Вирок № 42811103, 23.02.2015, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5072/14-к

(1-кп/199/6/15)

ВИРОК

іменем України

2015 року лютого місяця 12 дня м. Дніпропетровськ

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Щербини-Почтовик І.В.,

секретар судового засідання - Міщук І.В.,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12013040000000119 від 04.03.2013 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Дніпропетровську, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, одруженого, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, маючого на утриманні малолітнього сина: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 286 КК України,

за участі прокурора - Смирнова В.Р.,

за участі обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4,

за участі представника цивільного відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду вказане кримінальне провадження

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, 12.04.2011 приблизно о 20:05 годині, керуючи на підставі подорожнього листа № 1030 автомобілем «ВАЗ-21703», д/н НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить Дніпропетровському міському противотуберкульозному диспансеру, рухався по пр. ім. газети «Правда», з боку вул. Богдана Хмельницького у напрямку проспекту Воронцова в місті Дніпропетровську.

Під час руху ОСОБА_1 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам у районі будинку №34 на пр. ім. газети «Правда» в місті Дніпропетровську при виникненні загрози для руху у вигляді пішохода ОСОБА_7, що перетинав проїжджу частину зліва направо по напрямку руху автомобіля, не вжив завчасно заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, а продовжував рух, внаслідок чого допустив наїзд на ОСОБА_8, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 12.3 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

- п.1.3: «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

- п.1.5: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п.12.3: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

Порушення водієм ОСОБА_1 п. 12.3 Правил Дорожнього руху України, знаходиться з технічної точки зору у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.

Внаслідок дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_7, згідно висновку судово-медичної експертизи № 835-Е/84 від 01.06.2011, отримав тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла - відкритої черепно-мозкової травми, перелому кісток склепіння та основи черепу, вогнищевих та розсіяних крововиливів під м'якими мозковими оболонками головного мозку, дрібно вогнищевих крововиливів та мікрогеморагії у речовині головного мозку, скупчення крові у бічних шлуночках мозку. Закритої травми грудної клітини: переломів 1-8 ребер грудної клітини по лопатковій лінії ліворуч, місцями з пошкодженням пристінкової плеври, переломи 2-7 ребер грудної клітини ліворуч, з напрямком лінії від середньо-ключичної до передньої пахвової, без пошкодження пристінкової плеври, розриву прискорневого відділу лівої легені, скупчення крові у лівій плевральній порожнині (біля 600мл.); крововиливів у товщі м'яких тканин грудної клітини зі сторони лівої бічної її поверхні та в проекції грудини. Спинальної травми: перелому шийного та грудного відділів хребта, дрібно вогнищевих крововиливів у речовині спинного мозку. Переломів горизонтальної та нижньої гілок лобкової кістки з обох сторін, з утворенням кісткового фрагменту за формою наближеного до «метелика», масивні крововиливи у товщі м'яких тканин в ділянці переломів. Подвійних уламкових переломів великогомілкової та малогомілкової кісток правої гомілки, уламкових переломів лівої великогомілкової кістки на відстані від підошви стоп 27 см. Крайового перелому голівки правої плечової кістки. Багатоуламкових переломів лівої лопатки та акроміального кінця лівої ключиці. Крововиливів у товщі м'яких тканин в ділянці переломів. Численних саден, синців, поверхневих ранок та ділянок осаднень на шкіряних покровах тіла трупа. Надкров'я кіркового шару нирок, вогнищевих крововиливів у товщі ендокарду серця.

