Рішення № 42813251, 17.02.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/408/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Панфілова А. В.

Доповідач Кіселик С. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2015 Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого : судді Кіселика С.А.

суддів : Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.

за участю секретаря судового засідання Кравченко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 19 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Савельєвої Наталії Анатоліївни до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту та зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», який є правонаступником АКБ «Форум» (далі - Банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту. Позивач зазначав, що 12.09.2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 0136/08/28-N, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у сумі 25 000,00 доларів США. За умовами кредитного договору позичальник зобов'язалася повертати кредитні кошти щомісячно в сумі не менше 161,00 долар США (п.2.3) та сплачувати відсотки за користування кредитними ресурсами з розрахунку 13% річних, та повернути кредитні кошти до 10.09.2021 року. Додатковою угодою № 1 від 31.03.2009 року було встановлено пільговий період з 31.03.2009 року по 31.08.2009 року, а надалі до 10.09.2021 року сплата щомісячно в розмірі 167 дол. США. Згідно Додаткового Договору № 2 від 30.10.2009 року було надано новий пільговий період з 01.10.2009 року по 28.02.2011 року, а з 01.03. 2011 року по 10.10.2021 року сплата щомісячно по 191 дол. США. Згідно Додаткового договору № 3 від 21.12.2011 року було проведено реструктуризацію боргу в сумі 1526,23 дол. США, що підлягала сплаті з 01.04.2011 року по 30.11.2011 року і продовжено строк повернення коштів до 10.09.2031 року. В якості забезпечення виконання умов позичальника за кредитним договором між банком та відповідачем - ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 12.09.2008 року та додатковий договір до нього від 21.12.2011р. Відповідно до умов договорів поруки поручитель зобов'язується у разі невиконання або порушення виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеня) та інші платежі, передбачені кредитним договором. Відповідно до п.3.1. договору поруки у випадку невиконання зобов'язань по кредитному договору та договору поруки боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні відповідачі. Згідно з п.4.1. кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% за кожен день. В зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором банк направив відповідачам вимоги про погашення заборгованості від 17.09.2014 року, однак повідомлення про необхідність сплати заборгованості були відповідачами проігноровані, заборгованість за кредитним договором не погашена. Відповідно до наданого розрахунку, станом на 10 вересня 2014 року, заборгованість за кредитним договором становить: 229,53 доларів США, що відповідно в гривні 2966,92грн. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 22824,91 доларів США, що в гривні становить 295036,41грн - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів; 1765,24доларів США, що в гривні становить 22817,62грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 333,01 доларів США, що в гривні становить 4304,51 грн. - поточна сума заборгованості за нарахованими процентами та пеня за простроченим кредитом та процентами в сумі 628,49 доларів США в гривні 8123,91грн., яку просять стягнути.

В судовому засіданні відповідачі звернулися із зустрічним позовом про захист прав споживача та визнання кредитного договору № 0136/08/28-N від 12.09.2008 р. недійсним з моменту його укладення і просили визнати дії Публічного акціонерного товариство «Банк Форум», правонаступником якого є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» - неправомірними, зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» здійснити перерахунок заборгованості за час користування кредитом з 12.09. 2008 року по 01.11.2014 р. із розрахунку суми кредиту 121307,50 грн. під 13 (тринадцять) процентів річних та повернути ОСОБА_3 надлишково сплачену суму , та припинити дію договору поруки.

