п 3. Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору: судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Керуючись ст.2, 7, 17, 94, 98, 116, 158, 161, 162, 163 та п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Київської області, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинними рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі про застосування штрафних санкцій №0001632302/0 від 12.04.2006р. на суму 2500,00грн. та №0001642302/0 від 12.04.2006р. на суму 80,00грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Іста-Україна” (08132, Київська область, Києво-Святошинський район м. Вишневе, вул. Жовтнева, 35, р/р 26000020040 в ВАТ „Банк „Український капітал”, МФО 320371, код 24728551) 3,40грн. судового збору.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Писана Т.О.