Тілесні пошкодження виявленні при дослідженні трупа прижиттєві, виникли у короткий проміжок часу незадовго до настання смерті від дії тупого предмету (предметів) та при ударі об такий (такі), що відносяться до категорії ТЯЖКИХ, що призвели до настання смерті потерпілого, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 835-Е/84 від 01.06.2011.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 286 КК України, при обставинах, викладених вище, не визнав, однак жалкував про загибель потерпілого, і суду показав, що він 12.04.2011 близько 20:00 годин їхав на автомобілі «ВАЗ 21703» по пр. Правди в місті Дніпропетровську, який належить КЗ "Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер" ДОР. Він їхав разом з ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які разом з ним за вказівкою їхнього керівництва їздили в м. Підгородне викопувати могилу для померлого співробітника. На перехресті з вул. Богдана Хмельницького він зупинився на світлофорі, з боків його автомобіля знаходилися інші автомобілі, а ззаду перебував екіпаж ДПС. На зелене світло світлофора він продовжив рух, їхав близько 40 км/ч. Його автомобіль на пів корпусу обігнав джип темного кольору, через який в районі підземного переходу вискочив пішохід, який був одягнений в темну одежу, на якого він і скоїв наїзд. У момент наїзду, потерпілий був повернений правою сторіною по відношенню до автомобіля і контактував з передньою центральною частиною автомобіля, яким він керував. Також обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що відразу після наїзду на місці ДТП, зупинилися співробітники ДПС, які їхали за ним. Він одразу вийшов з машини, перевірив пульс потерпілого, який ще дихав, почав викликати швидку допомогу. Коли приїхала карета швидкої допомоги, він допоміг завантажити потерпілого в машину. Лікар швидкої допомоги сказав, що потерпілий живий. В момент керування автомобілем його ніхто не відволікав, музика в салоні автомобіля гучно не грала.

Крім вказаного, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він має водійський стаж 16 років. Після скоєння ДТП він добровільно сплатив сестрі потерпілого ОСОБА_13 на поховання 3 000.00 гривень у якості відшкодування заподіяної шкоди. Цивільний позов він не визнає у зв'язку із великою сумою позовних вимог.

Обвинувачений ОСОБА_3, просив суд застосувати до нього вимоги Закону України «Про амністію у 2014 році».

З врахуванням не визнання обвинуваченим ОСОБА_3 вини, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, яка повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- показами наданими в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_13, яка суду пояснила, що 12.04.2014 приблизно о 20:30 годині її брат - ОСОБА_7 потрапив у ДТП, внаслідок якого він був доставлений до МКЛ № 6, в цей же день його перевели в Дніпропетровську обласну лікарню ім.. Мечнікова, де він помер. Внаслідок скоєної дорожньо-транспортної пригоди вона понесла моральну та матеріальну шкоду, так як поховання потерпілого ОСОБА_7 здійснювалось за її рахунок. Після скоєння ДТП обвинувачений ОСОБА_3 не намагався відшкодувати заподіяну ним шкоду. Обствини дорожньо-транспортної пригоди їй невідомі;

- показами наданими у судовому засіданні свідком ОСОБА_11, який суду пояснив, що 12.04.2011 він разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_3 на кладовищі смт. Підгороднє викопали яму у зв'язку із похованням їхнього співробітника, та на службовому автомобілі під керуванням ОСОБА_3 поверталися додому у м. Дніпропетровськ. Він їхав у автомобілі і спав очнувся від сильного удару, а коли вийшов із автомобіля то побачив лежачого чоловіка, вони викликали швидку допомогу. На місці ДТП освітлення було поганим на вулиці було темно.

- показами наданими в судовому засіданні свідком ОСОБА_15, який суду пояснив, що 12.04.2011 приблизно о 20:00 годині він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_11 їхали з роботи, зі сторони міста Підгороднє в місто Дніпропетровськ на автомобілі «ВАЗ Пріора». Керував автомобілем ОСОБА_3, він сидів на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_11 сидів на задньому сидінні. Вони зупинилися на світлофорі на вул. Б. Хмельницького, після того як загорілося зелене світло, продовжили рух, їхали приблизно 50 км/ч. Їх автомобіль почав обганяти високий автомобіль, із-за якого несподівано вибіг пішохід, на якого ОСОБА_3 здійснив наїзд. Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 вийшов з автомобіля, почав роздивлятися потерпілого та викликати швидку допомогу. Також свідок ОСОБА_15 пояснив, що під час керування автомобіля, ОСОБА_3 ніхто не відволікав, музика в салоні автомобіля не грала. Після того, як ОСОБА_3 побачив пішохода, він одразу почав гальмувати. В той момент на вулиці було темно, дорожнє полотно було сухим та чистим, всі автомобілі їхали із ввімкненими фарами в режимі ближнього світла, світло із зустрічної лінії автомобілів осліпляв видимість ОСОБА_3 Крім того, свідок ОСОБА_15 зазначив, що він не пам'ятає, потерпілий переходив чи перебігав проїзну частину. До приїзду співробітників міліції ніхто автомобіль, в якому вони їхали не пересував;

- показами наданими в судовому засіданні свідком ОСОБА_16, яка суду пояснила, що восени 2011 року вона чекала маршрутне таксі на пр. газети «Правда» та стала свідком дорожньо-транспортної пригоди, обставини якої вона не пам'ятає, так як вже пройшло багато часу. Також свідок ОСОБА_16 зазначила, що коли приїхала на місце скоєння ДТП оперативна бригада, слідчий проводив заміри, записуючи всі вихідні дані в протокол, з яким вона ознайомлювалась та ставила свій підпис;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 12.04.2011 року з фото-таблицею та схемою, відповідно до якої проведені необхідні виміри по проспекту газети «Правда», 34, де стався наїзд на пішохода, на час огляду з 20.20 години до 20.50 годин стан покриття - сухе, чисте (відсутня волога, пил, бруд, пісок, нафтопродукти), дорожнє покриття призначено для руху в двох напрямках, має 3 полоси для руху у кожному напрямку. Проїзна частина має горизонтальну розмітку. На момент огляду дана ділянка шляху освітлена міським електроосвітленням. Відстань видимості з робочого місця водія - необмежена ( том № 1 а.с.40-48);

- протоколом огляду та перевірки технічного стану транспорту з фото-таблицею до нього від 12.04.2011, згідно якого автомобіль марки «ВАЗ 21703», р.н. НОМЕР_1, який належить Дніпропетровському міському протитуберкульозному диспансеру, має сліди деформації капоту двигуна на відстані 0,8 м. від лівого габариту, розбите лобове скло, у наявності потертості бруду на капоті двигуна посередині, на решітці радіатора на відстані 0,8 м. від лівого габариту, зірвано з кріплення декоративний знак «Жигулі» на решітці радіатора (том №.1 а.с. 49-52);

- Відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.04.2011 - у ОСОБА_3 ознак сп'яніння не виявлено ( том № 1 а.с.53);

- Подорожнім листом №1030 від 12.04.2011 виданого під час виїзду із гаража о 08.00 годині на ім'я ОСОБА_3 обласним комунальним закладом «Протитуберкульозним диспансером м. Дніпропетровська» ( том №1 а.с.56)

- копією акту обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги від 12.04.2011, згідно якого по пр. газети «Правда» з боку вул. Калинової в напрямку мосту № 2, згідно якого ділянка є дорогою І технічної категорії, вулицею Б значення, ділянка горизонтальна, хмарні погодні умови, температура повітря + 5 С0, ямковість відсутня, проїзна частина суха, видимість забезпечена, мається дорожня розмітка 1.3, обмеження руху 60 км/год, перешкоди для руху та видимості ТЗРДР відсутні (том № 1 а.с. 60);

- листом Дніпропетровського регіонального центра з гідрометеорології від 19.04.2011, відповідно до якого в період часу з 18:00 до 21:00 години 12.04.2011 опадів не було, видимість складала 10 км (том №.1 а.с. 61).

- Висновком судово-медичної експертизи № 835-Е/84 від 01.06.2011, згідно якого в ході дослідження трупа ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми, перелому кісток склепіння та основи черепу, вогнищеві та розсіяні крововиливи під м'якими мозковими оболонками головного мозку, скупчення крові у бічних шлуночках мозку. Закритої травми грудної клітини: переломи 1-8 ребер грудної клітини по лопатковій лінії ліворуч, місцями з пошкодженнями пристінкової плеври, переломи 2-7 ребер грудної клітини ліворуч, з напрямком лінії від середньо-ключичної до передньо-пахвової, без пошкодження пристінкової плеври, розрив прикореневого відділу лівої легені, скупчення крові у лівій плевральній порожнині (біля 600 мл.); крововиливи у товщі м'яких тканин грудної клітини зі сторони лівої бічної її поверхні та в проекції грудини. Спинальної травми: перелом шийного та грудного відділів хребта, дрібновогнищеві крововиливи в речовині спинного мозку. Перелому горизонтальної та нижньої гілок лобкової кістки з обох сторін, з утворенням кісткового фрагменту за формою наближеного до «метелика», масивні крововиливи у товщі м'яких тканей в ділянці переломів. Подвійних уламкових переломів великогомілкової та малогомілкової кісток правої гомілки, уламковий перелом лівої великогомілкової кістки на відстані від підошви стоп 27 см. Крайовий перелом голівки правої плечової кістки. Багатоуламкові переломи лівої лопатки та акроміального кінця лівої ключиці. Крововиливи у товщі м'яких тканин в ділянці переломів. Числені садна, синці, поверхневі ранки та ділянки осаднень на шкіряних покровах тіла трупа. Недокрів'я кіркового шару нирок, вогнищеві крововиливи у товщі ендокарду серця. Тілесні пошкодження виявленні при дослідженні трупа прижиттєві, виникли у короткий проміжок часу, незадовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмету (предметів) та при ударі об такий (такі), відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, що призвели до настання смерті потерпілого. Згідно з даними судово-медичного та медико-криміналістичного дослідження: 1. Пошкодження «А» та «Б» на правій великогомілковій кістці являються повними поперечними переломами типу «бампер-переломів» та виникли внаслідок дії тупого твердого предмета з великою силою, яка мала жорстку конструкцію, значну вагу та діяла в напрямку ззовні - всередину, можливо при переїзді. 2. Пошкодження в середині третині лівої великогомілкової кістки являються повним поперечним переломом типу «бампер-перелому», який виник внаслідок дії тупого твердого предмета з великою силою (з великим прискоренням), який мав значну вагу, жорстку конструкцію та діяв в напрямку спереду назад або близько до такого. Таким чином, враховуючи характер та локалізацію пошкоджень, дані додаткових методів дослідження, можливо зазначити, що тілесні ушкодження, які були виявлені в ході дослідження трупа, могли утворитися в термін та за обставин, зазначених у постанові слідчого, тобто 12.04.2011, за умов дорожньо-транспортної події, при ударі виступаючими частинами автомобіля, що рухався, в ділянку передньої поверхні лівої гомілки у напрямку спереду назад або близько до такого, з послідуючим закиданням тіла на автомобіль, ударом об нього, та можливо з послідуючим переїздом колесом (колесами) автомобіля через праву гомілку. Зазначити стояв чи рухався потерпілий в момент первинного контакту з виступаючими частинами автомобіля, що рухався, немає можливості, у зв'язку з відсутністю експертних даних. Смерть потерпілого настала від сумісної тупої травми тіла, яка супроводжувалася численними переломами кісток скелету, зовнішньою та внутрішньою кровотечами та ускладнилася розвитком шоку, що підтверджується даними судово-медичного та додаткових методів дослідження. Тілесні пошкодження виявленні при дослідженні трупа, що утворилися внаслідок дорожньо-транспортної події, відносяться до категорії Тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до настання смерті потерпілого. При судово-токсикологічному дослідження крові з трупа виявлений етиловий спирт у концентрації 2,8 %0, що стосовно живих осіб може відповідати сильному ступеню алкогольного сп'яніння. Не виявлені: метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти. З історії хвороби відомо, що під час перебування потерпілого у стаціонарі лікарні, у нього була взята кров на алкоголь, але результати дослідження в історії хвороби відсутні (том №1 а.с. 57-59).

Судово-медичний експерт ОСОБА_17, роз'яснюючи складений ним висновок експерта № 835-Е/84 від 01.06.2011 суду пояснив, що причиною смерті потерпілого ОСОБА_7 є травматичний шок, сукупність отриманих травм в своїй сукупності являються причиною смерті та розмеженню не підлягає. При огляді трупа ОСОБА_7 було виявлено багато тілесних ушкоджень, також була вилучена великогомілкова кістка для проведення досліджень. В крові трупа ОСОБА_7 був виявлений етиловий спирт у концентрації 2,8 %0, що дорівнює сильному ступеню алкогольного сп'яніння.

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 14.05.2011 за участі понятих та ОСОБА_1, під час проведення якого останній вказав на обставини вчинення ним ДТП (том №1 а.с.66-70)

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18.07.2011 за участі понятих та свідка ОСОБА_18, під час проведення якого остання вказала на те, що вона 12.04.2011 була свідком того, як невідомий їй чоловік перетинав проїзну частину проспекту ім. Г. Правди та був збитий легковим автомобілем, що рухався приблизно у другому ряду (том №1 а.с.71-74)

- Висновком експертів від 29.11.2013 за №№ 2719/2720/13-52/2721/2722/13-35 за результатами проведення комплексної судової експертизи матеріалів і засобів відео-звукозапису, авто технічної та фототехнічної експертизи у кримінальному провадженні, згідно до Висновків якої :

1. Відеозапис файлу 20110412195418-20110412200946.mр4 на компакт-диску «RIDATA», CD-R, серійний номер RFD80m-79928 80, є копією. Ознак монтажу відеозапис не має. Вирішити питання, чи піддавався досліджуваний файл відеозапису монтажу чи будь-яким іншим змінам, експертним шляхом неможливо.

2. Відеозапис файлу 20110412195418-20110412200946.шр4 на компакт-диску «RIDATA», CD-R, серійний номер RFD80m-79928 80, чорно - білий. Встановити вид потоку даних (змінний чи постійний) при відтворені файлу експертним шляхом неможливо з причин, наведених у дослідницькій частині цього висновку.

3. Відеозапис файлу 20110412195418-20110412200946. mр4 на компакт-диску «RIDATA», CD-R, серійний номер RFD80m-79928 80, зафіксований з частотою 5 кадрів за секунду.

4,5. Траєкторія руху пішохода ОСОБА_8 до моменту ДТП, яке зафіксоване на відрізку запису 08:01:48-08:01:55 за індикацією часу у відеозапису файлу 20110412195418-20110412200946. mр4, із зазначенням часу з точністю до 0,2 с наведено у дослідницькій частині цього висновку.

Встановити відстані, які подолав пішохід ОСОБА_8 до моменту ДТП, їх координати з точністю до 1 см, а також час його руху з точністю до 0.1 с експертним шляхом неможливо з причин, вказаних в дослідницькій частині цього висновку.

6. Встановити, чи мало місце на представленому відеоматеріалі « відхилення траєкторію руху пішохода від первісного його напрямку в момент, що був перед виходом на смугу руху автомобіля, який скоїв на нього наїзд, якщо так, то який час він рухався з зазначеного моменту до моменту наїзду, певний час прошу вказати з точністю до 0,1 с, неможливо з причин, вказаних в дослідницькій частині цього висновку.

7,8. Водію автомобіля BA3-21703 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 слід було діяти у відповідності до вимог п.12.4 ПДР, а з моменту виникнення небезпеки для руху (об'єктивного виявлення пішохода) відповідно до вимог п.12.3 ПДР.

Підстав технічного характеру вважати дії водія ОСОБА_1 такими, що не відповідали вимогам п.12.4 ПДР у експертів немає.

При заданих слідством обставинах скоєння даної ДТП та встановленому часі (дивись дослідницьку частину) руху пішохода в діях водія автомобіля BA3-21703 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1, вбачається невідповідність вимогам п.12.3 ПДР, яка знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП, з технічної точки зору.

9. Для оцінки дій пішохода ОСОБА_8, спеціальних автотехнічних знань не потрібно, дана оцінка може бути проведена слідством (судом) самостійно, на основі вимог розділу 4 Правил дорожнього руху.

- Висновком експерта №3929/3930/12-35 від 28.09.2012, за висновками якого відеозапис чорно-білий ознак монтажу у відеозаписі не виявлені. Зазначений файл є копією, у зв'язку з чим встановити чи піддавався він монтажу чи будь яким іншим змінам не можливо. Зйомка проводилася з частотою 5 кадрів за секунду, розмір зображення кадрів відеозапису рівний 352х288 пікселів. Відеозапис системи спостереження, що розміщений у файлі 20110412195418-20110412200946. mр4 проводився з частотою 5 кадрів за секунду. Відеозапис наданий для проведення експертизи непридатний для встановлення траєкторії та часу руху пішохода, з причин наведених у дослідницькій частині цього висновку ( том №1 а.с.212-214)

У судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_19, допитаний в порядку ст. 336 КПК України, підтвердивши складену ним частину висновку експертів № 2719/2720/13-52/2721/2722/13-55 від 29.11.2013 за результатами проведення комплексної судової експертизи матеріалів і засобів відео-звукозапису, автотехнічної та фототехнічної експертизи та роз'яснив, що в ході проведення ним експертизи були використані всі надані органом досудового слідства матеріали, а саме: матеріали кримінального провадження та диск з відеозаписом обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Ніяких признаків монтажу, розбивки чи змін на наданому відеозапису не встановлено. Наданий відеозапис змінам не підвергався та є оригінальним відеозаписом. В ході проведення експертизи був встановлений час руху пішохода з лінії розділової смуги по направленню руху автомобіля, який складає 4 секунди. Визначити йшов пішохід чи біг, не надається можливим, оскільки зйомка відеозапису дорівнює 5 кадрів в секунду - це рідкий відеозапис, який в ході перегляду постійно перескакує. Також колір одежі потерпілого по наданому відеозапису визначити не можливо у зв'язку із низьким освітленням та малим масштабу відеозапису.

