Ухвала суду № 42811418, 16.01.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3496/13-ц

2-з/0203/3/2015

УХВАЛА

ІМНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2015 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визначення часток та визнання права власності, а також за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Під час судового засідання представником позивачки було надано заяву останньої про забезпечення позову, в якій ставилось питання про заборону відповідачу ОСОБА_2 передавати особисто або через представників спірну квартиру АДРЕСА_1 третім особам, надавати доступ до неї третім особам у будь-якій спосіб; заборонити новому власнику квартири ОСОБА_5 переїздити до квартири, здійснювати в ній будь-які ремонтні оздоблювальні роботи та будь-які інші дії, що могли б порушити законні права та інтереси позивачки стосовно зазначеної квартири.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05.11.2014 року вказану заяву ОСОБА_1 було задоволено частково та до набрання законної сили судовим рішенням по справі було заборонено будь-яким особам здійснювати в квартирі АДРЕСА_1 ремонті та оздоблювальні роботи, а також заборонити відчуження вказаної квартири на користь інших осіб у будь-який спосіб.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.12.2014 року ухвалу суду від 05.11.2014 року було скасовано та передано питання про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції, з посиланням на те, що при вирішення питання про забезпечення позову суд вийшов за межі заяви та не враховував, що власником спірної квартири є ОСОБА_3, яка не є стороною по справі та позивачкою не заявлялись вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу за яким ОСОБА_3 набула право власності на спірну квартиру.

15.01.2015 року позивачкою ОСОБА_1 до суду було надано іншу заяву про забезпечення позову, в якій остання просила заборонити відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вчиняти дії щодо спірної квартири АДРЕСА_1, а саме: вселятись особисто відповідачам та будь-яким третім особам; надавати дозвіл на вселення особисто або через представників третім особам; у будь-який спосіб проникати до квартири особисто або третім особам; у будь-який спосіб відчужувати спірне майно; здійснювати будь-які ремонті та оздоблювальні роботи; здійснювати будь-які інші дії, які б порушували права та інтереси позивачки та для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України позов може бути забезпечено шляхом заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такій захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», предметом заявлених позовних вимог у якому є визнання квартири АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя, визначення часток та визнання права власності на частки вказаної квартири.

Також в провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська перебувала цивільна справа №203/6997/14-ц, провадження №2/0203/1935/2014 року, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, за яким позивачкою ОСОБА_1 заявлено вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 24.11.2014 року вищезазначені позовні вимоги було об'єднано в одне провадження.

Враховуючи підстави та предмет пред'явлених ОСОБА_1 позовів, обставини на якій позивачка посилається в своїх заявах про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заяви ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню та до набрання законної сили судовим рішенням по справі слід заборонити відчуження спірної квартири АДРЕСА_1.

В іншій частині в задоволенні заяв про забезпечення позову слід відмовити, оскільки запропоновані позивачкою заходи забезпечення позову виходять за межі заявлених нею позовних вимог, а тому невжиття останніх не може вважатись таким, що ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151,152,153,208-210 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяви ОСОБА_1 (49000, м.Дніпропетровськ, АДРЕСА_2, РНКОПП НОМЕР_1) про забезпечення позову - задовольнити частково.

До набрання законної сили судовим рішенням по справі заборонити відчуження квартири АДРЕСА_1.

В іншій частині в задоволенні заяв позивачки про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали для виконання направити до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, а також для відома сторонам по справі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом п'яти днів з дня постановлення ухвали апеляційної скарги.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред'явлення ухвали для виконання один рік.

Суддя С.Ю.Казак