Постанова № 42806359, 26.01.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 року 17 год. 40 хв. Справа № 808/8285/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача Горобець С.М., Корольова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_4) звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0005301702 від 06.11.2014, № 0005341702 від 06.11.2014 та рішення про застосування штрафних санкцій № 0005311702 від 06.11.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків акту перевірки та їх помилковістю, оскільки позивач вважає, що з його боку були відсутні будь-які порушення вимог діючого законодавства України, які викладені в акті перевірки, у зв'язку з чим вважає оскаржувані рішення такими, що прийняті протиправно та просить їх скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення в їх обґрунтування аналогічні викладеним в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні, проти заявлених позовних вимог заперечили, про що до суду були подані заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких відповідач вважає, що оскаржувані рішення прийняті податковим органом законно та обґрунтовано, у зв'язку з встановленими порушеннями вимог діючого законодавства, просить у задоволенні позову відмовити.

При судовому розгляді справи здійснено заміну відповідача - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області на її правонаступника - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (т. 3 а.с. 67).

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 30.09.2014 по 08.10.2014 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області відповідно до наказу № 852 від 30.09.2014 та направлення від 30.09.2014 № 822, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарської діяльності - ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2014, відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено Акт № 980/08-28-17-02/НОМЕР_4 від 15.10.2014 (т. 1 а.с. 21-55).

Як зазначено в Акті перевірки, при її проведенні використано: первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт, договори, товарно-транспортні накладні, рахунки, подорожні листи, інші); декларації про отримані доходи за 2013 рік; податкові декларації з податку на додану вартість (розрахунки коригування ПДВ, уточнюючі декларації, додатки № 5); особова справа платника податків; банківські документи; інформація відділу Державного реєстру ДПА України (Відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів); реєстри виданих та отриманих податкових накладних за перевіряє мий період; угоди з постачальниками та покупцями товарів; відомості нарахування та виплати заробітної плати; книги обліку доходів та витрат ф. 10; книги РРО; торгові патенти, ліцензії. Крім того при проведенні перевірки використовувались бази даних АС Податковий блок, ЦБД ДРФО.

За висновками Акту перевіркою встановлені порушення:

- пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», неведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, за період з 01.01.2013 по 30.06.2014 на загальну суму 4626201 грн. 82 коп.;

- пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, неналежне ведення обліку доходів та витрат за період з 01.01.2013 по 30.06.2014;

- підпункту 1 пункту 2 статті 6, пунктів 8, 12 статті 9, пункту 2 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі пункту 3 статті 9, підпунктів 6, 7, 8 пункту 1 статті 13, пункту 4 статті 25, підпункту 3 частини 11, підпункту 5 частини 11 статті 25, пункту 1 статті 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не утримано та не перераховано до бюджету єдиний внесок з сум виплаченого доходу у вигляді заробітної плати на загальну суму 30591 грн. 50 коп. за період з 01.01.2013 по 30.06.2014;

- підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.1 пункту 164.1, підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.1.2 пункту 168.1, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України, не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 01.06.2014 на загальну суму 11818 грн. 13 коп. (т. 1 а.с. 55).

Не погодившись із висновками перевірки, викладеними в Акті, позивач подав заперечення на Акт № 980/08-28-17-02/НОМЕР_4 від 15.10.2014, які були розглянуті ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області та висновки перевірки залишені без змін (т. 1 а.с. 127-134), у зв'язку з чим, на підставі зазначеного Акта перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення № 0005301702 від 06.11.2014, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 9252403 грн. 64 коп., податкове повідомлення-рішення № 0005341702 від 06.11.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 11818 грн. 13 коп. - за основним платежем, та 8863 грн. 60 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), рішення № 0005311702 від 06.11.2014 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до ФОП ОСОБА_4 застосовано штрафні санкції у сумі 14229 грн. 20 коп. (т. 1 а.с. 10-15).

Висновки, викладені в акті перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, не відповідають фактичним обставинам, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення № 0005301702 від 06.11.2014, № 0005341702 від 06.11.2014 та рішення про застосування штрафних санкцій № 0005311702 від 06.11.2014 підлягають скасуванню виходячи з наступного.

В Акті перевірки зазначено, що перевіряючими встановлено, що ФОП ОСОБА_4 здійснював неналежне ведення Книг обліку доходів та витрат, а саме:

- у графі 4, наданої до перевірки книги обліку доходів та витрат № 6104 від 09.02.2011, не відображались реквізити документів, які підтверджують витрати;

- у графі 5 книги обліку доходів та витрат № 651 від 31.10.2013 не відображались реквізити документів, які підтверджують витрати,

у зв'язку з чим позивач в період з 01.01.2013 по 30.06.2014 здійснював реалізацію товарів без облікування їх у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 4626201 грн. 82 коп.

Крім того під час перевірки встановлено, що звіти РРО друкуються працівниками вже після закінчення робочого дня, а також у вихідні дні, у зв'язку з чим встановлено заниження оподатковуваного доходу найманих працівників на суму заробітної плати за вихідні дні у період з 01.01.2013 по 01.06.2014 на загальну суму 11818 грн. 13 коп.

Також встановлено, що ФОП ОСОБА_4 не утримано та не перераховано до бюджету єдиний внесок на суми виплаченого доходу у вигляді заробітної плати у сумі 27709 грн. 60 коп. за період з 01.01.2013 по 30.06.2014 та не утримано та не перераховано до бюджету єдиний внесок з сум виплаченого доходу у вигляді заробітної плати у сумі 2881 грн. 90 коп. за період з 01.01.2013 по 30.06.2014.

Суд не погоджується із висновками ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області у зв'язку з наступним.

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пункту 177.4 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 (далі Закон № 265/95), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно статті 6 Закону № 265/95 облік товарних запасів фізичною особою-підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Судом встановлено, що в період з 01.01.2013 по 31.12.2013 ФОП ОСОБА_4 велась Книга обліку доходів і витрат, форма якої затверджена Наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1025, та з 01.01.2014 позивачем ведеться Книга обліку доходів і витрат, форма якої затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України № 481 від 16.09.2013 (т. 2 а.с. 67-116, 136-140). Вказані книги надавались перевіряючим під час перевірки.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1025 затверджено Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - Порядок № 1025).

Пунктом 3 Порядку № 1025 визначено порядок ведення Книги, зокрема у графі 1 вказується дата заповнення; у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання; у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік; до графи 4 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг (номер, дата і назва документа). Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи; у графі 5 відображається загальна вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей; у графі 6 відображається сума витрат, яка безпосередньо пов'язана з отриманням доходу; самозайняті особи, які використовують найману працю, заповнюють графи 7 та 8: до графи 7 записуються відомості про внутрішнє переміщення товару (відпуск під реалізацію найманій особі) із зазначенням адреси місця здійснення діяльності, прізвища, імені, по батькові найманої особи та її реєстраційного номера облікової картки платника податків, а у разі його відсутності - серії та номера паспорта; у графі 8 відображається вартість товару, переданого на реалізацію за цінами придбання; наймані особи заповнюють дані Книги відповідно до граф 1, 3, 8. Графа 3 заповнюється по кожному факту здійснення операції. У графі 8 наймана особа відображає вартість отриманого товару за цінами реалізації; графі 9 відображаються витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, понесені у звітному місяці; у графі 10 відображаються фактично понесені інші витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу, які не зазначені у графах 6 та 9, включаючи вартість оплачених виконаних робіт та наданих послуг; графа 12 розраховується як різниця між доходом від здійснення діяльності та документально підтвердженими витратами, пов'язаними із отриманням доходу.

Згідно пункту 5 Порядку № 1025 дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

Вказаний Порядок втратив чинність із набранням чинності Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 (далі - Порядок № 481).

