Постанова № 42806763, 20.02.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2015 р. Справа № 908/4907/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Івакіна В.О.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 976 З/1-7) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.11.2014 року у справі

за позовом Приватного підприємства "Протон", м. Бердянськ,

до Приватного підприємства "Будтехноком-Бердянськ", м. Бердянськ,

про стягнення 1 618 685,33 грн.

ВСТАНОВИЛА:

ПП "Протон" заявлено позов про стягнення з ПП "Будтехноком-Бердянськ" на підставі договору б/н купівлі-продажу майна боржника від 27.12.2012, ст. 625 ЦК України 1618685,33 грн., з яких 1088176,79 грн. основний борг, 54826,22 грн. - 3% річних, 179549,17 грн. - сума втрат від інфляції та 296133,15 грн. пені.

26.11.2014 позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, які знаходяться на рахунках ПП "Будтехноком-Бердянськ" № № 26007055870418, 26052055870418, 26042055700264 в ЗРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", м.Запоріжжя (МФО 313399) та № 26002962492287 в ПАТ "ПУМБ" (МФО 334851) в межах суми позову.

Обґрунтовуючи заяву, позивач зазначає, що не розрахувавшись за отриманий за договором купівлі-продажу від 27.12.2012 товар, відповідач має намір реалізувати майно з метою уникнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.11.2014 року заява позивача ПП "Протон" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволена. Накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках приватного підприємства "Будтехноком-Бердянськ" № № 26007055870418, 26052055870418, 26042055700264 в ЗРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", м.Запоріжжя (МФО 313399) та № 26002962492287 в ПАТ "ПУМБ" (МФО 334851) в межах суми позову - 1618685,33 грн.

Відповідач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведену ухвалу скасувати.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, колегія суддів встановила наступне.

В обґрунтування винесеної ухвали, місцевий господарський суд зазначає, що розглянувши клопотання по суті, суд знаходить доводи позивача обґрунтованими і вважає за доцільне задовольнити заяву, оскільки наданими матеріалами та поясненнями представника позивача в судовому засіданні 25.11.2014 підтверджується, що відповідач тривалий час не розраховуються за договором купівлі-продажу від 27.12.2012, не виконує прийняті на себе зобов'язання і існує ймовірна вірогідність, що з метою ухилення від виконання зобов'язання відповідач сприйме заходів до усунення джерел для погашення заборгованості. Зокрема, позивач зазначає, що не розрахувавшись за отриманий товар, відповідач має намір реалізувати майно.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів враховує, зокрема, положення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Так, відповідно до абз. 3 та 6 пункту 1, пункту 3, пункту 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено наступні положення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Наведений у статті 66 ГПК України перелік осіб, які вправі порушувати питання про забезпечення позову, так само як і передбачений статтею 67 ГПК України перелік цих заходів (частини перша і п'ята останньої із зазначених статей), є вичерпними.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

З правового аналізу вищевказаних положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" та матеріалів справи вбачається, що місцевий господарський суд, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, дотримувався всіх процесуальних норм, а оскаржувана ухвала відповідає чинному законодавству.

Так, місцевим господарським судом задоволено заяву позивача, який входить до переліку осіб, визначених статтею 66 ГПК України як таких, що мають право порушувати питання про забезпечення позову, та забезпечено позов, передбаченим статтею 67 ГПК України засобом.

В основу забезпечення позову судом покладено достатньо обґрунтоване припущення що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. Це припущення підтверджується доказами про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини свідчить вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, яке підтверджується матеріалами справи, відповідно до яких відповідач тривалий час не розраховуються за договором купівлі-продажу від 27.12.2012, не виконує прийняті на себе зобов'язання.

Слід також врахувати, що місцевим господарським судом піддані арешту кошти відповідача обмежені розміром позовних вимог.

Незгода відповідача з оскаржуваною ухвалою цілком зрозуміла, оскільки це суперечить його майновим інтересам, проте така незгода сама по собі не може бути підставою для скасування законної ухвали місцевого господарського суду та підставою для знехтування інтересів позивача, направлених на безперешкодне виконання судового рішення по справі.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийнята ухвала відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим - підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.11.2014 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України

Повний текст постанови складено 20.02.2015 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Івакіна В.О.