На обґрунтування зустрічного позову зазначають, що в договорі існує ряд положень, які не відповідають чинному законодавству та погіршують їх становище як споживача у порівнянні із законодавчо визначеними умовами. Вважають, що кредитно-заставний договір є недійсним оскільки суттєво порушено їх права як споживача, зокрема: договір містить ряд незаконних умов (право банку в односторонньому порядку підвищувати процентну ставку), деякі пункти взагалі не відповідають нормам чинного кодексу та звужують їх права як споживача послуг по отриманню кредиту. Згідно умов щодо невиконання зобов'язань, то відповідач ОСОБА_3 уклала договір купівлі-продажу житлового будинку, і кошти перераховувалися їй в гривні, а не в доларах. Однак відповідач угоду про надання кредиту в іноземній валюті замаскував під інший правочин: нібито куплено у них долари за своєю заявою. Вважають, що цей кредитно-заставний договір є недійсним та просять врегулювати відносини за правилами тієї угоди, яка була фактично здійснена, а саме, за угодою про надання споживчого кредиту в гривнях станом на дату кредитування та здійснити перерахунок заборгованості. Зазначають, що кредитний договір є удаваним правочином, оскільки його було вчинено з метою приховання іншого правочину, який сторони вчинили в дійсності, а саме: було здійснено надання кредиту в національній валюті України - гривні. Кредит було видано шляхом зарахування грошових коштів на вказаний поточний рахунок, на цей же рахунок було зараховані грошові кошти, які нібито пройшли конвертацію. Тобто кредит з початку було видано з рахунку, який відкрито у національній валюті України - гривні. На підставі статті 235 ЦК України необхідно визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин; оскільки між відповідачем та банком фактично було укладено договір про надання кредиту в національній валюті України -гривні, тобто відносини між ним та банком мають бути врегульовані саме таким договором. Відповідно до п.2.3 Кредитного договору сплата суми кредиту та процентів за договором здійснюється в доларах США на відкритий рахунок банку. Однак відповідач не надав інформації, що на ім'я позивача було відкрито валютний рахунок, і договору про це між ними складено не було. Наявність у спірному кредитному договорі положень щодо розрахунків за грошовими зобов'язаннями між сторонами в доларах США за відсутності у відповідача індивідуальної ліцензії на використання готівкової іноземної валюти на території України, як засобу платежу та використання відповідачем долару США, як засобу платежу за кредитним договором, за відсутності договору про відкриття валютного рахунку суперечить приписам ст. 99 Конституції України, ст. 524 Цивільного кодексу України, ст. З Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.35 Закону України «Про Національний банк України», а тому просять задовільнити зустрічний позов повністю. Крім того, зазначено, що до лютого місяця позивачем здійснювалися платежі згідно умов договору. Однак, у зв'язку з оголошенням про ліквідацію банку, позивач надалі була позбавлена можливості проводити погашення заборгованості у зв'язку з відсутністю даного банку в області, відсутності рахунків та відмовою банків партнерів у прийнятті платежів.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 19 грудня 2014 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ « Банк Форум» про захист прав споживачів, задоволено частково. Визнано неправомірними дії ПАТ «Банк «Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» щодо заявлення вимоги про дострокове виконання зобов»язань.

Не погоджуючись з рішенням суду ПАТ «Банк «Форум» просить його, в частині відмови Банку у задоволенні позову і визнанні неправомірними дій ПАТ «Банк «Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» щодо заявлення вимоги про дострокове виконання зобов'язань скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Банку про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

В скарзі апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3 та її представника які не визнали апеляційну скаргу, перевіривши в межах ст. 303 ЦПК України матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно вимог п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Вирішуючи спір на підставі досліджених доказів суд першої інстанції встановив, що сторони перебувають у договірних правовідносинах, що підтверджується фактом укладення кредитного договору № 0136/08/28-N від 12.09.2008 року, додатковими договорами до нього, договором поруки від 12.09.2008 року та додатковим договором до нього ( а.с.8-17). Згідно позовних вимог та довідки (а.с.2-3, 5 ) заборгованість, станом на 10 вересня 2014 року становить: 229,53 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти гривні становить 2966,92 грн. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів; 22824,91 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти гривні становить 295036,41 грн. - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів; 1765,24 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти гривні становить 22817,62 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 333,01 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти гривні становить 4304,51 грн. - поточна заборгованість по нарахованим процентам; пеня за простроченим кредитом та процентами в сумі 628,49 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти гривні становить 8123,91 грн. В зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором Банк направив відповідачам вимогу про погашення заборгованості від 17.09.2014 року, однак повідомлення про необхідність сплати заборгованості були відповідачами проігноровані, заборгованість за кредитним договором не погашена (а. с. 19). Пунктом 3.2.2. Кредитного договору передбачено, що порушення Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, стягнення відсотків за користування кредитними коштами.

Відмовляючи в позові Банку та частково задовольняючи зустрічний позов суд дійшов висновку, що відповідачами не було порушено п. 3.2.2 Кредитного договору в розумінні ст. 525 ЦК України , у зв'язку з тим, що відповідно до повідомлення в засобах масової інформації лише 20.06.2014 року було повідомлено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Форум» та відкликання банківської ліцензії.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Колегією суддів встановлено, що 12.09.2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 0136/08/28-N, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у сумі 25 000,00 доларів США. За умовами кредитного договору позичальник зобов'язалася повертати кредитні кошти щомісячно в сумі не менше 161,00 долар США (п.2.3) та сплачувати відсотки за користування кредитними ресурсами з розрахунку 13% річних, та повернути кредитні кошти до 10.09.2021 року. Додатковою угодою № 1 від 31.03.09 року сторони дійшли згоди щодо встановлення пільгового періоду погашення кредиту та виклали п. 2.3 кредитного договору в редакції відповідно до якої Позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту частинами, щомісячно в період з 31.03.09 року по 31.08.09 року у розмірі 0,00 доларів США, а в період з 31.09.2009 року по 10.09.2021 року у розмірі 167 дол. США. Згідно Додаткового Договору № 2 від 30.10.09 року сторони дійшли згоди щодо встановлення нового пільгового періоду погашення кредиту та виклали п. 2.3 кредитного договору в редакції відповідно до якої Позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту частинами, щомісячно в період з 01.10.2009 року по 28.02.2011 року у розмірі 0,00 доларів США, а в період з 01.03.2011 року по 10.10.2021 року у розмірі 191.00 дол. США. Згідно Додаткового договору № 3 від 21.12.11 року було проведено реструктуризацію боргу в сумі 1526,23 дол. США, що підлягала сплаті з 01.04.11 року по 30.11.11 року і продовжено строк повернення коштів до 10.09.31 року. В якості забезпечення виконання умов позичальником за кредитним договором між банком та відповідачем - ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 12.09.2008 року та додатковий договір до нього від 21.12.11р. Відповідно до умов договорів поруки поручитель зобов'язався у разі невиконання або порушення виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеня) та інші платежі, передбачені кредитним договором. Відповідно до п. 3.1. договору поруки у випадку невиконання зобов'язань по кредитному договору та договору поруки боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні відповідачі. Згідно з п. 4.1. кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% за кожен день. Банк свої зобов'язання виконав і надав ОСОБА_3 кредитні кошти у відповідності до договору. Даний факт позичальник не заперечує. В свою чергу ОСОБА_3 взяті на себе перед Банком зобов'язання не виконує і з лютого 2014 року припинила вносити суми у рахунок погашення кредиту. В зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором банк направив відповідачам вимоги про погашення заборгованості від 17.09.2014 року, однак повідомлення про необхідність сплати заборгованості були відповідачами проігноровані, заборгованість за кредитним договором не погашена. Відповідно до наданого розрахунку, станом на 10 вересня 2014 року, заборгованість за кредитним договором становить: 229,53 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти гривні становить 2966,92 грн. -прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів; 22824,91 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти гривні становить 295036,41 - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів; 1765,24 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти гривні становить 22817,62 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 333,01 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти гривні становить 4304,51грн. поточна заборгованість по нарахованим процентам; пеня за простроченим кредитом та процентами в сумі 8123,91 грн., яку Банк просить стягнути.

Згідно частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1 ст. 553 ЦК України).

Частиною 1 та 2 статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Підстави припинення поруки визначені у статті 559 ЦК України, де зазначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Аналізуючи обставини встановлені по справі та враховуючи вищезазначені норми матеріального права, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки ОСОБА_3 з лютого 2014 року припинено сплату, визначених графіком, щомісячних платежів в погашення заборгованості за кредитом, то у Банка, у відповідності до положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України та пункту 3.2.2 умов Кредитного договору, виникло право вимоги дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами. А отже, висновок суду першої інстанції є неправильним.

Доводи відповідача ОСОБА_3, що вона не мала можливості внесення чергового щомісячного платежу із - за наявного рішення про ліквідацію Банку та відсутності відділення банку у місцевості де вона проживає і відмови банків - партнерів приймати такі платежі, не можуть бути прийняті колегією суддів, як підстава для відмови у позові, оскільки згідно ст. 537 ЦК України, в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора, боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори.

Крім того, колегія суддів звертає свою увагу на той факт, що рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб « Про початок ліквідації ПАТ «Банк Форум» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію» було прийнято 16 червня 2014 року, а порушення строку внесення щомісячних платежів в рахунок погашення кредиту почалося, як зазначили сторони, з лютого 2014 року.

Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу щодо наявних перешкод у виконанні зобов'язання повернення кредиту.

Згідно пункту 3.4 умов договору поруки від 12 вересня 2008 року, укладеного між ОСОБА_4 та АКБ «Форум», при внесенні змін у Кредитний договір і його пролонгації, обставини, що з нього виникають, розповсюджуються на Поручителя. Крім того, відповідно до пункту 1 додаткового договору № 1 від 21 грудня 2011 року до договору поруки від 12 вересня 2008 року, ОСОБА_4 поручився перед кредитором за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором та всіма додатковими договорами до нього, які укладені та можуть бути укладені у майбутньому між кредитором і боржником, у повному обсязі, за умовами якого боржник зобов'язаний повернути кредиторові кредитні кошти у розмірі 25000 доларів США, з кінцевим терміном повернення 10 вересня 2031 року, сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 13 процентів річних і можливі неустойки у розмірах і випадках передбачених кредитним договором.

А отже, вимога Банку щодо стягнення заборгованості із боржника та поручителя, солідарно, є законною.

Заперечення відповідачів, в яких вони наголошують на припинені договору поруки, не ґрунтуються на законі.

Визначаючи суму заборгованості, яка підлягає стягненню із відповідачів, колегія суддів погоджується із розрахунками наданими Банком та не приймає розрахунок відповідачів, оскільки наданий ними розрахунок не відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору та не враховує зміни курсу долара США ( валюти договору) на протязі дії договору.

Зустрічний позов судом першої інстанції задоволено лише в частині визнання дій ПАБ «Банк Форум» неправомірними. В зазначеній частині рішення суду оскаржено Банком.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення позову Банку, то висновок суду першої інстанції про неправомірність дій Банку щодо пред'явлення вимоги про дострокове повернення кредиту є неправильним.

Вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зазначені у зустрічній позовній заяві, щодо визнання кредитного договору недійсним з моменту його укладення, припинення договору поруки та зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» здійснити перерахунок заборгованості за час користування кредитом з 12 вересня 2008 року до 01 листопада 2014 року із розрахунку суми кредиту 121307,50 під 13 процентів річних, судом першої інстанції не задоволені.

В цій частині рішення суду першої інстанції ніким із сторін по справі та іншими особами яким відповідно до Закону надано право на апеляційне оскарження, не оскаржується, а отже в цій частині рішення суду першої інстанції знаходиться поза межами апеляційного розгляду, які визначені ст. 303 ЦПК України.

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції, в частині свого рішення, яка була предметом апеляційного розгляду, неправильно застосував норми матеріального права, що згідно з п.4 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування цієї частини рішення суду та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позову Банку та у відмові у задоволені вимоги зустрічного позову про визнання дій ПАТ «Банк Форум» неправомірними.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Статтею 4 Закону України про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі .

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: з позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ціна позову Банку становить 333249 грн. 37 коп. Судовий збір з позовної заяви становить 3332 грн. 49 копійок, тобто з кожного відповідача по 1666 грн. 25 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 307, ст.309, ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного Акціонерного Товариства «Банк Форум» задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 19 грудня 2014 року, в частині відмови у задоволенні позову Публічного Акціонерного Товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості і в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Публічного Акціонерного Товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» про захист прав споживачів, відносно визнання неправомірними дій ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» щодо заявлення вимоги про дострокове виконання зобов'язань, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов Публічного Акціонерного Товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_4, солідарно, на користь Публічного Акціонерного Товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0136/08/28-N від 12.09.2008 року в розмірі 333249 грн. 37 коп.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Публічного Акціонерного Товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» про захист прав споживачів, щодо визнання дій ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» неправомірними, відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Банк Форум» судовий збір по 1666 грн. 25 коп., з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді: