Рішення № 42810413, 12.02.2015, Деснянський районний суд міста Києва

Провадження № 2/754/1174/15

Справа №361/7961/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Сенюти В.О.

за участю секретаря - Слободянюк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу. Позовну заяву мотивує тим, що 14.12.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 у власність грошові кошти у розмірі 440 000 грн. 00 коп., в грошовому еквіваленті 55 000 доларів США, які останній зобов'язався повернути не пізніше 14.12.2011 року. На підтвердження укладення вказаного договору та посвідчення факту передачі грошових коштів, відповідач склав власноруч розписку, яку підписав у присутності двох свідків, а розписку передав позивачеві. На день звернення із позовом до суду, відповідач грошові кошти отримані в боргу, а також відсотки за користування позикою не сплатив. У зв'язку із чим позивач просить стягнути із відповідача на його користь грошові кошти у сумі 1 555 223 грн. 61 коп., зокрема: 440 000 грн. 00 коп. - сума отриманої позики; відсотки за користування позикою у розмірі 2 % в місяць, що складає 396 000 грн. 00 коп.; 55 000 доларів США, що еквівалентно 709 983 грн. 61 коп., штрафні санкції відповідно до п.5.1 договору та ст. 625 ЦК України, що становлять 449 240 грн. 00 коп.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.12.2014 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу передано на розгляд до Деснянського районного суду м. Києва.

В судовому засіданні представник позивача позові вимоги підтримала, просила позов задовольнити з викладених підстав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, а відповідач належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідка ОСОБА_3, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 14 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики.

Відповідно до п. 2.1 договору позики, сума позики за договором становить 440 000 грн. 00 коп., що становить в доларовому еквіваленті 55 000 Доларів США.

На підтвердження факту отримання грошових коштів, відповідач ОСОБА_2 14.12.2010 року склав власноручно розписку, оригінал якої було оглянуто судом в судовому засіданні, про те, що ним було отримано грошові кошти у розмірі 440 000 грн. 00 коп., які він зобов'язується повернути ОСОБА_1 до 14.12.2011 року відповідно до договору від 14.12.2010 року.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладеного договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або іншій документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

З показів свідка ОСОБА_3 вбачається, що відповідач отримав кошти у національній валюті - гривня, у розмірі 440 000 грн. 00 коп.

Як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів письмової справи, позивач просить стягнути із відповідача кошти позичені ним відповідачу у сумі 440 000 грн. 00 коп. та 55 000 доларів США, що еквівалентно 709 983 грн. 61 коп.

Враховуючи те, що відповідач отримав позику у національній валюті у розмірі 440 000 грн. 00 коп., суд приходить до висновку, що саме вказана сума підлягає стягненню на користь позивача. Вимога про стягнення із відповідача ще і еквівалент 55 000 доларів США - 709 983 грн. 61 коп., задоволенню не підлягають, оскільки не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до п. 2.2. договору позики, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти у розмірі 2 % щомісячно від суми позики до дня фактичного повернення позики. День фактичного повернення позики (іі частини) визначаються згідно з п. 4.3 договору.

З п. 3.1. договору позик вбачається, що строк повернення позики становить один рік від дня надання суми позики. Позичальник зобов'язаний повернути всю суму позики не пізніше 14.12.2011 року.

Згідно п. 4.3 договору позики днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування суми позики (її частини) на розрахунковий рахунок позикодавця, або передачі грошових коштів позикодавцю особисто.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню проценти за користування позиченими коштами, що складає 396 000 грн. 00 коп. (440 000 грн. х 2 % / 100 х 45 календарних місяців).

Відповідно до п. 5.1 договору позики у випадку прострочення повернення позики (її частини) позивальник понад сплату процентів, установлених п. 2.2 договору, додатково сплачує проценти у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення до моменту повернення позики.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 449 240 грн. 00 коп. (1021 - кількість днів прострочення х 0,1 /100 х 440 000).

Позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача кошти за порушення грошового зобов'язання, передбачене положенням ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягає, оскільки письмові матеріали справи не містять відповідного розрахунку, що також підтвердив представник позивача у судовому засіданні.

Враховуючи те, що відповідач в передбачений договором позики строк гроші не повернув, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 285 240 грн. 00 коп., зокрема: сума позики - 440 000 грн. 00 коп.; проценти за користування позиченими коштами - 396 000 грн. 00 коп., штраф за неналежне виконання умов договору позики - 449 240 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 3654 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212-215, 224-232 ЦПК України, ст.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 1 285 240 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3654 грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Головуючий: