Постанова № 42808741, 13.02.2015, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/177/15-а

Провадження № 2-а/362/39/15

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

13.02.2015 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Марчука О.Л.,

при секретарі - Лущик Т.М.,

за участю представника позивача - Карпіленко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в обґрунтування вимог якого зазначив, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУ юстиції у Київській області Шемети О.В. від 13 червня 2014 року у виконавчому провадженні № 39756598 на Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області накладено штраф в розмірі 1 360 гривень 00 копійок.

Посилаючись на те, що управління не отримувало від державного виконавця як постанови про накладення штрафу вперше, так і оскаржуваної постанови, а також на те, що управління частково виконало дії як боржник за виконавчим листом, останнє вважає вказану постанову неправомірною та просить її скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги заяви та просила задовольнити позов з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судове засідання не прибув; в заяві наданій суду заперечив проти позову та просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Вислухавши пояснення представник позивача та дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

На примусове виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.09.2012 року по справі № 2-а-1225/2011 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Василькові про зобов'язання провести перерахунок пенсії, яким зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Василькові провести з 11.08.2010 року по 11.02.2011 року перерахунок та виплатити ОСОБА_3 пенсію, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС згідно діючого законодавства в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність, судом 12.03.2013 року видано виконавчий лист (а.с. 4 на звороті).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУ юстиції у Київській області Шемети О.В. від 13 червня 2014 року, яку мотивовано тим, що рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області в установлений для добровільного виконання строку не виконано, у зв'язку з чим на Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області накладено штраф у розмірі 680 гривень 00 копійок та зобов'язано виконати рішення суду у п'ятиденний строк та, у встановлений термін рішення суду боржником не виконано, у виконавчому провадженні № 39756598 на Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області накладено штраф в сумі 1 360 гривень 00 копійок (а.с. 5).

Згідно із пунктом 13 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Норми статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання; у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, підставою для її винесення є повторне невиконання боржником рішення суду, накладення на нього штрафу в сумі 680 гривень 00 копійок та встановлення зобов'язання виконати рішення суду у п'ятиденний строк.

Разом з цим, як встановлено з пояснень представника позивача, копію постанови державного виконавця про накладення штрафу в сумі 680 гривень 00 копійок та встановлення зобов'язання виконати рішення суду у п'ятиденний строк у зв'язку з не виконанням рішення суду в добровільному порядку, - управління не отримувало.

При цьому, копію оскаржуваної постанови управління також не отримало від державного виконавця у встановленому законом порядку, а дізналося про її існування від органу внутрішніх справ, куди звернулося ГУ юстиції у Київській області щодо виконання судового рішення (а.с. 4).

Отже, обставина неотримання управлінням копії постанови про накладення на нього штрафу як на боржника та встановлення зобов'язання виконати рішення суду у п'ятиденний строк у зв'язку з не виконанням рішення суду в добровільному порядку, - безумовно порушує права управління, як учасника виконавчого провадження.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до рішення Васильківського міськрайонного суду від 12.03.2013 року по справі № 2-а-1225/2011, 21.03.2013 року управління здійснило ОСОБА_3 нарахування державної пенсії у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, за період з 11.08.2010 року. Вказана обставина підтверджується копією Розпорядження № 165240 від 21.03.2013 року, наданою під час розгляду справи представником позивача (а.с. 23).

Щодо виконання вищезазначеного рішення суду в іншій частині, то відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп встановлено, що «суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України».

Пенсійний фонд України не є розпорядником коштів Державного бюджету, а за нормами Бюджетного кодексу України, територіальні управління Пенсійного фонду України мають статус одержувача коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 03.09.2014 року прийнятої з метою реалізації пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

Пунктом 20 зазначеного порядку передбачено, що погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845.

Тобто, питання виплати заборгованості за рішенням суду, боржником по якому виступає орган виконавчої влади, урегульовано чинним законодавством.

Наведені обставини доводились управлінням до відома відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУ юстиції у Київській області листом № 3767/07 від 30.09.2013 року, до якого було також додано копію Розпорядження № 165240 від 21.03.2013 року (а.с. 22).

Оскільки, приймаючи оскаржувану постанову, відповідач не враховував усі ці обставини, що мали місце у зв'язку з виконанням судового рішення, суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого, порушує законні права та інтереси позивача.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач хоча і заперечив проти адміністративного позову, проте не надав суду доказів правомірності свого рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, порушені права позивача слід захистити, а тому постанова державного виконавця підлягає скасуванню, як неправомірна.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 7 - 12, 69 - 72, 76, 79, 86, 128, 158 - 163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Шемети О.В. від 13 червня 2014 року у виконавчому провадженні № 39756598 про накладення на Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області штрафу в розмірі 1 360 гривень 00 копійок - скасувати.

Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий