Вирок № 42814012, 20.02.2015, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження 1-кп/641/153/2015 Справа № 641/865/15-к ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2015 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Буцького В.В.,

при секретарі - Демченко Т.В.,

за участю прокурора - Овдієнко Р.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Рогань Харківського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

16.10.2009 року Харківським районним судом Харківської області за ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 316 КК України до двох років обмеження волі; 28.05.2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 185. ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 296, ч.1 ст. 383, 70 КК України до трьох років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України строком на три роки; 16.01.2015 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 259, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі,

зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

Так, 02 жовтня 2015 року о 13 годині 11 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, розуміючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку в частині надання інформації про загрозу злочинних посягань, діючи умисно, повторно, зателефонував зі свого мобільного телефону, в якому знаходилась SIM картка оператора мобільного зв'язку «МТС» № НОМЕР_1, ІМЕІ НОМЕР_2 до оператора «112» Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області та зробив усне завідомо неправдиве повідомлення про те, що будинок АДРЕСА_2 заміновано. На місце події була скерована слідчо-оперативна група. В процесі перевірки встановлено, що будь-якого вибухового пристрою в двох під'їздах, на прольотах східців та прилеглої території будинку АДРЕСА_2 не має, інформація не підтвердилася і вказане не відповідає дійсності.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав та пояснив, що надав неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, оскільки хотів, щоб до нього вийшла його дівчина, яка перебувала в цій будівлі.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.

Суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, вчиненому повторно, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 259 КК України.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення правопорушення у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

При вивченні особи обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше судимий, не працює, не одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем ув'язнення характеризується посередньо.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує відомості про його особу, пом'якшуючу та обтяжуючу покарання обставини, а також бере до уваги те, що скоєний ним злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, і вважає, що він повинен нести покарання у вигляді позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення до постановлення вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 січня 2015 року, суд вважає за необхідне призначити йому покарання із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України.

Судові витрати за проведення експертизи в сумі 589 гривень 68 копійок, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України та призначити йому покарання у вигляді ЧОТИРЬОХ років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів передбачених ч. 2 ст. 259 КК України, а також за ч. 1 ст. 259 КК України за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 січня 2015 року, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді ЧОТИРЬОХ років позбавлення волі.

Термін відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 12 листопада 2014 року за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.01.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 589 (п'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 68 копійок.

Цивільний позов прокуратури Комінтернівського району м. Харкова задовольнити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь держави 560 (п'ятсот шістдесят) гривень 40 копійок.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Комінтернівський районний суд м. Харкова, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя - В .В.Буцький