У судовому засіданні судові експерти ОСОБА_20 та ОСОБА_21, допитані в порядку ст. 336 КПК України, підтвердивши складену ними частину висновку експертів № 2719/2720/13-52/2721/2722/13-55 від 29.11.2013 за результатами проведення комплексної судової експертизи матеріалів і засобів відео-звукозапису, автотехнічної та фототехнічної експертизи та роз'яснили, що в даному випадку з технічної точки зору дії водія ОСОБА_3 не відповідали п. 12.3 ПДР України, які знаходяться в причинному зв'язку з наслідками, що настали. Час реакції водія на зміну дорожньої обстановки - це літературне значення, оскільки для кожного водія береться конкретне значення. В час реакції водія входить: час для натискання на педаль гальм з моменту виявлення пішохода до повної зупинки автомобіля. В ході проведення даної експертизи вони не встановлювали як колір одежі потерпілого міг вплинути на видимість для водія, вони тільки встановлювати швидкість автомобіля та час реакції водія на зміну обстановки. Швидкість руху пішохода вони не встановлювали, а використовували час руху пішохода, встановлене експертом ОСОБА_19 Всі вихідні дані вони брали с постанови слідчого, а також з наданих матеріалів кримінального провадження.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1знайшла своє повне підтвердження в процесі судового слідства.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1за ч. 2 ст. 286 КК України правильно кваліфіковані, як такі, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_8

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила злочин, які мають кримінально-правове значення. Соціальну характеристику особи становлять професія, фах, посада, ставлення до праці чи навчання, наявність державних та інших нагород, відзнак, почесних звань, наявність сім'ї, ставлення до інших членів суспільства, поведінка на роботі, в побуті, додержання вимог суспільного співжиття тощо. Соціальна спрямованість особи виражає коло її інтересів, потреб, світогляд, загальний культурний розвиток, сукупність принципів і мотивів поведінки. У правовому аспекті особу винного характеризує наявність ознак загального і спеціального суб'єкта, судимості, множинності вчинених ним злочинів тощо.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1злочину, який скоєно з необережності і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який свою вину не визнав, однак жалкував про вчинене, частково в сумі 3 000.00 гривень відшкодував шкоду родичам загиблого, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України суд відносить добровільне часткове відшкодування родичам загиблого витрат на поховання, а також наявність на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд, одночасно із встановленням вини обвинуваченого ОСОБА_1, який не вжив завчасно заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу, дійшов висновку про наявність в діях потерпілого ОСОБА_7, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, порушень вимог п.4.7, п.4.10, п. «а» 4.14 Правил Дорожнього руху, які передбачають, що Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч; Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об'єктів, що обмежують оглядовість, пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються;Пішоходам забороняється: а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

В ході судового розгляду кримінального провадження як свідок допитувався ОСОБА_22, ( який та наразі експертом не працює) склав Висновок експерта №70/27-384 від 25.07.2011, ( том №1 а.с.215-216), та Висновок експерта №70/27-285 від 06.07.2011 ( том №1 а.с.218-219), однак дані Висновки суд оцінює критично, оскільки Висновки даних експертиз повністю спростовуються Висновком експертів від 29.11.2013 за №№ 2719/2720/13-52/2721/2722/13-35, та наданими експертами ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 роз'ясненнями під час проведення судового засідання в порядку ст. 336 КПК України за клопотанням сторони захисту.

А Висновок експерта №70/27-285 від 06.07.2011 ( том №1 а.с.218-219) був взагалі складний у складі експерта стажиста ОСОБА_23 ( який допитувався у суді як свідок), процесуальний статус якого законодавством при проведенні експертизи та складанні висновку - не визначений.

Не є таким, що підлягає задоволенню клопотання захисника про виключення з числа доказів Відеозапис файлу 20110412195418-20110412200946. mр4 на компакт-диску «RIDATA», CD-R, серійний номер RFD80m-79928 80, оскільки доводи викладені у клопотанні свого підтвердження за судового розгляду не знайшли.

Так, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує: вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити обвинуваченому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, не заперечував проти застосування до обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2014 році», не заперечував проти задоволення цивільного позову та просив стягнути витрати на проведення судових експертиз; позицію потерпілих які просили суд розглядати справу за їх відсутності та призначити максимальне покарання пов'язане із позбавленням волі ОСОБА_1; позицію обвинуваченого, який просив суд застосувати до нього вимоги Закону України «Про амністію у 2014 році»; захисник просив суд застосувати до ОСОБА_1 вимоги Закону України «Про амністію у 2014 році» у задоволенні позову відмовити; представник цивільного відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

У зв'язку з викладеним суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України, з призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, оскільки, саме, це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України від 01.10.1996, № 392/96-ВР "Про застосування амністії в Україні", Установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання. Так, відповідно до ст. 1 Закону України за №1185 від 08.04.2014, «Про амністію у 2014 році», що набрав чинності 19.04.2014 року, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України: пункт в) особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

З огляду на вказане, та враховуючи думку всіх учасників процесу, відсутність застережень вказаних у ст. 8 Закону України «Про застосування амністії у 2014 році, та ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», суд приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_1. від відбування основного та додаткового покарання на підставі пункту «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», що набрав чинності 19.04.2014, так як обвинувачений на день набрання чинності цим Законом має сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, якому не виповнилося 18 років, відносно якого він не позбавлений батьківських прав.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_1 належить стягнути документально підтверджені витрати на проведення експертиз на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України в сумі - 8 340.00 гривень ( висновок експерта №3929/3930/12-35 від 28.09.2012, та висновок експерта 2721/2722/13-35); та на користь Науково-Дослідного Експертно-Криміналістичного центру при ГУМВС України в Дніпропетровській області в сумі (висновок експерта №70/27-285) - 450.00 гривень.

Що стосується цивільного позову ОСОБА_24, ОСОБА_13 до ОСОБА_1, Дніпропетровського міського протитуберкульозного диспансера, Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок ДТП, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Як роз'яснено у п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 1 березня 2013 року №4, відповідно до статті 21 Закону № 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в задоволенні позову до завдача шкоди у відповідному розмірі.

Оскільки відповідно до статті 3 Закону №1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку з'ясовується судом першої інстанції, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик. При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У ч. 22.1 ст. 22 Закону зазначено, що при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом цього Закону та ст. 1194 ЦК України питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність ОКЗ Протитуберкульозний диспансер м. Дніпропетровська на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у Приватному акціонерному товаристві страхова компанія «Українська пожежно-страхова компанія» згідно Договору №ВТ-2064 ( том №1 а.с.205-209), однак, позивачі до страхової не зверталися, тому суд приходить до висновку про необхідність у задоволенні позову - відмовити.

Крім вказаного, позивачам необхідно визначитися із колом відповідачів, оскільки позивачами як відповідач вказаний Дніпропетровський міський протитуберкульозний диспансер, у той час, як згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зареєстровано саме - Комунальний Заклад «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради ( том №1 а.с.78-79)

При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити потерпілим право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, після усунення умов що стали підставою для відмови у позові в даному провадженні.

Керуючись ст.ст.368, 370,374 КПК України, ст. 1 п. «в». Закону України «Про амністію у 2014 році», що набрав чинності 19.04.2014, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами - на підставі пункту «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», що набрав чинності 19.04.2014.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_24, ОСОБА_13 до ОСОБА_1, Дніпропетровського міського протитуберкульозного диспансера, Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок ДТП - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на відшкодування документально підтверджених витрат за проведення експертиз:

на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України ( код ЄДРПОУ 02883096) в сумі - 8 340.00 гривень ( висновок експерта №3929/3930/12-35 від 28.09.2012, та висновок експерта 2721/2722/13-35);

на користь Науково-Дослідного Експертно-Криміналістичного центру при ГУМВС України в Дніпропетровській області ( рахунок № 31250272210050 в ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012 ЄДРПОУ 25575055 висновок експерта №70/27-285 ) в сумі - 450.00 гривень.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська І.В. Щербина-Почтовик