З форми нової книги були виключені графи 2 та 11 у формі, визначеній Порядком № 1025. В той же час, відповідно до пункту 6 Порядку № 481 самозайняті особи заносять до Книги зокрема такі відомості: 1) у графі 1 зазначається дата запису; 2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг); 3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати; 4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3); 5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг; 6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня; 7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці; 8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв'язку, орендних та комунальних платежів тощо; 9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

Згідно пункту 9 Порядку № 481 дані Книги також використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Як вбачається із наданих представником позивача та відповідача Книг обліку доходів і витрат (т. 2 а.с. 67-116, 136-140), позивачем не повному обсязі заповнювались всі необхідні графи книги. В той же час, позивачем заповнювались графи щодо періоду за який здійснюється відповідний облік, залишок товарних запасів на початок звітного року, розмір отриманих доходів від здійснення діяльності, витрати виробництва та обігу, чистий дохід, залишок товарних запасів на кінець звітного періоду.

Статтею 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за порушення порядку ведення обліку доходів і витрат, відповідно до якої неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказані дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення щодо неналежного ведення обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_4 не складався.

Також встановлено, що під час перевірки позивачем надавались первинні документи, що підтверджують придбання, оприбуткування та облік товару, продаж якого здійснював ФОП ОСОБА_4

З Акта перевірки також вбачається, що перевіркою правильності визначення валового доходу, відображеного в декларації про майновий стан та доходи, з даними про суми валового доходу, встановленими в ході перевірки, розбіжностей не виявлено; перевіркою правильності визначення валових витрат, відображених в декларації про майновий стан та доходи за 2013 рік, з даними про суми валових витрат, встановленими в ході перевірки, розбіжностей також не виявлено; заниження (завищення) задекларованих показників Декларації зобов'язань з податку на додану вартість не встановлено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач вів облік товарних запасів на підставі видаткових та податкових накладних, дані до Книг обліку доходів і витрат вносились на підставі первинних документів, які також надавались до перевірки, розбіжностей щодо правильності визначення оподатковуваного доходу (чистого доходу) ФОП ОСОБА_4 не виявлено.

Щодо неналежного заповнення всіх необхідних граф Книги обліку доходів і витрат, то суд вважає, що встановлені обставини є підставою для застосування адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0005301702 від 06.11.2014 є таким, що прийнято протиправно та підлягає скасуванню.

Щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого не утримано та не перераховано до бюджету єдиний внесок з сум виплаченого доходу у вигляді заробітної плати на загальну суму 30591 грн. 50 коп. за період з 01.01.2013 по 30.06.2014 та Податкового кодексу України, внаслідок чого не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 01.06.2014 на загальну суму 11818 грн. 13 коп., то суд приходить до наступних висновків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2014 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Згідно пункту 1 частини 2 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частинами 2, 3, 8 статті 9 Закону № 2464-VI визначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках,передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Як вбачається із Акта перевірки, заборгованості по виплаті заробітної плати у ФОП ОСОБА_4 не встановлено. Представником позивача в підтвердження виплачених сум заробітної плати, сплаченого єдиного внеску, надані відомості нарахування та видачі зарплати за січень-грудень 2013 року, січень-червень 2014 року, квитанції за перерахування єдиного внеску, звітність про суми нарахованої заробітної плати (т. 2 а.с. 118-135, 141-232, т. 3 а.с. 1-27).

Таким чином, для встановлення порушення позивачем порядку сплати єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб, необхідно встановити, що платником податків було виплачено дохід у вигляді заробітної плати з якого в подальшому необхідно було перерахувати до бюджету відповідні суми єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб.

Доказів таких виплат позивачем суду не надані, що також підтверджується Актом перевірки.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0005341702 від 06.11.2014 та Рішення № 0005311702 про застосування штрафних санкцій також винесені протиправно та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку, що прийняті ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення № 0005301702 від 06.11.2014, № 0005341702 від 06.11.2014 та рішення про застосування штрафних санкцій № 0005311702 від 06.11.2014 є протиправними, у зв'язку з чим позовні вимоги про їх скасування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати (т. 1 а.с. 1а).

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення форми «С» від 06.11.2014 № 0005301702, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 06.11.2014 № 0005341702 та рішення № 0005311702 від 06.11.2014 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з Державного бюджету України судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша