Ухвала суду № 42814497, 17.02.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Провадження: № 22-ц-/790/1868/15 Головуючий: 1 інстанції

Справа: № 612/852/14-ц Лобановська С.М. Категорія: договірні Доповідач: Даниленко В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: судді - Даниленка В.М.,

Суддів: Малінської С.М., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря: Каменської Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на ухвалу судді Близнюківського районного суду Харківської області від 16 січня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі: ПАТ КБ «Приватбанк») звернувся до Близнюківського районного суду Харківської області з вищезазначеним позовом, у якому вказував на те, що 10 квітня 2007 року між банківською установою (на той час ЗАТ КБ «Приватбанк») та позичальником ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н, згідно якого останньому було надано кредит у розмірі 2 370,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну банківську картку зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 24 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном його повернення, що відповідає строку дії картки.

Вказаний кредитний договір складається із заяви позичальника ОСОБА_2, Умов та Правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою, а також Тарифів банку, з якими позичальник був ознайомлений у письмовому вигляді та з якими погодився у повному обсязі.

За умовами зазначеного кредитного договору позичальник ОСОБА_2 зобов'язувався сплачувати банку щомісячний платіж для погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитними коштами, сплати комісійних, а також інших витрат згідно Умов та Правил надання банківських послуг.

Банківська установа свої договірні зобов'язання за кредитним договором б\н від 10 квітня 2007 року, укладеним з позичальником ОСОБА_2, виконала в повному обсязі, надавши останньому кредит у вищезазначеному розмірі, проте позичальник ОСОБА_2 узяті на себе зобов'язання належним чином не виконує й умови кредитного договору щодо погашення заборгованості за кредитом, а також сплати відсотків за користування кредитними коштами порушує, у зв'язку з чим виникла значна кредитна заборгованість, загальний розмір якої станом на 25 вересня 2014 року становить 8 427 грн. 19 коп. та складається із заборгованості за кредитом - 1 905,41 грн., заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами - 3 281,48 грн., заборгованості зі сплати комісії за користування кредитом - 2 362,81 грн., а також штрафів, нарахованих банком згідно Умов та Правил надання банківських послуг за порушення позичальником своїх договірних зобов'язань щодо своєчасного здійснення щомісячних платежів на погашення отриманого кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі - 500,00 грн. (фіксована частина), 377,49 грн. (процентна складова).

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що позичальник ОСОБА_2 в добровільному порядку повертати банківській установі запозичені кредитні кошти не бажає, позивач - ПАТ КБ «ПриватБанк» просив суд у примусовому порядку стягнути з позичальника ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором б\н від 10 квітня 2007 року в розмірі 8 427 грн. 19 коп., а також судові витрати, понесені ним по справі.

Ухвалою судді Близнюківського районного суду Харківської області від 30 грудня 2014 року позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» була залишена без руху з посиланням на невідповідність її вимогам процесуального закону, а саме: ст. 119 ЦПК України та наданням позивачу триденного строку з дня отримання копії цієї ухвали для виправлення виявлених суддею недоліків.

Ухвалою судді Близнюківського районного суду Харківської області від 16 січня 2015 року позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» була визнана неподаною та повернута позивачу в зв'язку з не усуненням останнім її недоліків в установлений суддею строк.

Не погодившись із таким процесуальним судовим рішенням, позивач ПАТ КБ «Приватбанк» в апеляційній скарзі просить скасувати зазначену вище ухвалу судді районного суду, як незаконну і необґрунтовану, та направити матеріали цивільної справи за його позовом до того ж суду першої інстанції для подальшого розгляду її по суті.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції вимог цивільного процесуального законодавства при вирішенні питання про відкриття провадження у цивільній справі та визнання його позовної заяви неподаною.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відповідно до ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів - є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.

Згідно зі ст.ст. 1, 2, 3 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Залишаючи позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» без руху, а потім визнаючи її неподаною та повертаючи позивачеві, суддя районного суду виходив із того, що ця позовна заява подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, позаяк позивачем до позовної заяви не додано Тарифів банку та Пам'ятки клієнта щодо користування банківською платіжною карткою, які є невід'ємною частиною кредитного договору б\н від 10 квітня 2007 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та позичальником ОСОБА_2, тобто необхідних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а крім того, до позовної заяви додано ксерокопію лише 11 сторінки паспорта, який невідомо кому виданий, а також ксерокопію ідентифікаційного номеру відповідача, яку не можна прочитати, що унеможливлює встановити правильність його зазначення в позовній заяві.

Однак, із таким висновком судді районного суду судова колегія погодитися не може, оскільки цей висновок є помилковим, а наведені вище підстави, з яких позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» була залишена без руху, а в подальшому визнана неподаною, взагалі не передбачені чинним цивільним процесуальним законодавством.

Пред'явлення позову за своєю правовою природою є одностороннім правочином (дією), який вчиняється уповноваженою особою з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, а в окремих випадках - прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Пред'явлення позову здійснюється шляхом подання особою позовної заяви до суду першої інстанції (ст. 118 ЦПК України).

Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви чітко визначені законодавцем у ст. 119 ЦПК України, перелік цих вимог є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому зазначена правова норма не містить будь-яких вимог щодо обов'язкового надання позивачем доказів на підтвердження заявлених ним позовних вимог, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Як роз'яснено в п.п. 7, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Пред'явлення позову до неналежного відповідача також не є підставою для залишення позовної заяви без руху чи для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України.

Що ж стосується посилання судді районного суду на неможливість визначення особи відповідача, як на підставу для залишення позовної заяви ПАТ КБ «Приватбанк» без руху, а потім визнання її неподаною та повернення останньому, то й ці посилання в даному випадку є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 130 ЦПК України питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, повинно вирішуватися судом у попередньому судовому засіданні, а не при відкритті провадження у цивільній справі, тим більше, що позивачем у позовній заяві відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України зазначено ім'я відповідача - ОСОБА_2, а також останнє відоме позивачу місце його проживання: 64800, Харківська обл., Близнюківський р-н, с. Анастасівка.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене вище, оскаржувана ухвала судді Близнюківського районного суду Харківської області від 16 січня 2015 року не може бути визнана обґрунтованою й такою, що постановлена з додержанням вимог закону, а тому судова колегія вважає за необхідне на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України скасувати цю ухвалу судді районного суду, а матеріали справи направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у цивільній справі відповідно до вимог діючого цивільного процесуального законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - задовольнити частково.

Ухвалу судді Близнюківського районного суду Харківської області від 16 січня 2015 року - скасувати.

Матеріали цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у цивільній справі відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: