Ухвала суду № 42805694, 20.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а/1570/9239/2011

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Цуцкірідзе М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 січня 2013 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Алакозай» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 14 жовтня 2011 року №0000471520, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 446 329 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 1 грн.

Позивач вважає безпідставним висновок відповідача про заниження товариством об'єкту оподаткування в 2 кварталі 2011 року в сумі 6 288 386 грн. внаслідок арифметичних та методологічних помилок щодо не врахування висновків попереднього акту перевірки від 13.05.2011р., оскільки податкове повідомлення-рішення №0000221520 від 31.05.2011р., прийняте податковим органом на підставі зазначеного акту перевірки, оскаржено товариством в судовому порядку, у зв'язку з чим сума грошового зобов'язання, що оскаржується, є неузгодженою відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України, а тому не підлягає відображенню у податковій декларації за 2 квартал 2011 року.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 03 січня 2013 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай».

Суд визнав нечинним та скасував податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби від 14 жовтня 2011 року №0000471520.

Приймаючи означене рішення Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позивач, при заповненні податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств за 2 квартал 2011 року, правомірно не врахував висновки акту попередньої перевірки від 13.05.2011р., на підставі якого податковим повідомленням-рішенням від 31.05.2011р. №0000221520 товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 12 077 378 грн., з огляду на неузгодженість сум, зазначених у такому податковому повідомленні-рішенні.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняте нове - про відмову в задоволенні позову ТОВ «Алакозай». В своїй скарзі апелянт зазначає, що обставини оскарження сум податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом за результатами перевірки, оформленої актом від 13.05.2011р. та, відповідно, їх неузгодженість, не є підставою для не відображення таких донарахувань у податкових деклараціях наступних періодів.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 05.08.2011р. ТОВ «Алакозай» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, відповідно до рядку 06.6 якої від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року) складає 6288386 грн.

07.09.2011р. позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, відповідно до рядку 06.6 якої від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року) складає 9864547 грн.

На підставі п.1 та п.3 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, 30 вересня 2011 року головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств водного транспорту Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі проведено камеральну перевірку ТОВ «Алакозай» податкової звітності з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №388/15-2/31432563/83 від 30.09.2011р.

У висновках акту перевірки вказується, що ТОВ «Алакозай» занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 1 446 329 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що в порушення п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України підприємством занижено об'єкт оподаткування за ІІ квартал 2011 року. Згідно даних декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року №9003078173 від 10.05.2011р. підприємством задеклароване в рядку 08 «об'єкт оподаткування» від'ємне значення 942 988 тис.грн. В ІІ кварталі 2011 року підприємством безпідставно задекларовано об'єкт оподаткування з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 6 288 386 грн. Згідно п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України підприємство повинно було врахувати висновки акту від 13.05.2011р. №203/15-2/31432553/34, яким було встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування у сумі -12 077 378 грн. за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. відповідно до п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1, п.п.5.2.5 п.5.2, абз. 4-5 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.7.3.2 п.7.3 ст.7, п.п.8.1.2 п.8.1, п.п.8.4.4 п.8.4 ст.8, п.п.11.2.1 п.11.2, п.11.3 ст.11, п.п.7.3.2 п.7.3 ст.7, п.п.8.1.2 п.8.1, п.п.8.4.4 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та враховане в рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року) за ІІ квартал 2011 року в сумі 6 288 386 грн. У зв'язку з цим, підприємством внаслідок арифметичних та методологічних помилок занижено об'єкт оподаткування в ІІ кварталі 2011 року в сумі 6 288 386 грн.

14 жовтня 2011 року, на підставі акту перевірки №388/15-2/31432563/83 від 30.09.2011р., Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення рішення №0000471520, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 446 330 грн. (в т.ч. за основним платежем - 1 446 329 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.).

Задовольняючи позов ТОВ «Алакозай» про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини оскарження сум податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом за результатами перевірки, оформленої актом від 13.05.2011р. №203/15-2/31432553/34 та, відповідно, їх неузгодженість, є підставою для не відображення таких донарахувань у податкових деклараціях наступних періодів. Колегія суддів не погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, суд виходить з наступного.

Пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України встановлено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Так, позиція податкового органу полягає в тому, що позивач, при заповненні податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року повинен був врахувати висновки акту перевірки від 13.05.2011р. №203/15-2/31432553/34, за результатами якого податковим повідомленням-рішенням від 31.05.2011р. №0000221520 ТОВ «Алакозай» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 12 077 378 грн.

Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, податкове повідомлення - рішення від 31.05.2011р. №0000221520, прийняте на підставі акту перевірки від 13.05.2011р. №203/15-2/31432553/34, було оскаржено позивачем до суду, про що було товариством повідомлено відповідача, що податковим органом не заперечується.

За змістом п.56.1. ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Норми чинного податкового законодавства не встановлюють безумовного обов'язку платника податку враховувати суму неузгодженого грошового зобов'язання у податковій звітності, так як неузгоджені податкові зобов'язання не породжують правових наслідків для платника податків.

Відповідно до п.56.21 ст.56 ПК України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного й того ж самого нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Колегія суддів апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що сума неузгодженого податкового зобов'язання правомірно не врахована платником податку при розрахунку податкових зобов'язань наступного податкового звітного періоду до моменту її узгодження. Фактично, визначивши грошове зобов'язання в податковій декларації по неузгодженому податковому повідомленню-рішенню, платник податків тим самим позбавляє себе права на оскарження цієї суми. А відтак, неузгоджена сума грошового зобов'язання, визначена податковим повідомленням-рішенням від 31.05.2011р. №0000221520, не повинна відображатися позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року.

Варто зазначити, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012р. у справі №2а/1570/4254/11 задоволено частково позов ТОВ «Алакозай» та, серед іншого, скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Державної податкової служби від 31.05.2011р. №0000221520. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.11.2013р. постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012р. у справі №2а/1570/4254/11 залишено без змін.

В акті перевірки №388/15-2/31432563/83 від 30.09.2011р. податковим органом зазначено, що ТОВ «Алакозай» внаслідок арифметичних та методологічних помилок занижено об'єкт оподаткування в ІІ кварталі 2011 року в сумі 6 288 386 грн.

Методологічна помилка це помилка, яка допущена платником податків при складанні ним декларації, яка становить неправильне застосування чи незастосування ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання по податках і зборах.

Арифметична помилка це помилка, яка допущена платником податків при заповненні декларації чи додатків до неї, при виконанні арифметичних дій, передбачених при розрахунку об'єкту оподаткування з метою встановлення податкових зобов'язань по податку, збору, обов'язковому платежу, а також описки, допущені при перенесенні даних з додатків, на підставі яких заповнюються відповідні графи декларації.

Однак, в акті перевірки №388/15-2/31432563/83 від 30.09.2011р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Одесі Державної податкової служби не відображено порушень позивачем при складанні декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року щодо ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання, а також не зазначено, яку арифметичну помилку було допущено товариством при заповненні декларації.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 січня 2013 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 14 жовтня 2011 року №0000471520 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В.