Ухвала суду № 42805672, 17.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17255/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АТТІК» до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АТТІК» (далі - позивач, ТОВ «БК «АТТІК») звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 вересня 2014 року № 0008211503.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, на підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Будівельна компанія «АТТІК» (код ЄДРПОУ 34879790) у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 21.08.2014 № 3721/26-58-15-03/34879790.

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- п. 2001.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого включено до податкового кредиту податкової накладної на загальну суму 112432,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 22486,40 грн., виданої ТОВ «КАМ-БИЛДИНГ-ТРАНС», яка незареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі складеного акту перевірки від 21.08.2014 № 3721/26-58-15-03/34879790 податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 16.09.2014:

- № 0008211503, яким було збільшено грошове зобов'язання з ПДВ в розмірі 28107,50 грн., за основним платежем - 22486,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5621,50 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Обговорюючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ «Будівельна компанія «АТТІК» та ТОВ «КАМ-БИЛДИНГ-ТРАНС» (підрядник), в особі директора Каменькова Олега Володимировича було укладено договір підряду № 15 від 27.05.2014.

Згідно умов даного договору, підрядник зобов'язується за завданням замовника власними або залученими силами та засобами частково з матеріалів замовника на свій ризик якісно виконати роботи на об'єкті «Будівництво комплексу по кондиціюванню насіння с/г культур ТОВ «Стасі-насіння», що знаходиться за адресою: с. Стасі, Диканського р-ну, Полтавської обл., відповідно до вимог ДБН для таких робіт.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: договірну ціну; податкову накладну № 72 від 27.06.2014 на суму ПДВ - 22486,40 грн. за підписом Каменькова О.В.; квитанцію № 1, що ТОВ «КАМ-БИЛДИНГ-ТРАНС» 11.07.2014 засобами електронного зв'язку відправив податкову накладну № 72 від 27.06.2014; акти приймання виконаних будівельних робіт; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; довідку зі статистики щодо ТОВ «Будівельна компанія «АТТІК»; свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Будівельна компанія «АТТІК»; дозвіл; ліцензію ТОВ «Будівельна компанія «АТТІК»; виписку з ЄДР щодо ТОВ «КАМ-БИЛДИНГ-ТРАНС»; свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «КАМ-БИЛДИНГ-ТРАНС»; ліцензію ТОВ «КАМ-БИЛДИНГ-ТРАНС»; довідку зі статистики щодо ТОВ «КАМ-БИЛДИНГ-ТРАНС».

Відтак, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання робіт та послуг в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості робіт, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону. Отже, позивачем в повній мірі доведено реальність здійснення господарських операцій при взаємовідносинах із ТОВ «КАМ-БИЛДИНГ-ТРАНС».

Крім того, як вбачається з пояснень директора ТОВ «КАМ-БИЛДИНГ-ТРАНС» Каменькова О.В., товариством була виявлена помилка, що податкова накладка № 72 від 27.06.14 на суму 134 918,40 грн. була виписана на іншого покупця, у зв'язку з чим, 11 вересні 2014 року ТОВ «КАМ-БИЛДИНГ-ТРАНС» подало до ДПІ Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань та податного кредиту, в якому було виправлені податкові зобов'язання ТОВ «КАМ-БИЛДИНГ-ТРАНС», а в Реєстрі податкових накладних за вересень 2014р. ТОВ «КАМ-БИЛДИНГ-ТРАНС» відобразить податкові накладні, які були виписані покупцю ТОВ «АТТІК» (код ЄДРПОУ 34879790) на загальну суму 134918,40 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції, що на момент винесення податкового повідомлення - рішення від 16.09.2014 № 0008211503, відповідачу повинно було бути достеменно відомо, що ТОВ «КАМ-БИЛДИНГ-ТРАНС» 11.09.2014 подало до ДПІ документи, які підтверджують правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми за фінансово - господарськими операціями з ТОВ «КАМ -БИЛДИНГ-ТРАНС», у зв'язку з чим податковим органом протиправно зменшено ТОВ «Будівельна компанія «АТТІК» суми податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «КАМ-БИЛДИНГ-ТРАНС».

Більш того, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.