Рішення № 42805514, 18.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2015Справа №910/1330/15-г

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 4 669,97 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Яворська К.І. - представник за довіреністю № 55 від 02.01.

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 18.02.2015, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Інкомстрах» про відшкодування шкоди в порядку регресу 4 669,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» на підставі договору страхування № 250578730.13 від 25.10.2013 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «FORD Mondeo» державний номер АА 5324 МН, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Toyota Avalon» державний номер АА 56441 НО, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інкомстрах», позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 4 669,97 грн, шкоди в порядку регресу.

Ухвалою суду від 28.01.2015 порушено провадження у справі № 910/1330/15-г за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 18.02.2015.

06.02.2015 на адресу господарського суду надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Toyota Avalon» державний номер АА 56441 НО.

У судове засідання 18.02.2015 представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позов підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача - 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд.72, оф. 32-33.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

25 жовтня 2013 року за договором страхування № 250578730.13 ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» (позивач) було застраховано автомобіль марки «FORD Mondeo» державний номер АА 5324 МН, страхувальником та вигодонабувачем за договором є ТОВ «Перша лізингова компанія».

Пунктом 5 договору визначено строк його дії з 25.10.2013 до 24.10.2014.

З Довідки № 9295383 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 04.11.2013 р. на вулиці Короленківська в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів: «FORD Mondeo» державний номер АА 5324 МН, що ТОВ «Перша лізингова компанія», під керуванням Мискової Олени Іванівни та автомобіля «Toyota Avalon» державний номер АА 56441 НО, що належить Вако Іллі Іллічу, під керуванням Семенюка Геннадія Івановича.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Семенюком Геннадієм Івановичем вимог п.п. 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.12.2013р. справа № 752/20160/13-п.

26.02.2014 страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «FORD Mondeo» державний номер АА 5324 МН, в результаті його пошкодження у ДТП, відповідно до страхового акту № 110421 від 03.03.2014 складає 4 669,97 грн.

За страховим випадком - ДТП що сталась 04.11.2013 р. за участю застрахованого автомобіля «FORD Mondeo» державний номер АА 5324 МН, позивачем було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 4 669,97 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 3529 від 17.04.2014 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем «Toyota Avalon» державний номер АА 56441 НО підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.12.2013р. у справі № 752/20160/13-п.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та Семенюк Геннадієм Івановичем як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строком дії з 24.09.2013 по 23.09.2014 (Поліс АС/6047070), відповідно до якого забезпечений транспортний засіб - автомобіль «Toyota Avalon» державний номер АА 56441 НО, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи 0 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «FORD Mondeo» державний номер АА 5324 МН, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 250578730.13 від 25.10.2013р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль «FORD Mondeo» державний номер АА 5324 МН.

В розумінні положень Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язковий ліміт відповідальності страховика (страхова сума) - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АС/6047070) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 0 грн, таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування виплаченого позивачем в межах ліміту відповідальності у розмірі 4 669,97 грн, що відповідає розміру заявлених позовних вимог.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 3669 від 04.09.2014. Проте станом на момент вирішення спору вказана заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.

Враховуючи не здійснення виплати відповідачем на користь позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд.72, оф. 32-33, ідентифікаційний код 31282951) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» (01054 м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, ідентифікаційний код 16285602) 4 669 (чотири тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. 97 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.02.2015 р.

Суддя Пукшин Л.Г.