Вирок № 42808699, 23.02.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

23.02.2015

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/10030/14-к

Провадження № 1-кп/361/35/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«23» лютого 2015 року Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого: судді - Пошкурлат О.М.,

при секретарі - Німчук О.В.,

за участю прокурора - Кравець Я.В.,

законного представника обвинуваченого - ОСОБА_1,

представника СКМуСД - Панченко Л.О.,

представника служби у справах дітей - Фролової І.А.,

захисника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари кримінальне провадження №12014110130003715 щодо:

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Києві, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, студента Згурівського професійного ліцею, Київської області, мешканця АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

13 жовтня 2014 року у пізній вечірній час, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, неповнолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, перебував біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5», що в АДРЕСА_2, де у нього виник умисел на викрадення чужого майна.

З цією метою, переслідуючи корисливий мотив, шляхом вдавлення вікна за допомогою стамески, що була при ньому, проник до приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5», звідки таємно викрав телевізор марки «THOMSON», моделі 42Р60UF, вартістю 4398,80 грн., а також ноутбук марки «ASUS», моделі ICL 50, що належали ОСОБА_6, заподіявши останньому, у такий спосіб, майнової шкоди у вказаному розмірі.

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав, покаявся у вчиненому та суду показав, що 13.10.2014, близько 2 год. ночі, перебуваючи біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5», що в АДРЕСА_2, вирішив вчинити крадіжку чужого майна. З цією метою, за допомогою стамески, яку мав при собі, віджав віконне скло та проник всередину приміщення кафе, звідки таємно викрав телевізор та ноутбук. В подальшому викрадене повернув потерпілому. У вчиненому кається та просить суд не суворого покарання.

На підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

За наведених обставин суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_5, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфіковані правильно.

Суд вважає, що ОСОБА_5 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення,

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтування та індивідуалізації покарання.

У відповідності до ст. 66 КК України, суд вважає за можливе визнати як обставину, що пом'якшує покарання за скоєне - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також вчинення такого неповнолітнім.

В ході досудового розслідування та судового розгляду, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, соціальне становище, відсутність даних про перебування його на профілактичному обліку у лікаря психіатра та нарколога, раніше не засудженого, а також посередню характеристику за місцем проживання та навчання, а також думку потерпілого.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Суд, детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчиненого кримінального правопорушення, його щире каяття, наслідки суспільно - небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, прийшов до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним правопорушень буде можливим призначити покарання ближче до мінімальної межі санкції ч. 3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов»язків, передбачених ст. 76 КК України.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Витрати, пов'язані з залученням експертів, стягнути з обвинуваченого в користь держави у розмірі документально підтверджених витрат, а в разі неможливості - з законного представника неповнолітнього обвинуваченого.

Цивільні позови по кримінальному провадженню, не заявлялися.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання, з урахуванням вимог ст. 102 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

У відповідності до ст. 75 КК України, звільнити засудженого від відбування призначеного йому покарання, встановивши іспитовий строк в 1 (один) рік, якщо протягом встановленого строку він не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, які суд покладає на засудженого після набрання вироком законної сили, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; - періодично з»являтися на реєстрацію до кримінально - виконавчої інспекції.

Запобіжний захід щодо засудженого до набрання вироком законної сили - не застосовувати.

Речові докази по кримінальному провадженню, що перебувають на зберіганні потерпілого ОСОБА_6: телевізор марки «THOMSON», моделі 42Р60UF, ноутбук марки «ASUS», моделі ICL 50 - залишити в його законному володінні, користуванні та розпорядженні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні - не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь держави в особі експертної установи 393,12 грн., як витрати, пов'язані з залученням експертів для проведення судової товарознавчої експертизи №263Т від 17.11.2014, а в разі неможливості стягнути такі зі ОСОБА_1 (р/р 311111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298).

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення вироку.

Головуючий: суддя О. М. Пошкурлат