Вирок № 4281599, 26.11.2007, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа №1-513

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

26 листопада 2007 року м. Житомир

Королівський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Галасюка Р.А.,

при секретарі Алексеєвій Ю.В.,

з участю прокурора Попікіна Р.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу про обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженкиІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої,

ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої по АДРЕСА_1, не судимої,

за ст. ст. 27 ч.5, 358 ч.1, 358 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, в середині грудня 2006 року, знаходячись уІНФОРМАЦІЯ_5, передала гр. ОСОБА_2, свою фотокартку, надавши таким чином останньому засобів для під­робки посвідчення. Дана особа, вклеїла фотокартку ОСОБА_1 в бланк пенсійного посвідчення з анкетними даними: «ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 р.н.». Посвідчення оформлене як пенсіонеру за по вислузі і віку, проставлені печатки, штампи та відповідні реквізити. Після чого, наступного дня ОСОБА_2 передав дане посвідчення підсудній ОСОБА_1. Отримане посвідчення підсудна ви­користовувала з метою безкоштовного проїзду в міському громадському транспорті, а саме 10 серпня 2007 року, переслідуючи мету на використання завідомо підробленого документу, перебуваючи у тролейбусі №1, перед зупинкою «Залізничний вокзал», під час перевірки його контролерами Жито­мирського трамвайно-тролейбусного управління, пред'явила останнім зазначене посвідчення намагаючись уникнути сплати за проїзд.

Підсудна у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів визнала повністю, щиро розкаялася і пояснила, що в середині грудня 2006 року вона передала чоловіку своєї сестри ОСОБА_2 свою фотокартку, оскільки останній пообіцяв їй виготовити пенсійне посвідчення для безкоштовного проїзду у громадському транспорті. Наступного дня він передав їй посвідчення з її фотокарткою. Вже вдома вона роздивилась, що посвідчення було оформлене на сестру ОСОБА_3. 10.08.2007 року вона їхала у тролейбусі №1 в м. Житомирі і перед зупинкою «Залізничний вокзал» пред'явила контролерам ЖТТУ підроблене пенсійне посвідчення. Зазначила, що такі дії вчинила впе­рше, що було викликано скрутним матеріальним становищем.

Вина підсудної, окрім її показань, повністю підтверджується протоколом огляду місця події від 10.08.2007 року про виявлення та вилучення у неї пенсійного посвідчення без номера на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 4), довідками УПФУ з яких вбачається, що підсудна ОСОБА_1на пенсійному обліку не перебуває (а.с. 13, 15). Згідно висновку судово-технічної експертизи від 06.09.2007 року за №603 (а.с. 20-22), в пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_3 були внесені зміни в первісний зміст ру­кописних записів шляхом підчистки і дописки.

Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд, вважає вину підсудної ОСОБА_1доведеною повністю та кваліфікує її умисні дії за ст. ст. 27 ч.5, 358 ч.1, як пособництво, шляхом на­данням засобів для підроблення посвідчення, яке видається установою, що має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права та звільняє від обов'язків, з метою подальшого його використання.

Умисні дії підсудної ОСОБА_1, які виразились у використанні завідомо підроблено­го документу, судом кваліфікуються за ст. 358 ч.3 КК України.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу під­судної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Підсудна скоїла злочини невеликого ступеню класифікації тяжкості.

Підсудна позитивно характеризується.

Підсудна щиро кається в скоєному, що пом'якшує покарання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної, судом не встановлено.

Судом береться до уваги, що підсудна є особою, що раніше не вчиняла злочинів, від її дій по справі тяжких наслідків не настало. Таким чином, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудної не потребує її обмеженням в свободі пересування і виборі місця проживання, а тому, при­значає їй міру покарання в межах санкцій передбачених ч.1 і ч.3 ст. 358 КК України із застосуванням правил ст. ст. 75, 76 КК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 27 ч.5, 358 ч.1, 358 ч.3 КК України та призначити їй за цим Законом наступне покарання:

· за ст. ст. 27 ч.5, 358 ч.1 КК України - 1 (один) рік шість місяців обмеження волі;

· за ст. 358 ч.3 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш су­ворим обрати ОСОБА_1 до відбуття кінцеву міру покарання за сукупністю злочинів у вигляді 1 (одного) року шести місяців обмеження волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування обраної їй міри покарання, якщо вона на протязі 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нових злочинів, не буде виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та буде періодично з'являтись для реєстрації до даного орга-

ну

Речовий доказ по справі: пенсійне посвідчення (а.с. 44, 45) - залишити при матеріалах да­ної справи.

Стягнути з ОСОБА_1 66 (шістдесят шість) гривень 68 копійок су­дових витрат за проведення технічно-криміналістичної експертизи (а.с. 19), які перерахувати на р/р 35229005000096, код 25574601, МФО 811039 в УДК Житомирської області.

Міру запобіжного заходу відносно засудженої ОСОБА_1 до набрання вироком за­конної сили залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Корольов-ський районний суд м. Житомира протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.